РОЗДІЛ 2
ТРАНСФОРМАЦІЯ В СИСТЕМІ СПОСОБІВ ОНОВЛЕННЯ МОВИ ПРЕСИ
2.1. Поняття трансформації
В останні десятиліття у сфері фразеології помітно активізувалася тенденція до оновлення компонентного складу стійких сполучень слів - власне фразеологізмів, прислів'їв, приказок та крилатих висловів. Мовознавці відзначають постійну динаміку в значенні й структурі фразеологічних одиниць, яку пов'язують з нестабільністю фразеологічного значення. Дослідження динаміки фразеологічної системи виявили дві її провідні тенденції: власне новотворення, що пов'язане з необхідністю номінації нових реалій, та актуалізація вже наявних мовних засобів з їхнім подальшим переосмисленням та семантичною переорієнтацією [13:218]. В актуалізації наявних фразеологічних одиниць помітну роль відіграє трансформація.
Трансформація стійких сполучень слів є одним із найпроблемніших питань у мовознавстві, оскільки вона зумовлена насамперед екстралінгвістичними чинниками. Зміна суспільних орієнтирів, потреба в номінації нових явищ, посиленні експресивних функцій мови активізували переосмислення фразеологічного матеріалу. Слова й фразеологізми найтісніше пов'язані з навколишньою дійсністю, тому реформи матеріальної й духовної культури з виразними тенденціями до калькування й запозичень мають на них безпосередній вплив [250:183]. Саме позамовні чинники спричинили їх оновлення, що засвідчує аналіз різних прийомів структурно-семантичних модифікацій. Потенційну ж оказіональну видозміну стійких словосполук уможливлює їхня відносна стійкість і семантична нерозкладність, нарізнооформленість, відтворюваність.
Творча трансформація стійких словосполук, зокрема в публіцистичному стилі, завжди зумовлена певними стилістичними завданнями. Залежно від ставлення авторів до мови та до описуваної проблеми відбувається відбір певних стилістичних засобів, серед яких є й оказіонально перетворені стійкі сполуки, основне призначення яких - підсилити виразність контексту, його гумористичне або сатиричне звучання тощо. "У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць, - зазначав О.В.Кунін, - можлива заміна компонентів, уклинювання слів і перемінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання перемінних компонентів, синтаксична деформація, часто ускладнена уклинюванням і лексичними змінами. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання" [133:10]. Він був одним із перших дослідників, хто розглядав контекстуальне перетворення фразеологічних одиниць як закономірне мовне явище. Йому ж належить думка про системність їхніх оказіональних змін.
У мовознавчій літературі трансформацію розглядають переважно на матеріалі фразеологізмів або ширше - стійких сполучень слів, а не як окреме явище, не як спосіб стилістичного увиразнення викладу матеріалу. Незважаючи на це єдиного визначення трансформації фразеологізмів досі немає. Так, зокрема, І.В.Арнольд трансформацією фразеологізмів називає такі "релевантні зміни в лексичному складі, синтаксичній структурі, семантиці, при яких узуально-стала форма фразеологізму протиставляється його оказіональній формі" [11:89]. Н.О.Бойченко трансформацією стійких сполук вважає такі "зміни, які викликані їх актуалізацією в особливих контекстуальних умовах, що увиразнюють повідомлення шляхом вираження експресивної інформації" [31:168]. О.Д.Пономарів фразеологічну трансформацію визначає як "видозміну фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою" [179:127]. На трансформацію дивляться також як на відхилення від норми, викликане різними причинами [240:112]. На думку А.І.Молоткова, "вживання фразеологізму в незвичайному для нього значенні зумовлено насамперед порушенням звичайних відношень і зв'язків зі словами в мовленні, тобто можливістю сполучення зі словами такого лексичного ряду, з якими фразеологізм як мовна одиниця, що має своє певне лексичне значення, у межах норм сполучатися не може" [158:192-193].
Дослідники явищ трансформації неодностайні в тому, чого стосуються видозміни. Так, зокрема, В.М.Вакуров трансформацію розглядає як перетворення семантики і структури фразеологічних одиниць [40:101]. М.М.Шанський трансформацію трактує як зміну, переоформлення, оновлення значення і структури [246:150-155]. В.П.Ковальов трансформацію пов'язує із семантичним обігруванням і перетворенням складу фразеологізмів [102:67-72].
Традиційно трансформації фразеологічних одиниць поділяють на дві основні групи: семантичну й структурно-семантичну [19:216-260; 28:83-141; 234:114-168]. До прийомів семантичної трансформації належать власне семантичні трансформації (зміна фразеологічного значення в певних контекстуальних умовах, зміна семантики фразеологічних одиниць унаслідок розширення сполучних можливостей), подвійна актуалізація фразеологізмів (використання на фоні фразеологізму його компонентів, використання у фразеологічному оточенні слів, спільнокореневих з компонентом фразеологізму, вживання на фоні фразеологізму співзвучного з ним вільного словосполучення, коментування змісту фразеологізму). І.С.Гнатюк вважає, що семантичні перетворення полягають у тому, що "значення фразеологізму розкривається ширше, або підкреслюються якісь особливі відтінки цього значення, або, врешті, просто одне значення підмінюється іншим" [28: 95].
На основі традиційної класифікації прийомів трансформації виділено такі різновиди структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць: поширення фразеологічних одиниць, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць, натяк, контамінація. Деякі дослідники виділяють тільки структурні трансформації [203:72-78] або тільки структурно-семантичні [145:72-76; 68:85-127].
Трансформація фразеологізмів виявляє ті закономірності, які зумовлені їхньою специфікою як усталених сполук слів і стилістичним напрямком таких змін. З погляду стилістики трансформація потрібна для