РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОЛЕДЖАХ
У цьому розділі розглянуто суперечності між тенденціями розвитку інформаційної галузі та темпами росту і станом підготовки фахівців для цієї галузі. Розроблено структурну модель формування навчального процесу з урахуванням організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності. Вперше теоретично обґрунтовано нову педагогічну технологію "дидактичний інформаційний простір", яка використовується для забезпечення якісної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності.
2.1. Тенденції розвитку професійної освіти фахівців з інформаційної діяльності у коледжах
Науково-технічний прогрес у ХХ ст. справив величезний вплив на розвиток усіх світових суспільних інституцій, насамперед професійну освіту. Цей вплив особливо помітний у темпах індустріалізації нашої країни, яка потребувала інженерно-технічних кадрів та робітників високої кваліфікації, які не тільки володіли б необхідними навичками, а й мали значний багаж знань. Про це свідчить аналіз структури випускників ВНЗ і технікумів у 30-80-ті роки.
Але вже наприкінці минулого століття вектор науково-технічного прогресу почав зміщуватися у бік інформаційних технологій. Засоби зв'язку й інформаційних комунікацій у розвитку суспільства почали набирати вирішального значення. Серед видатних фахівців, які відіграють вирішальну роль у прискоренні науково-технічного прогресу в усьому світі, можна назвати лідера компанії "Майкрософт", яка спеціалізується на розробці програмного забезпечення, Білла Гейтса.
На одному зі світових форумів Білл Гейтс, відповідаючи на запитання про бачення майбутнього, зазначив: "Я збираюся розповісти про десять "крапок перетину", які кардинально змінять усі галузі промисловості. Під "крапкою перетину" розумію зміни у поведінці клієнтів. Усі вони пов'язані з електронною технологією. І всі назрівають саме тепер" ?46, с. 56?.
Далі Білл Гейтс запитує, чи вірять читачі, що кожна з цих змін відбудеться? Чи відволікнуться вони від запитання, як швидко ці зміни відбудуться, чи вірять, що ці зміни відбудуться?
Далі він запитує, чи зроблять ці зміни докорінну перебудову технологічних процесів до яких звикла більшість споживачів? Чи потрібно почати підготовку до цих змін вже сьогодні?
Крім того він запитує, чи вірять читачі:
- Що у майбутньому на роботі люди щодня використовуватимуть комп'ютери для виконання більшої частини своїх завдань?
Він підкреслює, що вже сьогодні людей, які хоч рідко, але використовують комп'ютери, зараз дуже багато. Тільки у сфері інтелектуальної праці більшість працівників використовують свої ПК лише кілька разів на день, і більше того - можуть день або два взагалі обійтися без комп'ютера. І тому він запитує, чи вірять люди:
- Що нинішня робота с паперовими документами буде замінена більш ефективними електронними адміністративними процесами?
- Що коли-небудь більшість родин матимуть комп'ютери? Сьогодні в США, вважає Білл Гейтс, комп'ютери є приблизно в половини родин, у деяких країнах ця частка вища, але у більшості країн вона значно нижча. І знов задає питання, чи сподіваються читачі:
- Що колись комп'ютери будуть такими ж звичайними вдома, як телефон та телевізор?
- Що електронна пошта стане таким самим звичним засобом зв'язку людей на роботі та вдома, якими нині є телефон і звичайна пошта?
- Що всі власники комп'ютерів будуть користується електронною поштою?
- Що більшість інформації, якою користуються люди буде відправлятися у цифровому форматі?
- Що рахунки надходитимуть до людей в електронному вигляді?
- Що все необхідне для поїздок можна буде замовляти через Інтернет?
- Що цифрові пристрої стануть звичним явищем?
- Що цифрові пристрої для фотографій, відео, телебачення, телефонів стануть часто використовуваними?
- Що з'являться і набудуть поширення нові різновиди домашніх електронних пристроїв, підключених до Мережі?
- Що блокнотні комп'ютери стануть згодом комп'ютерними блокнотами? Під комп'ютерним блокнотом він розуміє такі пристрої, які дадуть змогу робити записи так, як люди нині роблять помітки у записнику, і носять з собою всю необхідну інформацію, особисту та ділову. Такий пристрій ілюструє ще один аспект переходу всієї інформації у цифрову форму. І це, мабуть, остання "крапка перетину", яка повинна з'явитися.
Зрозуміло, що такі прогнози не можна залишити поза увагою, оскільки тільки та система освіти, яка врахує всі ці тенденції у структурі змісту навчання, буде конкурентоспроможною у ХХІ столітті.
Ринкові відношення в Україні створили необхідні передумови для розвитку інформаційної галузі. Лише виробництво сучасної комп'ютерної техніки за останні десять років зросло більш як у 15 разів. Значно поліпшилася й її якість. Наприкінці вісімдесятих Україна могла лише продукувати морально та фізично застаріле обладнання. Сьогодні презентації нових процесорів проходять одночасно і в Києві, і в інших європейських столицях. Не менш бурхливо розвивалася найпомітніша частина інформаційного простору - засоби масової інформації. Так, у Миколаєві за останні роки кількісний показник тільки друкованих засобів масової інформації збільшився на 290 відсотків порівняно з показником 1990 року (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Засоби масової інформації, зареєстровані на території
Миколаївської області
Вид ЗМІКількість, одиниць1990 р.2003 р.Друковані (преса)35375Телебачення16Радіо15
Ситуація у Миколаївській області є типовою для України. Наприкінці 80-х років у СРСР виходило близько 14 тис. періодичних видань, серед них - 31 центральна газета. В Україні, за даними на листопад 2003 року, зареєстровано 18 296 періодичних видань. З них 7 874 - видання загальнодержавної, регіональної та зарубіжної сфери розповсюдження, 10 422 - місцеві видання. Видаються тільки державною мовою 3 688 друкованих ЗМІ, рос