РОЗДІЛ II
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених пацієнтів
За темою роботи проведено обстеження та лікування 110 хворих на бронхіальну астму (серед них 32 чоловік з нормальною кістковою тканиною, які отримували загальноприйняту базову терапію і 78 чоловік - з остео-дефіцитними станами), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в пульмо-нологічному відділенні (завідувач - Жукінська Л.Ф.) Тернопільської обласної клінічної лікарні (головний лікар - Гірняк М.Я.) та амбулаторному спосте-реженні в консультативно - лікувальному центрі при Тернопільській держав-ній медичній академії (в лабораторії за проблемою "Остеопороз") впродовж 1999?2003 років. Серед хворих на БА було 62 (56,4 %) жінки і 48 (43,6 %) чоловіків, у віці від 16 до 71 року. Середній вік становив (40,06 ? 1,39) років.
Розподіл хворих за віком здійснено згідно з рекомендаціями ВООЗ. Всіх пацієнтів розподілили на 4 групи: молодий вік ? до 29 років, середній ? від 30 до 44 років, зрілий - від 45 до 59 років і похилий ? 60 років і старші. Розподіл хворих за віком і статтю відображений в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на бронхіальну астму за віком і статтю
Вікова група, рокиЖінкиЧоловікиВсьогоабс%абс%абс%До 29711,31531,22220Від 30 до 442946,81531,34440Від 45 до 592337,11633,33935,5Від 60 і старші34,824,254,5Всього6210048100110100 Як видно з таблиці, найбільша частка пацієнтів була працездатного віку. Тривалість захворювання склала від 1 до 52 років (таблиця 2.2), в середньому (155,13 ?0,72) місяці.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на бронхіальну астму за тривалістю захворювання
Тривалість хвороби,
рокиЖінкиЧоловікиабс%абс%Від 1 до 5914,5918,8Від 6 до 101727,41020,8Від 11 до 151727,41020,8Більше 151930,71939,6Всього62100,048100,0
Характеристика клінічної картини БА та варіантів її перебігу в обстежених хворих, для складання якої користувалися робочою класифікацією БА, подана в таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Загальна клінічна характеристика хворих на бронхіальну астму
Клінічні прояви та їх вираженістьЧисло хворихабс%123Ступені захворю-
вання
I-інтермітуючий перебіг54,5II-легкий персистуючий перебіг65,5III-середньоважкий персистуючий перебіг2724,5IV- важкий персистуючий перебіг7265,5
Переважну більшість в обстеженій групі склали пацієнти з тяжким персистуючим перебігом.
Згідно з метою роботи було проведено обстеження хворих на БА в напрямку виявлення змін МЩКТ хребта та стегнової кістки. За показниками, що свідчать про ступінь остеодефіциту, хворі розподілилися на 3 групи, причому найбільш чисельна група мала ознаки остеопенії. Слід відзначити, що серед пацієнтів із остеопорозом показники Т коливалися від -2,5 до - 4,6, частка хворих з вираженим остеопорозом склала 52,3 %. Остеопоротичні переломи кульшових суглобів, ребер, хребців спостерігалися в анамнезі у обстежених з показниками Т в межах -2,9 - 4,6.
Методи і об'єкт дослідження
2.2. Комплекс використаних методик при обстеженні хворих
2.2.1. Методики оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини
Структурно-функціональний стан кісткової тканини і ступінь остеопенічних змін досліджували за допомогою двофотонного рентгенівського абсорбціометра DPX?A фірми "Lunаг Согр." (США). В основі методу лежить порівняння показників, отриманих при дослідженні конкретного хворого, із базою даних, створеною в процесі популяційних досліджень статистично достатніх за об'ємом масивів практично здорових людей різної раси (білої, негритянської, азіатської), статі, віку, маси тіла та зросту. Еталонні показники для української популяції відсутні, тому дані отриманих досліджень порівнюються з популяційними моделями, отриманими при дослідженні білої європейської раси. Разом з тим, проведені нами дослідження виявили відповідність бази даних "Lunаг Согр.", у розподілі білої європейської раси, показникам здорових жителів України (чоловіків та жінок).
Вивчали наступні параметри для поперекового відділу хребта:
BMD (g/cm2)- мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ), виражена в грамах на сантиметр квадратний, відносно проекційної щільності, що програмно вираховується за вмістом мінералів у кістці та площею хребця (хребців).
Young - adult (%, T) показник мінеральної щільності кісткової тканини відносно групи "молодих дорослих" (у відсотковому значенні відображає відхилення МЩКТ пацієнта від середнього популяційного показника ідентичної раси і статі віком 20-45 років період,коли МЩКТ найвища).
Young - adult (T) - у абсолютному значенні (Т - рахунок, од.станд.відх.) - стандартизоване відхилення від цього ж показника
Ці показники розраховувались для перших чотирьох поперекових хребців (L1 - L4) та ділянки (L1 - L4).
Також визначали МЩКТ стегна (шийки стегнової кістки, трикутника Варда, вертела) за перерахованими вище показниками та аналізували сумарні показники перерахованих вище відділів стегна. За стандартними денситограмами проксимального відділу стегна видаються результати дослідження стовбурової частини цього регіону, проте перелік досліджуваних параметрів вкрай обмежений, тому цими результатами ми не користувалися. Разом з тим, параметри стовбурової частини враховувалися у сумарному показнику проксимального відділу стегна.
В якості денситометричних критеріїв змін МЩКТ використовували рекомендації ВООЗ з доповненнями Л.Я. Рожинської [114] (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Денситометричні критерії діагностики стану мінеральної щільності кісткової тканини
Показник ТСтан мінеральної щільності кісткової тканиниТ>1Підвищена1<Т>(-)1Нормальна(-)2,5<Т<(-)1Остеопенія:(-)1,0<Т<(-)1,5першого ступеня(-)1,5 <Т<(-)2,0другого ступеняПродовження табл. 2.4
(-)2,0<Т<(-)2,5третього ступеняТ <(-)2,5Остеопороз
2.2.2. Визначення біохімічних маркерів кісткової тканини
Забір крові у хворих проводили у фазі медикаментозно індукованого зменше