РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА ОБ’ЄМ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об’єктами виконаних досліджень були епідемічний процес при дизентерії та
кишкових інфекціях з невизначеною етіологією, а також механізм, шляхи та
чинники передачі збудників гострих кишкових інфекцій серед військовослужбовців
строкової служби ЗС України.
При виконанні роботи використаний комплекс епідеміологічних,
медико-географічних та статистичних методів дослідження, а також метод
санітарного обстеження для поглибленого аналізу осередків ГКІ та їх
територіального розподілу в залежності від санітарно-технічного стану
військових гарнізонів, кількість яких тепер перевищує 100 [53].
Санітарно-епідеміологічними дослідженнями було охоплено 9 військових містечок,
розташованих в різних клімато-географічних зонах – полісся, лісостеп, степ.
Особливості епідеміологічного процесу при дизентерії та кишкових інфекціях з
невизначеною етіологією у військових колективах за 1993 – 2002 рр. були
проаналізовані за даними 400 офіційних місячних і річних звітів головних
державних санітарних лікарів територіальних та регіональних
санітарно-епідеміологічних загонів ЗС України, 105 матеріалів позачергових
донесень про епідемічні спалахи кишкових інфекцій та заходів, які проведені для
їх локалізації та ліквідації, 50 матеріалів перевірок стану організації та
проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в окремих
військових частинах і актів санітарно-гігієнічного обстеження епідеміологічно
значущих об’єктів, 1300 медичних звітів (форма №2/Мед), 1200 медичних донесень
військових донесень військових частин, кораблів (форма №1/Мед), а також дані
лабораторних бактеріологічних досліджень проб води та змивів на бактерії групи
кишкової палички (БГКП), виконаних в СЕЗ та СЕЛ ЗС України (1200 проб).
При здійсненні епідеміологічного аналізу, згідно з рекомендаціями посібників
[41, 157, 190] проводили:
- аналіз рівня та структури захворюваності військовослужбовців строкової
службив;
- аналіз річної динаміки захворюваності;
- аналіз багаторічної динаміки захворюваності за 1993 – 2002 рр.;
- аналіз захворюваності за чинниками передачі збудників ГКІ.
Аналіз рівня та структури інфекційної захворюваності на ГКІ з метою визначення
її військово-епідемічного значення проводили поетапно шляхом визначення частки
групової захворюваності в річному підсумку інтенсивності розвитку епідемічного
процесу. Ранжування часток групової захворюваності проводили від максимального
значення до мінімального.
Аналіз річної динаміки захворюваності включав наступні етапи:
- побудову вихідного динамічного ряду захворюваності протягом року;
- визначення межі можливого рівня цілорічної захворюваності;
- визначення періодів активності сезоних чинників, класифікацію сезонних
проявів епідемічного процесу та оцінку їх інтенсивності;
- класифікацію епізодичних спалахів захворюваності за причинами, які їх
зумовили;
- оцінку структури річної захворюваності за формами прояву епідемічного
процесу.
Під час підготовки вихідних даних для аналізу річної динаміки захворюваності
заздалегідь були відкинути дані епізодичних спалахів, для яких достовірно не
визначені причини. Загальна характеристика законо-мірностей річної динаміки
захворюваності нами по типовій ламаній лінії, яка була побудована за середніми
за ряд років місячними показниками. В якості середніх величин використовувались
медіани динамічного ряду показників динаміки захворюваності.
Аналіз багаторічної динаміки захворюіваності на ГКІ серед особового складу ЗС
України проводився в цілому, для окремих оперативних командувань, видів та
родів військ за наступними напрямками:
- визначення тенденції захворюваності;
- визначення причин та умов, які визначають багаторічну динаміку
захворюваності.
Багаторічна динаміка захворюваності представлялась графічно в вигляді лінійної
діаграми. Для виявлення тенденції захворюваності було проведино вирівнювання
динамічного ряду показників захворюваності за допомогою методу найменших
квадратів.
Під час аналізу динаміки захворюваності визначались: абсолютний приріст, темп
приросту та темп росту.
Середньобагаторічні терміни початку та закінчення періоду дії сезонних чинників
визначали за допомогою діаграм в системі полярних координат. За радіус кола при
цьому брали верхню межу цілорічного рівня, яку розраховували за формулою:
jмах = jмін+tаЦ , (2.1)
де jмах Ї значення j, яке відповідає верхній межі цілорічної захворюваності;
jмін – значення j, яке відповідає мінімальним показникам
захворюваності;
t а – стандартне значення критерія Стьюдента при рівні довіри а;
n1 – кількість спостережень;
n2 – середня кількість військовослужбовців в окремі роки.
Верхню межу місячного показника захворюваності визначали за таблицею значень j
[159].
За максимально можливий рівень цілорічної захворюваності приймали верхню
довірчу межу лінії багаторічної тенденції ряду показників, які статистично
достовірно не різнились з мінімальними рівнями захворюваності в окремі роки.
Віднімаючи від вихідних показників захворюваності показники інтенсивності
цілорічної форми, отримували багаторічний ряд, який характеризує сумарну
інтенсивність сезонної та спалахової форм захворюваності.
Питому вагу частки захворюваності на ГКІ в окремих військових гарнізонах, яка
обумовлена дією сезонних чинників розраховували за формулою Хейфеца-Хазанова
[14]:
, (2.2)
де А – кількість захворювань за рік;
В – кількість захворювань під час дії сезонних чинників;
М – кількість місяців дії сезонних чинників.
При виконанні роботи широко застосовувався метод епідеміоло-гічного обстеження
осередків групо