РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації проведені у 2001 - 2003 роках. Об'єктом досліджень були популяції чорно-рябої та червоно-рябої молочної худоби Київської області. Формування бази даних про селекційні і економічні параметри популяцій проводилося на основі інформації, отриманої в Головному селекційному центрі України (м. Переяслав-Хмельницький), Київському обласному державному підприємстві з племінної справи у тваринництві (м. Бровари), Білоцерківському дочірньому підприємстві обласного державного підприємства з племінної справи у тваринництві (м. Біла Церква). Для досліджень залучені матеріали племінного обліку бугаїв-плідників чорно-рябої (n=120) та червоно-рябої худоби (n=27), які використовувались у 2000 році для осіменіння маточного поголів'я сільськогосподарських підприємств, а також матеріали племінного обліку плідників чорно-рябої (n=39) та червоно-рябої (n=17) худоби (рис. 2.1), які використовувались у особистих господарствах населення Київської області. Використовувались звіти (форма 2-ПЛЕМ) про результати племінної роботи з великою рогатою худобою області.
В роботі застосовані генеалогічний, популяційний, генетико-математичний методи досліджень та інші класичні методи.
Моделювання селекційного процесу та генетико-економічна оптимізація селекційної програми здійснювалась на ПЕОМ РС/АТ за машинною програмою "Лідер-II", в основу якої покладена методика та математичний алгоритм Н.З. Басовского, В.М. Кузнецова [14, 15] у модифікації Н.З. Басовского и соавт. [127] та І.А. Рудика [194] з урахуванням біологічних, виробничо-зоотехнічних та селекційних параметрів.
За перемінні фактори, які найбільше впливають на ефективність програми селекції в популяції чорно-рябої худоби було взято: кількість батьків ремонтних бугаїв - 5, 10, 15, 20; розмір банку сперми на кожного перевірюваного бугая - 5, 10, 15, 25 тис. доз; частка корів активної частини популяції, яких осіменяють спермою перевірюваних бугаїв - 0,1, 0,2, 0,3; кількість ефективних дочок - 20 - 100 голів.
При моделюванні альтернативних варіантів програми селекції використовувалась створена база даних на бугаїв-плідників племпідприємств та корів української чорно-рябої молочної (n=1219) та червоно-рябої порід (n= 748).
Прогноз середньорічного генетичного прогресу в популяціях за надоєм (?G) проводили за формулою I. Rendel, A. Robertson [286], доповненої P. Petersen et al. [278], Н.З. Басовским, В.М. Кузнецовым [14], І.А. Рудиком [194].
Iss + (1-a) • Ipb + Ids + Idd
?G = ----------------------------- • rq *-Fid • U, (2. 1)
Lss + a•Lyb + (1-a) • Lpb + Lds + Ldd
де ?G - генетичний прогрес за надоєм;
Iss, Ipb, Ids, Idd - генетична перевага відповідно батьків бугаїв, батьків корів, матерів бугаїв та матерів корів;
Lss, Lyb, Lpb, Lds, Ldd - генераційні інтервали відповідно для батьків бугаїв, молодих бугаїв, батьків корів, матерів бугаїв та матерів корів;
(1-а) - частка корів популяції, що осіменяються спермою перевірених за потомством бугаїв;
а - частка корів активної частини популяції, що осіменяються спермою перевірюваних за потомством бугаїв;
rq* - генетична кореляція між продуктивністю корів за першу і наступні лактації;
Fid - інбредна депресія в популяції;
U - ступінь реалізації генетичного прогресу за рахунок добору племінних тварин, що тотожний коефіцієнту повторюваності племінної цінності.
Рис. 2.1. Схема проведення досліджень
Генетичну перевагу матерів і батьків бугаїв, а також батьків корів визначали за методикою І.А. Рудика [194].
Ii= (A1c1+A2c2+ ... +Ancn) / ?n (2.2)
де A1, A2, ... An - племінна цінність кожної тварини відповідних категорій;
с1, с2, ... сn - кількість потомків у кожної племінної тварини цих категорій;
?n - кількість всіх потомків у тварин кожної відповідної категорії.
Генераційний інтервал для матерів бугаїв та матерів корів визначали за методикою Н.З. Басовского [16]. Генераційний інтервал для матерів бугаїв обчислювали за формулою:
Lds=d3+m (1/pl-1), (2.3)
де d3 - вік третього отелу, при якому отримують ремонтних бугайців;
m - міжотельний період;
pl - частка первісток у популяції.
Для матерів корів генераційний інтервал визначали за формулою:
Ldd=d1+m (1/pl-1), (2.4)
де d1 - вік першого отелу.
Кількість тільних корів, необхідних для отримання однієї ефективної дочки визначалась на основі біологічних і зоотехнічних факторів: вірогідність народження теляти від тільної корови протягом року - 0,85; вірогідність народження телиці - 0,50; частка новонароджених телиць, які можуть стати первістками із закінченою лактацією - 0,75; відношення загальної кількості первісток із закінченою лактацією до ефективних, за якими оцінюються бугаї за якістю потомства - 1 : 1,260.
Племінну цінність бугаїв-плідників, оцінених в кількох господарствах при різній кількості дочок визначали за формулою Н.З. Басовского и И.А. Рудика [19].
? [Wjk (Дjk-Рjk)]
G= b ------------ (2.5)
?Wjk
де b - регресія племінної цінності бугая на кількість його дочок;
Wjk -ефективна кількість дочок;
Дjk - продуктивність дочок j-го року, k-го стада;
Рjk - продуктивність ровесниць j-го року, k-ому стаді.
Племінну цінність бугаїв за походженням визначали за формулою:
ПЦ=0,5(ПЦм + ПЦб) (2.6)
де ПЦм - племінна цінність матері бугая;
ПЦб - племінна цінність батька бугая
Генетичний потенціал корів та ступінь його реалізації