розділ 2.2) був
використаний метод експертних оцінок, який полягає в залученні компетентних
осіб до з’ясування суті певної проблеми [35]. Метод експертних оцінок
використовувався нами для отримання попередніх відомостей про деякі важливі
особливості предмету аналізу у процесі виконання пошукових та пробних
досліджень. На цьому етапі емпіричного дослідження даний метод був використаний
для з’ясування змісту пунктів-тверджень опитувальника, який адаптувався нами як
основна методика нашого дослідження.
Другий етап дослідження обумовив виділення трьох підетапів.
На першому підетапі дослідження було здійснено переклад пунктів-тверджень
опитувальника, опису шкал та інструкції для респондентів українською мовою.
Переклад опитувальника здійснювався у декілька підходів. Первинно був
проведений аналіз психометричних характеристик різних варіантів перекладу
завдань, який здійснювали троє незалежних перекладачів. Також, із метою
уникнення розбіжностей у сприйнятті питань опитувальника, був проведений
подвійний переклад: з англійської мови на українську і навпаки. Незалежний
експерт співставив текст оригіналу і перекладений варіант опитувальника та
підтвердив їх автентичність.
На другому підетапі була проведена експертна оцінка психологічної відповідності
мови перекладу та розумінню перекладених пунктів-тверджень респондентами. Для
цього групі експертів у кількості 5 чоловік був представлений варіант перекладу
для здійснення семантичного аналізу кожного пункту-твердження з метою
забезпечити адекватність розуміння кожного пункту опитувальника. При цьому
експертам пред’являвся первинний текст із варіантом перекладу, який максимально
був приближений до оригіналу на англійській мові. Отримані дані піддалися
семантичному й лексичному аналізу розуміння пунктів-тверджень. У результаті
проведеної роботи було змінено формулювання біля 60% пунктів-тверджень при
збереженні змісту. Враховувалися також характеристики типів організаційної
культури, що представлені в шкалах методики, та, відповідно до них, підбирався
зміст і його формулювання в пунктах-твердженнях.
На третьому підетапі була проведена статистична обробка отриманих даних
відповідно до психометричних вимог (стандартизація опитувальника на відповідній
вибірці, факторизація шкал опитувальника з метою виявлення латентної структури
і т.п.) [14]. При обробці отриманих даних і оцінці їх надійності ми
використовували ті ж методи (первинну статистичну обробку даних, тести на
вирахування надійності, валідності методики, кореляційний та факторний аналіз і
т.п.) і статистичні процедури, що і автори методики [165].
Вищеназвані обрахунки результатів проводилися за допомогою комп’ютерної
програми SPSS 10.0.5 для Windows [15].
На цьому етапі дослідження проводилося в Рівненському обласному інституті
післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації керівників
шкіл.
У другому етапі дослідження, зокрема в процедурі адаптації зарубіжної методики
діагностики організаційної культури, взяло участь 192 респонденти - керівники
закладів середньої освіти, їх заступники, вчителі різних спеціальностей та
практичні психологи. Вікові межі респондентів становили від 20 до 69 років.
Стаж роботи в шкільній організації становив від 1 до 42 років. Професійна
група, на основі дослідження якої створювалася методика, складали працівники
комерційних структур. У зв’язку з цим перед нами стояло завдання адаптувати
методику не тільки до вітчизняної культури, але й до особливостей працівників
освітніх організацій.
Таким чином, в результаті виконання в цілому ІІ етапу дослідження був
здійснений підбір та адаптація методики діагностики організаційної культури на
вітчизняній вибірці (Додатки А, Г, Д, Ж, ІЗ, К, Л).
Третій етап емпіричного дослідження.
Для визначення домінуючих типів організаційної культури сучасних шкіл на основі
оцінок керівниками освітніх закладів її психологічних особливостей та основних
тенденцій розвитку використовувалася адаптована нами методика діагностики
організаційної культури школи [114; 119]. Цей етап уключав такі основні
підетапи:
а) проведення опитування керівників шкіл з метою визначення оцінки ними
домінуючих типів організаційної культури очолюваних закладів середньої освіти;
б) первинна обробка отриманих даних та їх обробка за допомогою факторного й
дисперсійного аналізу; в) аналіз та інтерпретація отриманих даних, підготовка
висновків та рекомендацій.
На першому підетапі було опитано 400 керівників закладів середньої освіти:
загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів. З цією метою була
використана підготовлена автором на другому етапі дослідження методика
діагностики організаційної культури школи (див. Додаток М). Учасники
дослідження на спеціальних бланках згідно інструкції оцінили за п’ятибальною
шкалою кожне судження опитувальника. Також було отримано дані про вік, стать,
стаж роботи респондентів.
У процесі попереднього аналізу психологічних чинників та тенденцій розвитку
організаційної культури були виділені такі значущі фактори і, відповідно,
категорії керівників:
1. Тип закладу: а) загальноосвітня школа; б) гімназія, ліцей, колегіум,
школа-комплекс і т.п.
2. Стать: а) чоловіча; б) жіноча.
3. Вік: а) до 35 років; б) від 35 до 44 років; в) від 45 до 54 років; г) понад
55 років.
4. Стаж роботи: стаж роботи на посаді керівника в даному навчальному закладі:
а) від 1 до 5 років; б) від 5 до 10 років; в) більше 10 років.
5. Місце розташування школи: а) місто; б) районний центр; в) село.
На другому підетапі отримані дані по всій вибірці піддалися статистичній
обробці, в результаті якої були
- Київ+380960830922