РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
2.1. Вплив психолого-педагогічних і математичних дисциплін на ефективність підготовки вчителів початкових класів
Головна мета вищої педагогічної школи - формування високоморальної, соціально зрілої, освіченої, інтелектуально розвинутої та професійно компетентної особистості, здатної успішно реалізовувати свої творчі можливості в умовах сучасної школи. Провідна роль у досягненні цієї мети належить блоку психолого-педагогічних дисциплін.
Серед сучасних педагогічних розробок на нашу увагу заслуговують дослідження змісту, форм і методів формування теоретичних знань і педагогічних умінь з окремих видів роботи учителя початкових класів (О.Абдулліна, Т.Амельченко, Н.Лаврова, М.Львов, А.Пишкало, Л.Подимова, Р.Скульський, Г.Урастаєва та інші).
Л.Подимова, аналізуючи структуру навчальної діяльності учнів початкових класів, зробила висновок, що структура дидактичної підготовки вчителя початкових класів складається з трьох підструктур - обсягу необхідних знань, умінь і навичок на етапі підготовки, реалізації та визначення результативності уроку [117]. Автор зазначає, що найбільші труднощі виникають у студентів під час здійснення виховуючого навчання, усвідомлення сутності дидактичних і методичних категорій у їх взаємозв'язку.
Розглядаючи дидактичні основи методичної підготовки студентів, Г.Урастаєва звертає увагу на її негативні аспекти:
- відсутність налагодженого, гнучкого, послідовного переходу від дидактики до предметних методик як наукових дисциплін;
- висока теоретична насиченість дидактики, що не дозволяє студентам засвоїти і запам'ятати базисний матеріал, необхідний у методичній підготовці для наповнення його конкретним предметним змістом;
- неузгодженість навчальних програм і навчального плану з цих вузівських дисциплін;
- відсутність чіткої координації дій дидактів, методистів і вчителів-практиків;
- формальність підходу до взаємозв'язку дисциплін, що викладаються [152].
Для покращення організації дидактико-методичної підготовки майбутніх учителів авторкою пропонуються обґрунтовані критерії відбору навчального матеріалу, його зміст, подаються приклади структурованого, зведеного в систему навчального матеріалу з дидактики як основи для подальшого розвитку в методиках, розглядаються можливості включення студентів у спільне з викладачем керування навчальною діяльністю в процесі їх дидактичної підготовки.
Т.Амельченко розглядає об'єктивні умови взаємозв'язку дидактики і предметних методик як навчальних дисциплін [5]. Ми підтримуємо думку автора, що взаємозв'язок дидактичної та предметно-методичної підготовки вчителя початкових класів забезпечує необхідну ефективність професійної підготовки вчителя початкових класів.
Розв'язування різних дидактичних завдань, як зазначає О.Абдулліна [1], потребує від учителя володіння певними дидактичними уміннями, якими необхідно оволодіти і студентам. Ці уміння передбачають: добирати і педагогічно аналізувати необхідний для уроку матеріал; ставити пізнавальні завдання перед учнями; вибирати і застосовувати необхідні методи, організаційні форми та засоби навчання; вибирати певну структуру уроку залежно від його цілей, змісту навчального матеріалу, вікових особливостей учнів, рівня їх розвитку, особливостей класу; ставити і розв'язувати виховні завдання на уроці, сполучати різні форми роботи учнів та оцінювати їхні відповіді, обґрунтовувати оцінки.
Згідно з науковими даними зараз у практиці намітились два основні напрямки пошуку вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до педагогічної творчості. Перший базується на введенні спецкурсів і спецсемінарів за окремими аспектами педагогічної творчості, другий - на організації творчої діяльності студентів протягом всього часу навчання.
Особлива увага в цьому плані приділяється дисциплінам психолого-педагогічного циклу. Майбутні педагоги залучаються до розв'язування творчих завдань, зміст яких відповідає теоретичним знанням. Р. Скульський у своєму дослідженні відзначає роль спецкурсів у підготовці студентів до педагогічної творчості, зазначаючи, що спецкурси або спецсемінари повинні узагальнювати засвоєні студентами елементи педагогічної творчості [139].
Роль психолого-педагогічних дисциплін у системі підготовки майбутнього вчителя розглядали в дослідженнях останніх років О.Виговська [33], Н.Возкресенська [28], Н.Максименко [88], Л.Хомич [161] та інші.
У дослідженні Л.Хомич вперше обґрунтовано і розроблено концептуальну модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. Автор зазначає, що "творчий потенціал особистості відображає здатність людини до перетворень у будь-якій з соціальних форм життєдіяльності, зокрема і в педагогічній, де творчі здібності визначають уміння самостійно, неординарно розв'язувати завдання педагогічного процесу. Цьому насамперед повинен сприяти зміст психолого-педагогічної підготовки, спрямований на формування у студентів здатності до саморозвитку, самореалізації, самоорганізації..." [161, 225].
З метою виявлення можливостей навчальних дисциплін психолого-педагогічного циклу і педагогічної практики в підготовці творчого спеціаліста ми провели аналіз навчальних планів зі спеціальності "Початкове навчання" Херсонського і Миколаївського державних університетів. Зазначені навчальні плани є нормативними документами, які регламентують загальний напрямок і основний зміст підготовки спеціаліста, послідовність, інтенсивність і строки вивчення навчальних предметів, основні форми організації навчання, форми та строки контролю знань і вмінь. У навчальному плані зміст навчання розкрито у вигляді переліку навчальних предметів і основних видів педагогічної практики. За планом усі навчальні дисципліни поділяються на нормативні та вибіркові. До нормативних належать педагогіка, психологія та інші як фундаментальні дисципліни (675 годин); професійно-орієнтовані дисц
- Київ+380960830922