РОЗДІЛ 2
КИЇВСЬКА БАЗА ДАНИХ
СПОСТЕРЕЖЕНЬ МІСЯЧНИХ ПОКРИТЬ
2.1. Історична довідка
Заклик Е. Брауна до активізації спостережень місячних покрить з метою уточнення теорії руху Місяця [26] не залишився без уваги з боку астрономів Радянського Союзу. В багатьох обсерваторіях спостереження покрить уже регулярно велись: в Пулковській - з 1866 р., Миколаївській Морській обсерваторії (1873), Московському університеті (1875), АО Казанського університету (1888), Одеській АО (1898), АО ім. В.П. Енгельгарда (1901), АО Харківського університету (1910).
В Астрономічній Обсерваторії Київського університету спостереження покрить були започатковані 1923 р. тодішнім директором обсерваторії, професором С.Д. Чорним [91], який регулярно проводив спостереження до 1939 р. не тільки покрить зірок Місяцем [92, 93, 94][92-94], а й зірок планетами [95] та планет Місяцем [96, 97]. Причому переважна більшість цих спостережень отримана на одному й тому ж стаціонарному телескопі - 243 мм астрографі виробництва фірми Мерц-Репсольд, на якому (неодноразово модернізованому) в АО ведуться спостереження і донині.
Для активізації цих спостережень в СРСР, на Всесоюзній Конференції, скликаній Астрорадою АН СРСР в м. Казані в листопаді 1939 р, було створено місячну комісію у складі професорів А.О. Яковкіна (голова), О.O.Михайлова, К.К. Дубровського та доц. І.В. Бельковича. Резолюція конференції з питання покриття зірок Місяцем та вивчення його фігури настійно рекомендувала астрономічним обсерваторіям виконувати систематичні спостереження цих явищ, схвалила ініціативу Горьківського відділення Всесоюзного Астрономо-Геодезичного Товариства щодо залучення широких кіл аматорів до постійної участі у цій спостережній програмі. З цього року в Астрономічній обсерваторії ім. В.П.Енгельгарда (м. Казань), почали збиратися спостереження місячних покриттів, були поставлені їхня попередня обробка та публікація ?98?. Для подальшого використання результатів спостережень аматорів була розроблена спеціальна інструкція зі спостережень місячних покриттів [99].
З 1962 р., у зв'язку з переїздом проф. А.О. Яковкіна до Києва, робота місячної комісії була відновлена на Астрономічній обсерваторії Київського університету, де при активній участі О.К. Осипова продовжували збирати результати спостережень покриттів, передобчислювалися їхні обставини на приладі, спеціально сконструйованому А.О.Яковкіним, будувалася мережа пунктів спостережень, організовувались спостереження на місцях та в експедиційних умовах (для дотичних покриттів).
З 1966 до 1972 рр. зібрані спостереження друкувалися в Інформаційних повідомленнях Астрометричної комісії Астроради АН СРСР [100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111] [100-111], а у 1974-1990 рр.- в Інформаційних повідомленнях Астрономічної обсерваторії Київського університету [112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122,123,124,125,126,127,128,129] [112-129].
Результати зібраних спостережень опрацьовувалися з метою одержання поправок до ефемеридного часу [130, 6]. У 1984-1991 рр. спільно з Казанською обсерваторією ім. В.П. Енгельгардта та Московським науково-дослідним інститутом фізико-технічних та радіотехнічних вимірів велася госпдоговірна робота "Серп" з визначення різниці нуль-пунктів шкали земного динамічного часу за спостереженями місячних покриттів [131].
Робота з координації спостережень покрить і збору результатів спостережень цих явищ продовжується в АО КУ дотепер разом з самими спостереженнями як повних так і дотичних покриттів. В час, коли став можливим вільний доступ до міжнародних банків астрономічних даних спостережень, виявилося, що приблизно 2/3 зібраних в АО КУ спостережень покрить не увійшли ні в зазначений раніше каталог Л. Моррісона, ні в банк даних ILOC (рис. 2.1.). Так склалося, що АО КУ, збираючи та публікуючи результати спостережень покриттів, не завжди мала змогу передавати зібрані дані до міжнародних центрів їх збору у повному обсязі (зокрема, з-за відсутності даних про положення точок стояння інструментів), частина даних надійшла значно пізніше, тому не була врахована.
Рис. 2.1. Включення спостережень КБМП до міжнародних баз даних
Інтерес до результатів спостережень покрить все ще не згасає (рис. 2.2), вони активно продовжуються в багатьох країнах світу ( табл. 2.1).
Рис. 2.2. Спостереження місячних покриттів, зібрані Міжнародним центром місячних покрить (ILOC) [84].
Таблиця 2.1.
Країни, в яких за даними ILOC (2004) ведуться активні спостереження покрить зірок Місяцем
N п/пКраїнаN п/пКраїнаN п/пКраїнаN п/пКраїнаN п/пКраїна1Австралія10Греція19Мальта28Польща37Філіпіни2Австрія11Данія20Мексика29Португалія38Фінляндія3Англія12Зімбабве21Нідерланди30Росія39Франція4Аргентина13Ізраїль22Німеччина31Словенія40Чехія5Бельгія14Індія23Нова Гвінея32Судан41Швеція6Болгарія15Іспанія24Нова Зеландія33США42Шотландія7Бразилія16Італія25Норвегія34Тайвань43Шрі Ланка8Венесуела17Канада26Пакистан35Туніс44Югославія9Гонг-Конг18Китай27Південна Африка36Україна45Японія
Було вирішено систематизувати зібрані за 40 років дані спостережень покрить, комп'ютерізувати (більшість спостережень зберігалися в рукописному вигляді) та надати їх астрономічній спільноті у вигляді київської бази місячних покрить (КБМП) [7].
2.2. Структура київської бази місячних покриттів
Інформація розміщена з урахуванням сучасних вимог ILOC до оформлення результатів спостережень ?132?. Паралельно деякі характеристики перебігу явища (оцінки погодних умов, якості зображення зірки та характеристики її зникнення) наведено також за шкалами Л.Моррісона, які використовувались довгий час в Інформаційних повідомленнях АО КДУ [129], що, на наш погляд, є більш інформативним. Для того, щоб мати можливість оцінити точність кожного спостереження та надати йому відповідну вагу під час опрацювання всього ряду спостережень, на