РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ
ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконані в умовах Правобережного Лісостепу України протягом 1996-2000 рр. у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка методом стаціонарно-польових та лабораторно-польових дослідів з подальшим проведенням аналізів у лабораторіях інституту та Черкаського державного університету ім. Б.Хмельницького.
2.1. Агрокліматичні умови зони досліджень
Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка знаходиться в центральній частині Черкаської області, на висоті 125 м над рівнем моря. Відносно природно-географічних районів України інститут розміщений у центральній частині Правобережного Лісостепу. Цей район відрізняється помірно-континентальним кліматом, зумовленим, значною мірою, дією протилежних впливів помірного клімату Західної Європи та різко континентального клімату східних районів. Район інституту знаходиться на кордоні підвищеного тиску, що перетинає Україну приблизно по лінії Кишинів-Кіровоград-Луганськ [111].
Аналіз кліматичних умов Мліївського інституту садівництва, зроблених на основі метеорологічних спостережень, дають змогу визначити найбільш суттєві його характеристики:
- середня річна температура +7,8°С;
- середня температура січня -5,7°C;
- середня температура липня +20,6°C;
- абсолютний максимум температури +38,0°С;
- абсолютний мінімум температури -37,9°С;
- середня річна відносна вологість повітря 77%;
- річна сума опадів 545 мм;
- середня сума температур вегетаційного періоду
вище 5°С 3290°С;
- середня сума температур вегетаційного періоду
вище 10°С 2970°С.
Із наведених даних видно, що кліматичні умови району дослідження є цілком сприятливими для вирощування різних сортів груші.
За кількістю опадів роки досліджень можна охарактеризувати, як роки з надлишком вологи, як в цілому за рік, так і за вегетаційний період. Так, у 1997 році випало 746,9 мм опадів, що на 201,9 мм більше від середнього багаторічного показника. У 1998 році опадів випало ще більше - 857,6 мм або на 312,6 мм вище від норми. На 73,4 мм опадів випало більше і у 2000 році (рис. 2.1, табл. А.1-А.6).
І тільки у 1999 році опадів випало 412,0 мм, або на 133,0 мм менше від середньобагаторічного показника, що впливало на ріст і розвиток плодових і ягідних культур, в тому числі і груші.
За період проведення досліджень (1996-2000 рр.) всі роки за температурними показниками були близькими до середніх багаторічних, з невеликими відхиленнями у бік збільшення від +0,2°С у 1997 р. до +1,4°С у 1998 р. в середньому за рік та у бік зменшення у 1996 р. (рис. 2.2, табл. А.1-А.6).
Найвищі температури повітря за роки досліджень були в межах максимальних значень - +37,3 та +38,1°С відповідно (рис. 2.3, табл. А.1-А.6).
Найнижча мінімальна температура -29,3°С спостерігалась у 1999 році. Проте це не завдало великої шкоди плодовим насадженням, оскільки таке зниження температури було короткочасним (рис. 2.4).
Слід також відмітити, що у першій декаді травня 1999 та 2000 років спостерігались заморозки із зниженням температури до -3,8°С у повітрі та -6,7°С на поверхні ґрунту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Мінімальні температури першої декади травня
Р і кТемпература, ?Сповітряповерхні грунту2.053.054.055.056.057.052.053.054.055.056.057.0519994,53,93,5-3,1-3,2-3,80-0,8-2,3-6,2-5,1-6,720000-1,1-0,54,54,08,4-0,9-2,5-2,30,33,56,5
Заморозки 2-7 травня 1999 року були адвективно-радіаційного походження, тобто супроводжувались сильним натіканням холодного повітря з півночі та радіаційним вихолодженням поверхні грунту за ясної погоди. За інтенсивністю заморозки в зоні досліджень були середніми. На загальний фізіологічний стан рослин негативно вплинули дефіцит вологи повітря (табл. 2.2), висока сонячна інсоляція та інтенсивне зменшення запасів вологи у ґрунті.
Таблиця 2.2
Відносна вологість повітря в першій декаді травня, %
РікДата2.053.054.055.056.057.0519995963605054432000474039677277
Заморозки завдали шкоди всім плодовим та ягідним культурам, в тому числі і сортам та гібридним формам груші. З іншого боку, вони дали змогу оцінити досліджувані сорти та гібридні форми за їх стійкістю до весняних заморозків.
2.2. Схеми дослідів та об'єкти досліджень
Дослідження проводили у саду, який було закладено навесні 1986 року новими сортами та елітними гібридними формами груші з триразовим повторенням. Варіанти включають по 15 облікових дерев кожного сорту чи гібридної форми на двох підщепах: сіянцях груші лісової (Pyrus communis L.) та відсадках айви А (Cydonia oblonga Mill.).
Схема садіння на сіянцевій підщепі - 7 х 4 м, на айві А - 5 х 3 м. Форма крони - розріджено-ярусна. Система утримання ґрунту - чорний пар.
За даними лабораторії агрохімії інституту на чорноземі типовому малогумусному середньозмитому, середньосуглинкового механічного складу на лесі, де був висаджений сад, вміст гумусу у верхньому горизонті (0-30 см) в середньому становив 2,9%, легкогідролізованого азоту - 9,0 мг, рухомого фосфору - 18,6 мг, обмінного калію - 16,1 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність становила 3,19 мг-екв. на 100 г ґрунту; рН сольової витяжки - 5,7.
Результати аналізу ґрунту вказують на те, що у ґрунті вміст гумусу низький, азоту - середній, а фосфору та калію високий. Відповідно до цього, щорічно навесні вносили азотні добрива із розрахунку 120 кг діючої речовини на 1га саду. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці