РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені на фістульних телятах чорно-рябої породи в період з 1- до
4-місячного віку в дослідному господарстві “Чишки” Інтситуту біології тварин
УААН у 2002 році. Дослідні телята були розділені на три групи по 4 голови в
кожній. У 20-денному віці телятам накладали фістули на рубець за методом,
описаним А.А.Алієвим [88]. Телята всіх груп отримували ізоенергетичний і
ізопротеїновий раціон, що складався з незбираного молока, комбікорму, сіна
лучного та прив’яленої зеленої маси (табл. 2.1.). Відмінність у годівлі телят
1-ї (контрольної) і 2- та 3-ї (дослідних) груп полягала в тому, що до раціону
телят 2-ї другої групи з місячного віку додавали бікарбонат амонію (спочатку з
молоком, а потім з комбікормом) з розрахунку 0,5 г/кг живої маси, а до раціону
телят 3-ї групи – суміш бікарбонату амонію з перлітом у відношенні 1 : 1 з
розрахунку 1,0 г/кг живої маси. Протягом першого місяця досліду телят дослідних
груп привчали до поїдання бікарбонату амонію, починаючи з дози 0,1 г/кг живої
маси і закінчуючи 0,5 г/кг.
Матеріалом для досліджень служили вміст рубця і кров телят у 2- і 4-місячному
віці. Зразки вмісту рубця в телят одержували через фістулу за допомогою
приладу, що складався з колби Бунзена і вакуумної помпи Комовського [88], до
ранкової годівлі і через 30, 60 і 180 хвилин після початку годівлі. Після цього
у телят одержували зразки крові для біохімічних досліджень. В якості
антикоагулянта використовували гепарин. Сироватку крові отримували шляхом
відстоювання крові у термостаті при температурі 38єС.
У 3-місячному віці на телятах усіх груп був проведений балансовий дослід.
Протягом 10-ти днів підготовчого періоду вели облік згодованих телятам кормів
Обліковий період тривав три доби, протягом яких вели точний облік усіх
згодованих телятам кормів та кількість виділених сечі і калу. Для запобігання
ферментації зразки зібраного калу консервували толуолом, а для попередження
втрат азоту у вигляді аміаку до нього додавали 10%-ний розчин сірчаної кислоти
з розрахунку 1% від кількості зразку. Середні зразки сечі консервували 10%-ним
розчином соляної кислоти ( 1% від кількості сечі).
Таблиця 2.1
Схема годівлі піддослідних телят до 4-місячного віку
Вік тварин
Добова дача корму, кг
Мін. підгодівля, г
місяць
декада
молоко
незбиране
сіно лугове
комбікорм
прив’ялена зелена маса
сіль кухонна
преци-пітат
1-а
2-а
3-а
Привч.
0,2
0,3
Привч.
0,2
5
За 1-й місяць 180 5 2 – 100 100
II
1-а
2-а
3-а
0,5
0,8
1,0
0,4
0,6
0,8
10
10
10
10
10
10
За 2-й місяць 110 23 18 – 300 300
III
1-а
2-а
3-а
1,0
1,2
1,5
1,0
1,2
1,2
0,5
1,0
10
10
10
10
15
15
За 3-й місяць 60 37 34 15 300 400
IV
1-а
2-а
3-а
1,0
1,0
1,0
1,5
1,5
1,5
1,5
2,0
2,5
15
15
15
15
15
15
За 4-й місяць – 30 45 60 450 450
Всього за 4 місяці 350 95 99 75 1150 1250
Дослідження гострої токсичності бікарбонату амонію
Визначення гострої токсичності бікарбонату амонію проводили на білих
лабораторних щурах за методом Кербера [8]. В гострому досліді визначали
смертельну, середньосмертельну і максимально переносиму дози бікарбонату амонію
для білих щурів.
2.2. Дослідження обміну речовин у вмісті рубця телят
2.2.1. Дослідження ферментативної активності. Визначення протеолітичної
активності у вмісті рубця проводили за методом, принцип якого полягає в тому,
що при рН більшому, ніж 5, вільні амінокислоти реагують з нінгідрином з
утворенням вуглекислого газу, альдегіду і сполуки, забарвленої у синій колір,
інтенсивність якого прямо пропорційна кількості наявних амінокислот [88].
Принцип методу визначення амілолітичної активності у вмісті рубця полягає в
кількісному визначенні редукуючих цукрів, що утворюються в результаті
ферментативного розщеплення крохмалю [88]. В основі кількісного визначення
цукрів лежить кольорова реакція з 3,5-динітросаліциловою кислотою, яка в
лужному середовищі в присутності редукуючих цукрів перетворюється в
3-аміно-5-нітросаліцилову кислоту, яка має жовто-помаранчевий колір,
інтенсивність забарвлення якого прямо пропорційна кількості цукрів.
Метод визначення целюлолітичної активності у вмісті рубця оснований на
здатності целюлозолітичних мікроорганізмів гідролізувати целюлозні папірці при
інкубації їх протягом 24-х годин у вмісті рубця [88]. За різницею ваги папірців
до і після інкубації вираховували целюлозолітичну активність мікроорганізмів,
яку виражали у процентах.
Дослідження продуктів азотового обміну. Концентрацію загального азоту в рідині
рубця визначали за методом К’єльдаля [88], принцип якого оснований на здатності
органічних сполук під дією кип’ячої сірчаної кислоти окиснюватися з утворенням
вуглекислоти і води. Азот білкових і небілкових сполук гідролізуються,
утворюючи в присутності води іони амонію. Метод включає три етапи:
мінералізацію (спалювання) вмістимого, відгонку аміаку і його кількісне
визначення шляхом титрування.
Концентрацію залишкового азоту у вмісті рубця телят також визначали за методом
К’єльдаля [88]. Попередньо проводили осадження білків 10% N2WO4 і 2/3N H2SO4.
Після осадження білків і спернатанту в присутності концентрованої сірчаної
кислоти визначали в ньому кількість азоту шляхом титрування.
Концентрацію білкового азоту у вмісті рубця телят визначали за різницею між
вмістом загального і залишкового азоту [88].
Концентрацію амінного азоту вільних амінокислот у вмісті рубця телят визначали
нінгідриновим методом [63]. Принцип методу пол