РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Організація дослідно-експериментальної роботи
Теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної
літератури показав, що виховання патріотизму починається з дитинства і саме в
дошкільному та молодшому шкільному віці зароджується почуття патріотизму. Це
дозволило спрямувати наше подальше наукове дослідження на вивчення існуючого
реального стану проблеми вихованості патріотизму в молодших школярів.
Ураховуючи вимоги соціально-економічного розвитку країни, досвід шкіл,
досягнення педагогічної науки, ідеї та погляди вітчизняних вчених (М.Бори
шевського, О.Вишневського, П.Ігнатенка, Н.Кесаревої, Л.Крицької, В.Поплужного,
М.Стельмаховича, Б.Чижевського, К.Чорної),ми вважаємо, що результатом виховної
роботи буде розвиток якостей і рис, які відбивають патріотичні почуття та
погляди молодшого школяра: пошана до національних і державних символів (Прапор,
Герб, Гімн); любов до рідного краю (села, селища, міста), до рідних місць,
рідної мови; чемне ставлення до батьків, старших у сім’ї, вчителів, ветеранів
війни; інтерес до історії рідного краю, героїчного минулого країни, до життя
прославлених земляків; пошана до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місць
знаходження могил та пам’ятників, догляд за ними; пошана до народних і
релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання їх;
дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи; до праці батьків
та українського народу; громадська активність, поняття про захист честі й
гідності Батьківщини, гордість за свою Вітчизну; уміння виявляти волю,
доброзичливість, правдивість, старанність, ініціативність, працьовитість,
наполегливість, самостійність, творчу активність, почуття відповідальності та
інші.
Виходячи із суспільних вимог, ми поцікавились, які патріотичні почуття
переважають в умовах сучасного суспільства, що впливає на їхній розвиток.
Не менш важливим було простежити механізм формування патріотичних почуттів,
дослідити, за яких умов вони виникають, як цілеспрямовано керувати цим
процесом; наскільки вчителі готові до формування патріотичних почуттів у
дітей.
Із цією метою досліджувалося 320 дітей, які навчались у 4-х класах м.
Слов’янська та Слов’янського району Донецької області.
Нами застосовувався комплекс спеціально розроблених та адаптованих засобів
збирання матеріалу: довготривале спостереження за дітьми в різних видах
діяльності та спілкування; бесіди з дітьми, батьками, вчителями, занотування
фактів, анкетування, інтерв’ю; спостереження, зафіксовані методом
фотографічного запису, тобто так, як вони відбувалися в дійсності.
Виявилося, що об’єктивно оцінити розвиток патріотичних почуттів у дітей
молодшого шкільного віку досить складно. По-перше, відсутні науково
обґрунтовані методики визначення патріотичних почуттів взагалі, і молодших
школярів зокрема. По-друге, суттєвим у вихованні патріотичних почуттів є
безпосередній вияв їх у реальних практичних вчинках та діях людини. Почуття
виявляються, формуються та розвиваються в процесі діяльності, стають
спонукальною силою поведінкового акту. Слід підкреслити, що дуже важко, з
етичної точки зору, створити експериментальну ситуацію, в якій дитина може
виявити свої почуття. По-третє, у старшому дошкільному та особливо в молодшому
шкільному віці значно розширюється обсяг знань про навколишній світ, що
пов’язано з розвитком розумових можливостей дітей. Розширення кругозору дітей
певними знаннями, формування їхніх уявлень про світ, суспільні явища та події,
відзначають психологи, сприяють розвитку різноманітних почуттів. Спираючись на
дослідження О. Леонтьєва та Л. Рувінського про взаємозв’язок між знаннями та
переживаннями [111; 172], розуміючи обмеженість даних і неповну їх
об’єктивність, ми за допомогою методик, що нами застосовувалися, виявили знання
дітей.
Ураховуючи ці труднощі, ми під час дослідження постійно змінювали, доповнювали,
уточнювали програму й методику констатуючого експерименту.
Нами було розроблено показники та ознаки різних рівнів сформованості
патріотичних почуттів у молодших школярів. За основу було взято загальновідомі
в практиці виховання та в психолого-педагогічній літературі рівні вихованості
учнів. Рівні сформованості патріотичних почуттів подано в таблиці (табл. 2.1).
Критеріями високого рівня сформованості патріотичних почуттів є: стійке
виявлення всіх показників якості, високий ступінь самоорганізації та
саморегуляції поведінки, вияв активної позиції.
Критерії середнього рівня сформованості патріотичних почуттів є такими:
показники якості наявні, стійка позитивна поведінка ситуативна, при наявності
саморегуляції та самоорганізації не виявляється активна позиція.
Критеріями низького рівня сформованості патріотичних почуттів є: слабкий вияв
позитивних ознак якості, саморегуляція та самоорганізація ситуативні й
пов’язані в основному з вимогами дорослих [225; 226].
Таблиця 2.1
Рівні сформованості патріотичних почуттів у молодших школярів
Показники патріотичної вихованості
Ознаки вияву рівнів вихованості
Високий
Середній
Низький
1. Пошана до національних і державних символів
Знає та шанує національні державні символи. Виявляє інтерес до історії їхнього
походження. Розуміє їхнє значення для країни й народу.
Знає й виконує
правила поведінки щодо гімну та прапора.
Знає та шанує державні символи. Частково виявляє інтерес до історії їхнього
походження. Знає правила поведінки щодо гімну та прапора, виконує їх
після нагадування
- Київ+380960830922