РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови проведення дослідів
Досліди проводились на полях Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції (з 1998 року Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН) протягом 1991 - 2003 років.
Черкаський інститут АПВ УААН розташований у південному агрогрунтовому районі Центрального Лісостепу України. Середня висота над рівнем моря у районі проведення дослідів складає 124 - 126 м з координатами 47° 30' північної широти і 14° 20' східної довготи. Поля інституту розташовані у межах Придніпровської височини (Придніпровського плато) і лежать на території поширення Українського кристалічного щита (масиву). Спостерігається велика порізаність території річками, ярами та балками. Грунти дослідного поля - чорноземи, сильно реградовані; механічний склад - середні суглинки, pH водяної витяжки - 5,8; гумусу - 3,46 %; Р2О5 - 17,9 мг; К2О - 10 мг на 100 г грунту.
У зоні досліджень за вегетаційний період сума активних температур (більше +100С) складає 2600 - 29000 С, а гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,3 - 1,6. Опадів протягом року у середньому випадає від 460 до 520 мм; за період з температурою вище 100С - від 280 до 320 мм. Перші осінні приморозки у середньому спостерігаються у першій декаді жовтня. В окремі роки найбільш ранні приморозки відмічаються у першій декаді вересня; період із середньодобовою температурою вище 100С - 160 - 170 днів. Максимальна температура повітря літом досягає до 380 С, мінімальна температура взимку до - 410 С.
Дата стійкого переходу температури через 00С (у бік підвищення) вважається початком весняного періоду. Цей перехід спостерігаєть найчастіше в середині березня, але в окремі роки буває і пізніше - в середині квітня. З переходом до стійких середньодобових температур через 100С (кінець квітня) починається активний ріст більшості рослин, а також посів теплолюбивих культур.
Початком літа вважається дата стійкого переходу середньодобової температури через +150С. У даному районі цей перехід настає в середині травня. Закінчується цей період в кінці першої декади вересня, коли середні температури повітря переходять через +150С. Влітку більша кількість опадів випадає у вигляді зливових дощів. У середньому за літній період випадає 200 - 220 мм, в окремі роки спостерігається значне відхилення від цих показників.
Осінь починається з середини першої декади жовтня і продовжується до переходу середньої температури через 00 С , що частіше за все буває на початку третьої декади листопада. Осінь в основному суха і тепла. Зима розпочинається, як правило, у третій декаді листопада і продовжується до кінця другої декади березня. Зимовий період встановлюється не відразу. Початок зими характеризується нестійкою погодою, з частими змінами морозів на відлигу та неодноразовим сходженням снігового покрову.
У роки зі сніговими зимами висота снігового покриву досягає 10 - 15 см і більше, але частіше висота його не перевищує 5 - 7см.У цілому кліматичні умови зони сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур [152, 153]. Протягом досліджень умови росту і розвитку рослин кукурудзи в цілому були сприятливі, хоча в окремі роки спостерігалося значне відхилення у температурному режимі та кількості опадів від середньобагаторічних показників, що дозволило додатково оцінити вихідний матеріал кукурудзи на стійкість до несприятливих умов вирощування.
Так, 1991 рік видався сприятливим. Опади випадали надмірні - всього під урожай - 615,7 мм (за нормою 534 мм). Сума активних температур (вище +100С) за вегетаційний період склала 2677?С, що на 127?С більше норми (табл. 2.1 і 2.2).
Таблиця 2.1
Агрометеорологічні умови в літній період вегетації самозапилених ліній кукурудзи
(середня температура повітря в літні місяці)
Місяці 1991 р. 1992 р. 1993 р. 1994 р.cередня t
за місяць,
? С+ до
середньо-
багаторічної,
? Ссередня t
за місяць,
? С+ до
середньо- ба-багаторічної,
? Ссередня t
за місяць,
? С+ до
середньо-
багаторічної,
? Ссередня t
за місяць,
? С+ до
середньо- багаторічної,
? С Червень 19,2 + 1,0 18,7 + 0,5 17,0 - 1,2 16,7 - 1,5 Липень 22,1 + 1,9 20,6 + 0,4 18,3 - 1,9 21,2 + 1,0 Серпень 18,7 - 0,7 23,1 + 3,7 18,1 - 1,3 19,6 + 0,2
Таблиця 2.2
Агрометеорологічні умови у літній період вегетації самозапилених ліній кукурудзи
(середня сума опадів за літні місяці)
Місяці1991 р.1992 р.1993 р.1994 р.сума опадів
за місяць,
мм+ до середньо-
багаторічної,
ммсума опадів
за місяць,
мм+ до середньо-
багаторічної,
ммсума опадів
за місяць, мм+ до середньо-
багаторічної,
ммсума опадів
за місяць, мм+ до середньо-
багаторічної,
мм Червень 106,2 +32,2 57,0 -17,0 119,0 +45,0 61,0 -13,0 Липень 71,7 +3,7 13,0 -55,0 59,5 -8,5 10,0 -58,0 Серпень 109,6 +52,6 7,0 -50,0 40,6 -16,4 52,0 -5,0
1992 рік був несприятливим для вегетації кукурудзи. Весна видалась посушливою (у другій декаді травня в орному шарі грунту запаси продуктивної вологи становили близько 20 мм. А із середини червня до кінця серпня стояла суха бездощова погода (за липень і серпень випало лише 20 мм опадів, тоді як за нормою 125 мм).
Умови 1993 року були задовільними, але в період масового цвітіння кукурудзи спостерігалися часті дощові зливи, які створили незадовільні умови для запилення кукурудзи. Сума активних температур склала 2607?С, що на 73? С менше норми. Це вплинуло на дозрівання середньостиглих ліній та гібридів кукурудзи (ФАО 300 - 399).
1994 рік був несприятливий для росту і розвитку кукурудзи у першу чергу через нерівномірний розподіл випадання опадів. Так, у липні, в період цвітіння та формування зер