Ви є тут

Організаційно-економічні засади становлення платіжних систем у країнах з перехідною економікою (на прикладі країн Центральної та Східної Європи)

Автор: 
Оліфіренко Максим Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004501
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНО-УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
2.1. Імплементація міжнародних принципів побудови платіжних систем як умова організації управління стабільним грошовим обігом країни в період трансформації

На сьогоднішній день в світі реалізується ціла низка міжнародних ініціатив, що спрямовані на збереження фінансової стабільності шляхом зміцнення відповідної інфраструктури [163, 26]. Комітет з платіжних і розрахункових систем (CPSS) центральних банків країн "Групи десяти" в рамках структури Банку Міжнародних Розрахунків (BIS) відіграє в цьому процесі надзвичайно важливу роль, розробляючи ключові принципи для системно важливих платіжних систем. У зв'язку з цим ключові принципи для системно важливих платіжних систем в дослідженні ми можемо називати міжнародними принципами побудови платіжних систем, що в повній мірі відображає їхню суть.
Вважаємо за доцільне виділити ряд ключових причин, які обумовили актуальність досліджень в цьому напрямку.
По-перше, варто зазначити, що за останнє десятиліття минулого сторіччя Азійська та Південноамериканська фінансові кризи виявили серйозні недоліки не лише в галузі макроекономічного управління, але також в структурі та процедурах регулювання фінансових ринків країн світу. Саме тому було розроблено ряд міжнародних програм, що покликані усунути виявлені фінансовими кризами недоліки. Зауважимо, що на той час однією з галузей, де не було міжнародної одностайності у підходах до вирішення поставлених завдань, були питання структури та роботи платіжних систем.
По-друге, на той час багато країн, зокрема країни з перехідною економікою, та країни, що розвиваються, потребували чітких та послідовних міжнародних директив стосовно побудови платіжних систем. Необхідність таких директив відчували і ті країни, які здійснювали реформування та модернізацію власних платіжних систем.
По-третє, центральні банки багатьох країн, усвідомлюючи свою роль наглядачів за платіжними системами в світі, постійно обмінювалися думками з цього приводу і дійшли висновку про необхідність проведення міжнародного форуму з цих проблем з тим, щоб виробити цілісну стратегію реформування платіжних систем. Для цього було створено відповідну робочу групу.
Розробка принципів та практичних аспектів платіжних систем розпочалася у травні 1998 р. Предметом дослідження групи стало формулювання принципів, що лежать в основі структури та роботи платіжних систем в усіх без виключення країнах світу [97, 1]. Група відпрацювала ряд універсальних правил, які, при втіленні їх у життя, вже сьогодні можуть гарантувати створення ефективної структури платіжної системи. При цьому вважаємо за необхідне зауважити, що вироблені принципи та правила не є остаточними, тобто робота над ними триває і буде тривати для внесення коригуючих правок, зважаючи на стрімкий розвиток та динаміку світової фінансової системи. Також слід відзначити, що робота базувалася на попередніх дослідженнях CPSS, передусім на доповіді Ламфалуссі, в якій викладені принципи нагляду за системами багатосторонніх розрахунків на чистій основі, визначено загальні цілі та вимоги до таких систем і сформульовано ключові принципи, які одержали назву "Стандартів Ламфалуссі" [200,3]. Напрацювання робочої групи істотно розвинули та доповнили славнозвісні "Стандарти Ламфалуссі".
Іншим важливим зауваженням вважаємо пояснення терміна системно важливої платіжної системи. При роботі над принципами, зважаючи на їх загальний характер, робоча група мала переглянути цілий ряд видів платіжних систем та сформулювати універсальний предмет дослідження. З початку планувалося розглядати лише системи переказів на великі суми через їх значну роль в економіці країни та такі самі значні потенційні ризики всередині системи. Але виявилось, що в деяких країнах платежі на великі суми здійснюються через системи, які б мали класифікуватися як звичайні роздрібні платіжні системи. Отже, принципи мали б розповсюджуватися і на них. Навіть системи, які обробляють платежі на відносно малі суми, можуть мати системну важливість, якщо загальна сума платежів, що проходять через систему, є значною відносно розміру платежів учасників, який вимірюється, наприклад, за розміром його капіталу. Таким чином, робота відійшла від класифікації платіжних систем за ознаками розміру платежів, що обробляються (оптові, роздрібні платіжні системи), і було запропоновано концепцію системно важливої платіжної системи [163, 24]. Під системно важливими платіжними системами розуміємо системи, які можуть ініціювати або передавати потрясіння через національні та міжнародні фінансові системи та ринки, відіграючи роль своєрідного каналу розповсюдження потрясінь.
В грудні 1999 р. BIS опублікував перший проект ключових принципів для одержання відгуків від фінансового співтовариства. Відгуки підтвердили важливість проекту і широку зацікавленість та міжнародну підтримку ключових принципів. Виходячи з висловлених побажань, комітет з платіжних та розрахункових систем розпочав роботу над другою частиною ключових принципів, яка мала містити більш детальну інформацію щодо тлумачення та втілення ключових принципів. Підсумком обробки всіх побажань та зауважень стала публікація в січні 2001 р. останньої на сьогоднішній день редакції ключових принципів для системно важливих платіжних систем.
Вважаємо за доцільне сформулювати основні завдання роботи CPSS в контексті вироблення ключових принципів. За своєю природою системно важливі платіжні системи є невід'ємним механізмом ефективності фінансових ринків. Стабільність фінансової системи залежить від надійності таких систем. Іншою ключовою характеристикою платіжної системи є її ефективність, бо навіть від надзвичайно захищеної та безпечної системи для економіки країни виявляється мало користі, якщо нею ніхто не користується. Надійність та ефективність є взаємопов'язаними поняттями, через те що вдосконалення структури або роботи системи часто приносить позитивні результати