РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У роботі представлено матеріали вивчення епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в ЗС України за 1992-2006 рр.
Робота виконана із застосуванням епідеміологічного, серологічного, клінічного та медико-статистичного методів дослідження.
2.1. Матеріали та обсяг досліджень
Обсяг проведених досліджень та їх спрямованість обумовлювалися завданнями даної роботи. Для вивчення ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду в ЗС України за цими інфекціями та визначення шляхів удосконалення епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом проведено:
вивчення перебігу інфекційного процесу епідемічного паротиту в сучасних умовах з урахуванням даних історій хвороб пацієнтів, які були госпіталізовані протягом 2002-2003 рр. до інфекційних відділень військових госпіталів гарнізону Десна (100 осіб), гарнізону Біла Церква (178 осіб) та гарнізону Житомир (22 особи);
аналіз захворюваності на кір та епідемічний паротит з урахуванням віку, категорії військовослужбовців, якості клінічної та лабораторної діагностики, дотримання протиепідемічного режиму в інфекційному відділені;
вивчення реактогенності та імуногенності вакцин, які мають дозвіл на використання в Україні і застосовуються в ЗС України для профілактики епідемічного паротиту (досліджено реактогенність та імуногенність живої вакцини проти епідемічного паротиту (ЖПВ) зі штаму Л-3 у 561 щеплених нею військовослужбовців, та у 981 щеплених комплексною вакциною проти кору, епідемічного паротиту та краснухи "Пріорікс").
Протягом 2002-2007 рр. досліджено імунну структуру популяції військовослужбовців щодо збудників кору та епідемічного паротиту в навчальних центрах (серологічно обстежено 448 військовослужбовців строкової служби з числа молодого поповнення) та 232 курсанти вищих військових навчальних закладів у містах Київ (100 осіб), Харків (104 особи) та Львів (28 осіб);
вивчено багаторічну динаміку захворюваності військовослужбовців строкової служби та офіцерського складу на кір та епідемічний паротит.
Показники захворюваності військовослужбовців на кір та епідемічний паротит були проаналізовані за даними:
форми 3 мед - "Медичний звіт про стан здоров'я та захворюваності особового складу";
форми 21 мед - "Доповідь щодо епідемічної ситуації та санітарно-епідемічного стану військової частини (установи) території відповідальності санітарно-епідеміологічного закладу";
форми 22 мед - "Звіт про роботу санітарно-епідеміологічного закладу;
кон'юнктурних оглядів санітарно-епідемічного стану ЗС України за період 1992 - 2007 рр.;
матеріалів епідеміологічного розслідування причин виникнення групових захворювань та епідемічних спалахів та заходи, які проводилися для їх локалізації та ліквідації;
архівних матеріалів Одеського, Прикарпатського та Київського військових округів збройних сил колишнього СРСР за 1986-1991 рр.; статистичних матеріалів МОЗ України щодо захворюваності населення на кір та епідемічний паротит.
Для визначення шляхів удосконалення специфічної профілактики крапельних інфекцій, в тому числі кору та епідемічного паротиту, досліджено реактогенність, імуногенність та епідеміологічну ефективність вакцин, що мають дозвіл на використання в Україні і застосовуються в ЗС України.
При вивченні реактогенності вакцин, які застосовуються для профілактики паротиту в військах, під спостереженням знаходилися:
330 військовослужбовців строкової служби та 231 курсант віком 18-20 років, щеплених ЖПВ зі штаму Л-3;
886 військовослужбовців строкової служби та 95 курсантів віком 18-20 років, щеплених комбінованою вакциною "Пріорікс".
Дослідження напруженості протипаротитного імунітету проводилось у 100 військовослужбовців строкової служби, щеплених ЖПВ зі штаму Л-3.
Стан протикорового та протипаротитного імунітету визначався у 100 військовослужбовців строкової служби навчального центру та 100 курсантів вищого військового навчального закладу - всього у 200 осіб віком від 18 до 20 років, щеплених комбінованою вакциною "Пріорікс". Стан специфічного імунітету у військовослужбовців визначали безпосередньо перед щепленнями та через 3,5; 6 та 16 міс. після проведеної їм вакцинації.
Напруженість імунітету до вірусу кору вивчали в реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) та імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням імуноферментних тест-систем для виявлення імуноглобулінів класу G до вірусу кору (Virus Ig G - ELISA-Quantitative, Hamburg) (виробництва Федеративної Республіки Німеччини) та "Вектор-Бест" (Російська Федерація).
Антитіла до вірусу паротиту виявляли за допомогою імуноферментної тест-системи "Паротит-скрін" виробництва "Биосервис" (Російська Федерація) та з тест-системою для дослідження імуноглобулінів класу G проти вірусу паротиту (Virus Ig G - ELISA-Quantitative, Hamburg) (виробництва Федеративної Республіки Німеччини) згідно з інструкцією.
Відбір контингенту для імунопрофілактики здійснювався з урахуванням протипоказань та критеріїв відповідних інструкцій.
Для профілактики крапельних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби навчального центру використовувався амізон - індуктор ендогенного інтерферону та імуноглобулін людини нормальний відповідно до інструкцій з їх застосування.
Імуноглобуліном людини нормальним імунізовано 1500 військовослужбовців. Екстреною профілактикою амізоном у профілактичних дозах було охоплено 950 осіб.
З урахуванням територіальної системи медичного забезпечення військовослужбовців ЗС України нами досліджувався епідемічний процес кору та епідемічного паротиту у військових колективах Західного (колишній Прикарпатський військовий округ) та Південного (колишній Одеський військовий округ) оперативних командувань Вказані командування розташовані відповідно в лісо-степній та степній зонах України, з різними клімато-географічними характеристиками, що притаманні для вказаних зон