РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
1. Аналіз та узагальнення літературних джерел.
2. Анкетування.
3. Методи оцінки фізичного здоров’я.
4. Антропометричні методи.
5. Педагогічне тестування.
6. Фізіологічні методи досліджень.
7. Педагогічний експеримент.
8. Методи математичної статистики.
2.1.1. Аналіз та узагальнення літературних джерел
Вивчення спеціальної літератури дозволило сформулювати проблему, визначити
ступінь актуальності питань, які були розв’язані у ході дослідження, теоретично
обгрунтувати мету та завдання роботи, проаналізувати з позиції даних, що є у
літературі результати, отримані у ході власних досліджень.
Аналіз та узагальнення літературних джерел здійснювався з урахуванням
багатоплановості проблеми, яка вивчалася. Аналізувалися фундаментальні праці з
фізіології людини [15, 78, 96, 99, 202, 203, 205, 214], особливу увагу було
надано публікаціям ведучих у світі фахівців у галузі фізичного виховання
школярів [13, 48, 74, 104, 109, 135, 157, 159, 211, 234], рухової активності
[5, 24, 127, 133, 134, 142, 193, 246 та ін.]. Детально вивчалися роботи, які
стосуються методів діагностики кількісного рівня здоров’я [8, 12, 64, 76, 101,
116, 227, 228].
2.1.2. Анкетування
Анкетування проводилося нами з метою отримання інформації з питань: організації
розпорядку дня дітей молодшого шкільного віку, ефективності використання
різноманітних форм фізкультурно-оздоровчої роботи у школі, інтересів молодших
школярів (дод. Б).
2.1.3. Методи оцінки фізичного здоров’я
Оцінку здоров’я визначали як на популяційному (за показниками захворюваності),
так і на індивідуальному (за допомогою кількісної експрес-оцінки рівня
фізичного здоров’я) рівнях [116].
Показники захворюваності визначалися методом викопіювання з медичних карток
школярів, медичних довідок про звільнення від уроків фізичної культури та
журналів відвідування уроків. Визначалися такі показники:
- кількість захворювань за минулий навчальний рік;
- тривалість кожного захворювання;
- клас захворювання.
Для вивчення захворюваності був використаний метод контент-аналізу.
Аналізувалися медичні картки. Захворюваність оцінювалася за допомогою
підрахунку числа днів, які були пропущені через хворобу за рік. Оцінювалася як
загальна захворюваність, так і захворюваність за кожним конкретним класом
захворювань за допомогою нозологічної схемі ВООЗ [52].
Оцінка рівня (фізичного) соматичного здоров’я визначалася згідно методики
«Експрес-скринінгу рівня соматичного здоров’я дітей і підлітків» [8].
В основу методики кількісної експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я покладені
показники антропометрії (довжина тіла, маса тіла, життєва ємність легень (ЖЄЛ),
кистьова динамометрія), а також стан серцево-судинної системи.
Критерієм резерву та економізації функцій серцево-судинної системи є показник
індексу Руф’є та «подвійний добуток» у спокої (індекс Робінсона). Критерієм
резерву функції зовнішнього подиху є життєвий індекс, м’язової системи –
силовий індекс.
Індекс Руф’є. Для проведення проби вимірювали пульс випробуваного за 15с (Р1) у
положенні сидячи, потім протягом 45с обстежуваний виконував 30 присідань,
виносячи руки вперед. Після виконаного навантаження у положенні сидячи
підраховували пульс за перші 15с (Р2) та останні 15с (Р3) першої хвилини
періоду відновлення.
Індекс Руф’є розраховувався за формулою:
(ум. од.), (2.1)
Індекс Робінсона розраховувався за формулою:
(ум. од.), (2.2)
Життєвий індекс розраховувався за формулою:
(мл/кг), (2.3)
Силовий індекс розраховувався за формулою:
(%), (2.4)
Оцінювалася також відповідність маси довжині тіла [8].
Всі показники ранжируванні. Їм була привласнена оцінка у балах окремо для
хлопчиків та дівчаток. Після одержання кожного показника визначалася загальна
сума балів, яка оцінювала рівень фізичного здоров’я.
2.1.4. Антропометричні методи
На підставі загальноприйнятих та рекомендованих авторами антропометричних
методів досліджень [93, 106, 126, 204] визначали: масу (кг) та довжину тіла
(см), окружність грудної клітки (ОГК) (см), динамометрію (кг).
Отримані результати порівнювалися з середньовіковими нормативами дітей 7 – 9
років.
Метод антропометричних індексів. Хоча цей метод не дає можливості повною мірою
характеризувати ті або інші дані, він дозволяє періодично виконувати орієнтовні
оцінки змін пропорційності фізичного розвитку.
Масо-зростовий індекс Кетле розраховувався за формулою:
(г/см), (2.5)
2.1.5. Педагогічне тестування
Педагогічне тестування здійснювалося з використанням контрольних вправ програми
для загальноосвітніх навчальних закладів (І-XI класи) «Основи здоров’я і
фізична культура», державних тестів і нормативів оцінки фізичної
підготовленості населення України для дітей 7 – 9-річного віку та тесту для
оцінки статичної рівноваги [67, 155, 185]. На підставі проведеного
педагогічного тестування визначали рівень розвитку рухових якостей. Педагогічне
тестування проводилося з урахуванням рекомендацій даних у літературі [16, 102,
125, 184, 185].
У дослідження були включені такі тести:
- біг 1000 м (хв);
- біг 30 м (с);
- згинання і розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів);
- піднімання в сід за 1 хв (кількість разів);
- стрибок у довжину з місця (см);
- човниковий біг 4 х 9 м (с);
- нахил тулуба (см);
- проба Яроцького (с).
2.1.6. Фізіологічні методи досліджень
Функціональний стан серцево-судинної системи оцінювався за показниками:
- частоти серцевих скорочень (уд/хв);
- артеріального тиску (мм рт ст) (по методу Короткова) [93].
Функціональний стан дихальної системи оцінювався за показниками вимірювання
життєвої ємності легень (ЖЄЛ). ЖЄЛ визнач
- Київ+380960830922