РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Основні дослідження проводили у 1995-2001 рр., а вивчення врожайності і товарних якостей плодів кращих сортів і гібридів продовжували до 2003 року у кварталі № 10 третього відділку дослідного господарства "Мелітопольське" ІЗС УААН, який розташований у зоні плодівництва південний Степ. Відділок знаходиться в 20 км на південь від м. Мелітополя Запорізької області.
Грунти дослідної ділянки темно-каштанові легкоглинисті з вмістом, %: фізичної глини - 60, гумусу - 2,4, загального азоту - 0,14, калію - 2,40 (табл. 2.1). Реакція водної витяжки слаболужна (pH 7,6) [37].
Таблиця 2.1
Агрохімічні показники темно-каштанового солонцюватого грунту (шар 0-60 см) дослідної ділянки (за даними відділу агрохімії та грунтознавства ІЗС УААН, 2001 р.)
pH
Увібрані катіони,
мг-екв (100 г)Міст-кість вби-ран-ня, мг-екв 100гОб'є-мна маса, г/см3Най-біль-ша воло-гоєм-кість, % від маси грун-туВміст фізи-чної гли-ии, (<0,01 мм), %Вміст гуму-су,%
Вміст загального, %
Ca2+
Mg2+
Na+
K+азо-туфос-
фо-рука-
лію
7,6
23,9
8,0
0,2
1,3
34,0
1,25
27
60
2,4
0,14
0,10
2,40
Основною грунтоутворювальною породою є бурувато-палеві леси доволі щільного складу, з розвиненою пористістю, наявністю прожилок, нагромад-женням солей кальцію та магнію у вигляді присипки чи "білоочки". Вміст токсичних солей не перевищує межу токсичності для яблуні (1,0 мг-екв на 100 г грунту), що дозволяє вважати лес сприятливим середовищем для розвитку коренів дерев.
Ділянка саду вирівняна, підвищена, мікрозападин і балок нема. Грунтові води залягають на глибині 10-15 м. Грунт постійно підтримують під чорним паром. Зрошення проводять за допомогою стаціонарної системи підкронового дощування.
Обрізування дерев виконували щорічно відповідно до діючих рекомендацій. Вони передбачають прорідження крон, обрізування гілок на перевод з укорочуванням сильних однорічних приростів. Система захисту від шкідників і хвороб базувалась на рекомендаціях відділу захисту рослин ІЗС УААН.
Клімат у районі проведення дослідів континентальний. За середніми багаторічними даними, він характеризується невеликою кількістю опадів, сухістю повітря, інтенсивним випаровуванням вологи в літній період, а також сильними вітрами, особливо під час росту пагонів та формування плодів яблуні. За даними Мелітопольської метеостанції, середня річна температура повітря тут складає 9,8, середня температура січня - мінус 3,1, липня - 22,8? С, максимальна температура досягає 40, а мінімальна - мінус 33? С.
Середня багаторічна сума позитивних середньодобових температур повітря дорівнює 3744? С, а сума активних температур вище 10? С складає 3100-3250? С. Кількість днів з середньодобовою температурою вище 15? С дорівнює 140. Стабільний перехід середньодобової температури вище 0? С у середньому настає в другій половині березня. Весняні заморозки відмічають до кінця квітня, а перші осінні приморозки - в другій половині жовтня. Середня тривалість безморозного періоду 200-220 днів.
Річна кількість опадів складає 300-400 мм. Розподіляються вони протягом року нерівномірно, що негативно впливає на стан плодових дерев. Основні запаси продуктивної вологи в грунті створюються за рахунок осіннє-зимових опадів. Зима без- або малосніжна, з частими відлигами; висота снігового покриву складає в середньому 8 см.
Континентальність клімату, часті посухи та інші несприятливі для багаторічних рослин метеорологічні фактори не перешкоджають вирощуванню яблуні в даній зоні.
Аналіз температурних умов в цілому за 1995-2000 рр. виявив незначні відхилення від багаторічних даних (за 30 років). У більшості випадків вони знаходились у межах від -0,1 до 1,5? С. За досліджуваний період лише лютий виявився на 2,8? С теплішим за багаторічну норму (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика температурних умов 1995-2000 рр. (за даними Мелітопольської метеостанції)
Показники
МісяціСередня багаторічна температура повітря за 30 років, °СВідхилення від середньої багаторічної температури ( С) за
рокисереднє за 1995-2000
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Січень-3,10,0-1,5-2,7-3,3-1,5+2,5-0,5Лютий-2,5+2,8+5,3-0,8-0,3+1,8-1,0-1,6Березень+1,6+1,5+3,1-0,9+0,4+0,9+3,9+1,7Квітень+10,0+1,10,0+0,2-1,7+2,5+1,9+3,5Травень+16,2+0,9+3,1+3,0+1,6+0,3-2,60,0Червень+20,6+1,2+2,40,0+0,6+1,6+3,4-0,4Липень+22,8+1,3+0,9+2,0-0,9+1,7+3,1+0,9Серпень+21,7+0,5+0,2+0,5-0,7+0,9+0,5+1,7Вересень+16,6-0,6-4,4-2,4-3,6+1,1+0,6-0,9Жовтень+10,10,0+0,30,0-0,9+0,5+0,1-0,1Листопад+4,1-0,1-1,4+2,9+0,1-2,5-2,8-0,1Грудень-0,2+0,2-0,3-0,9-1,1-1,9+2,8+2,4Сума за рік117,9+8,6+15,3+0,9-9,8+8,4+18,7+11,5
Порівняння температурних умов за роками з середніми багаторічними даними показало, що в окремі місяці відхилення від норми було досить суттєвим (від -4,4 до 5,3? С). Найхолоднішими виявилися зими 1996/97 та 1997/98 рр. У січні та грудні 1997 р. температурний мінімум сягав мінус 24,6 і мінус 21,8? С відповідно, що спостерігається у південному Степу України нечасто. Нестабільністю температур характеризувались лютий і березень. Так, у 1995 р. з третьої декади лютого до кінця другої декади березня середньодобова температура повітря встановилась вище 5? С. Однак вже на початку третьої декади березня і протягом чотирьох днів її значення знаходилось в межах -1,2...-7,1? С, а мінімум досягав -8,6? С. Майже аналогічну ситуацію простежували в 1997 та 1998 рр. з тією різницею, що середньодобова температура не опускалась нижче -3,9? С, а мінімальна дорівнювала -8,0 та -5,8? С відповідно. Таким чином, період вимушеного спокою, коли активізуються процеси подальшого росту частин зачаткових квіток у бруньках та починається редукційний поділ, характеризувався різкими коливаннями температури.
Температурні умо
- Київ+380960830922