РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце виконання роботи та грунтово-метеорологічні умови
Дисертаційна робота виконана в лабораторії вихідного матеріалу Інституту
картоплярства УААН протягом 2000-2002 років.
Земельний масив наукової селекційної сівозміни, де безпосередньо закладали
досліди, розташований на водорозділі річок Ірпінь та Здвиж у Центральному
Поліссі, південного агрогрунтового району. Підстилаючі породи залягають на
глибині 100 см. Вони мають льодовикові, воднольодовикові та ілювіальні відклади
елементів живлення корисних для рослин.
Запаси вологи в грунті поповнюються, головним чином, при випаданні дощів.
Часткова невирівняність рельєфу обумовлює наявність місць з підвищеною
вологістю грунту за рахунок підгрунтових і в основному стічних вод.
Грунти дослідного поля – дерново-середньопідзолисті, супіщані та
легкосуглинкові з нестабільним колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм,
магнієм та іншими лужними елементами. Верхні горизонти грунтового розрізу
характеризуються підвищеною кислотністю.
Аерація грунту дуже висока, тому мінералізація органічних речовин проходить
швидко. Розвиток нітрофікуючих бактерій стримує кисла реакція грунтового
розчину.
За даними лабораторії агрохімії Інституту картоплярства глибина одного шару
дослідного поля 19-21 см. Грунт має наступну агрохімічну характеристику: вміст
гумусу (за Тюріним) – 1,32-1,68 %; рухомих форм фосфору (за Кірсановим) –
11,5-13,3; калію (за Масловою) – 8,0-8,9 мг/100 г грунту; рН сольової витяжки –
4,9-5,2; гідролітична кислотність – 2,2-2,3 мг.екв./100г грунту; ступінь
насиченості основами – 46,3-59,8 %; сума поглинутих основ – 2,1-4,1 мг.екв/100г
грунту.
Клімат зони помірно-континентальний. Довжина безморозного періоду 150-160 діб,
що дозволяє успішно вирощувати багато сільськогосподарських культур, в тому
числі і різні за скоростиглістю сорти картоплі. Останні весняні заморозки
спостерігаються в середині - кінці квітня, рідше на початку - середині травня,
а перші осінні – припадають на кінець вересня - жовтень.
Характеристика погодних умов в роки виконання досліджень наведена за даними
Тетерівської метеостанції. Дані таблиці 2.1 свідчать, що в 2000 р. травень і
початок червня, порівнюючи з середніми багаторічними, характеризуються
підвищеною температурою повітря. В подальшому вона дещо знизилась, а в липні та
серпні змінювалась подекадно неадекватно середній.
В цілому, середина і кінець травня та червень 2001 р. були відносно
прохолодними, проте в липні температура повітря значно (на 4,1–6,1оС)
перевищувала середнє багаторічне значення. Аналогічне (за винятком другої
декади) хоч і в меншому кількісному вираженні стосується серпня.
Температура в період вегетації картоплі 2002 р. була вищою, а іноді (липень)
навіть значно вищою ніж середня багаторічна. Винятком є лише перша декада
червня, яка була дещо прохолоднішою.
Погодні умови періоду вегетації картоплі за кількістю опадів в 2000 р. були
нестабільними, а іноді значно різнилися від середньої багаторічної (табл. 2.2).
Травень і червень (особливо перші дві декади) характеризувались дефіцитом
дощів, порівнюючи з середньою багаторічною. В липні вони випадали нерівномірно,
а в серпні знову було відносно сухо (за місяць випало 14 мм вологи).
Дещо по-іншому відбувся розподіл дощів у 2001 р. У травні вони випадали
нерівномірно, проте червень був досить дощовим (71 мм більше ніж в середньому
за ряд років). На початку липня ще спостерігались сильні опади, але у другій та
третій декаді їх практично не було. Аналогічне відноситься до серпня крім
першої декади.
В кінці травня 2002 р. кількість опадів в незначній мірі відрізнялась від
середньої багаторічної. В першій декаді червня опадів випало достатньо, але в
другій і третій спостерігався їх дефіцит. Зовсім мало було опадів на початку і
в середині липня (всього 10,6 мм), проте в третій декаді дощів було досить.
Нерівномірно вони випадали в серпні.
Таблиця 2.1
Температура повітря за періоди вегетації та її відхилення від середньої
багаторічної (о С)
Роки, показники і відхилення
Місяці, декади
травень
червень
липень
серпень
середня
середня
середня
середня
Середня багаторічна
12,9
14,4
15,2
14,2
17,2
17,4
18,5
17,7
17,9
19,7
18,9
18,8
19,2
18,1
16,6
18,0
2000 р.
11,5
14,7
17,9
14,8
18,9
17,0
16,9
17,6
18,0
18,2
19,4
18,6
19,6
21,1
18,2
19,6
Відхилення від середньої багаторічної
-1,4
+0,3
+2,8
+0,6
+2,7
-0,4
-1,6
-0,1
+0,1
-1,5
+0,5
-0,2
+0,4
-3,0
+1,6
+1,6
2001 р.
15,3
13,6
12,4
13,7
14,0
17,7
17,3
16,4
22,0
24,6
25,0
23,9
21,5
18,0
17,9
20,0
Відхилення від середньої багаторічної
+2,4
-0,8
-2,8
-0,5
-3,2
+0,3
-1,2
-1,3
+4,1
+4,9
+6,1
+5,1
+2,3
-0,1
+3,3
+2,0
2002 р.
15,6
15,2
17,1
16,0
14,8
18,9
20,0
17,9
22,8
25,6
21,9
23,4
20,2
19,6
18,6
19,5
Відхилення від середньої багаторічної
+2,7
+0,8
+1,9
+1,8
-2,4
+1,5
+1,5
+0,2
+4,9
+5,9
+3,0
+4,6
+1,0
+1,5
+2,0
+1,5
Таблиця 2.2
Кількість опадів (мм) за періоди вегетації та їх відхилення від середньої
багаторічної
Роки, показники і відхилення
За період вегетації
Місяці, декади
травень
червень
липень
серпень
2
за місяць
за місяць
за місяць
за місяць
Середня багаторічна
294,0
17,0
16,0