РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Матеріали
2.1.1. Джерела епідеміологічних даних, які використані в роботі, структура аналізованої інформації.
Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на шигельози ґрунтувався на даних наступних джерел:
- інформаційних повідомлень Міністерства охорони здоров'я України про захворюваність на шигельози в світі і країні, 1990-2005 рр.;
- звітів Центральної СЕС МОЗ України, 1995-2005 рр.;
- звітів Сумської обласної, Сумської міської СЕС та районних СЕС Сумської області, 1972-2005 рр.;
- даних Міністерства охорони здоров'я УРСР про розповсюдженість і характеристику захворюваності на шигельози за період 1944-1972 рр.;
- даних Міністерства охорони здоров'я України про захворюваність на шигельози і ГКІ в Україні за період 1990-1997 рр.;
- даних бактеріологічної лабораторії обласної СЕС про результати діагностичних і профілактичних досліджень людей, досліджень об'єктів довкілля за період 1990 - 2005 рр.;
- відомостей звітів про спалахи шигельозів в Сумській області за період 1992-2005 рр.
Для аналізу рівня, структури та динаміки шигельозів в Україні і в Сумській області використовували: 1) дані про багаторічну динаміку захворюваності на шигельози сукупного населення; 2) середньобагаторічні дані сезонної динаміки захворюваності; 3) дані про носійство збудників шигельозів; 4) показники захворюваності різних вікових груп населення; 5) показники захворюваності "неорганізованих" дітей та дітей, які відвідують дитячі дошкільні заклади; 6) показники захворюваності міського та сільського населення; 7) середньобагаторічні показники захворюваності населення в різних областях України.
2.1.2. Загальна характеристика штамів шигел, які вивчалися.
При дослідженні біологічних властивостей шигел використано 230 актуальних штамів шигел періоду 1997-2005 рр., отриманих із Сумської обласної СЕС, музею мікробних культур Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Інституту мікробіології та імунології АМН України (м. Харків) та 26 штамів періоду 1944-1972 рр., отриманих з музею мікробних культур Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України. З 230 штамів шигел періоду 1997-2005 рр. 124 (53,9%) належали до виду шигел Флекснера, 106 (46,1%) - до виду шигел Зонне; з 26 музейних культур періоду 1944-1972 рр. 10 належали до виду шигел Флекснера, 16 - до виду шигел Зонне.
Проводили порівняльний аналіз досліджуваних біологічних властивостей штамів шигел періодів 1944-1972 рр. та 1997-2005 рр. Штами першого періоду умовно названі архівними, другого - актуальними.
Усі вищезазначені штами шигел були використані для визначення їх чутливості (резистентності) до дії антибіотиків.
Вивчення адгезивної активності мікроорганізмів проводилося з використанням 16 штамів шигел Зонне та 10 штамів шигел Флекснера, виділених у 1943-1972 рр., а також 48 і 20 штамів шигел Зонне та шигел Флекснера відповідно, виділених у 1997-2005 рр.
Для вивчення антилізоцимної активності використано 26 архівних штамів та 65 актуальних штамів шигел. До виду шигел Флекснера належали 16 архівних культур та 19 актуальних. До виду шигел Зонне належали 10 архівних і 46 актуальних штамів шигел.
Вивчення гемолітичної активності проводилося на 26 архівних і 98 актуальних штамах. До виду шигел Флекснера належали 10 архівних і 47 актуальних штамів, до виду шигел Зонне - 16 архівних та 51 актуальних штамів.
Чутливість до дезінфектантів і антисептиків вивчена на 16 штамах шигел Зонне та 10 штамах шигел Флекснера, які були виділені у 1943-1972 рр., а також на 48 і 20 штамах шигел Зонне та шигел Флекснера відповідно, які були ізольовані у 1997-2005 рр.
З метою встановлення частоти розповсюдження плазмід, які обумовлюють множинну стійкість до ліків та інвазивні властивості шигел, вивчали плазмідний профіль архівних та актуальних штамів шигел. Використано 64 актуальних штами шигел, 29 з яких належали до виду шигел Флекснера, 35 - до виду шигели Зонне. Для вивчення плазмідного профілю використані також 9 і 7 архівних штамів шигел Флекснера і Зонне, відповідно.
2.2. Методи
Особливості ЕП шигельозів вивчалися за допомогою методу ретроспективного епідеміологічного аналізу.
Мікробіологічні методи використовували для ідентифікації S.flexneri, S.sonnei та вивчення їх біологічних властивостей: терморезистентності, антибіотикорезистентності, адгезивної, антилізоцимної та гемолітичної активностей, резистентності до дезінфектантів.
Біологічні властивості архівних та актуальних штамів, які вивчалися, розподілені на дві основні групи: перша визначає життєздатність бактерій в навколишньому середовищі (терморезистентність та чутливість до дезінфектантів), друга визначає їх взаємовідносини із макроорганізмом і пов'язана з колонізацією, інвазією та персистенцією бактерій в організмі хазяїна (адгезивна, гемолітична, антилізоцимна активності, резистентність до антибіотиків).
При вивчені чутливості до антибіотиків (ампіциліну, тетрацикліну, рифампіцину, левоміцетину, стрептоміцину, фузидіну, еритроміцину, карбеніциліну, канаміцину, доксіцикліну, гентаміцину, ципробаю, офлоксацину, цефазоліну) застосовували уніфіковані методи дифузії в агар з використанням паперових дисків та серійних розведень в густих поживних середовищах [164]. Отримані результати інтерпретували на основі критеріїв NCCLS (2000) (табл. 2.2.1) та виробника дисків. Як еталон використовували штам E. coli ATCC 25922.
Таблиця 2.2.1
Стандарти інтерпретації результатів
(граничні значення діаметрів зон затримки росту)
Найменування
антибіотика
Вміст антибіотика
у диску, мкгДіаметри зон затримки росту,
ммстійкіпомірно
стійкічутливіАмпіцилін101314-1617Бензилпеніцилін6?1112-21?22Гентаміцин10131415Доксіциклін10?12 13-19?20Еритроміцин1514 15-1819Канаміцин3013 14-17 18Левоміцетин 301213-1718Лінкоміцин151920-2324Мономіцин30?1314-17?18Н
- Київ+380960830922