Кадрова реструктуризація на промислових підприємствах

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ
КАДРОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
2.1. Аналіз кадрової ситуації на промислових підприємствах Харкова
Харківський регіон є одним із провідних промислових регіонів України. Близько
6% виготовленої вітчизняної продукції, здійснених робіт і послуг припадає на
Харківську область. За даними джерела [40] область посідає шосте місце за
обсягами виробництва після Донецької, Дніпропетровської областей, Києва,
Запорізької, Луганської областей. За період з 1991 по 2002 рр. найбільш
кризовим для промисловості виявився 1994 р., коли спад випуску продукції в
порівнянні з попереднім роком склав 33,5%; в 1995-1996 рр. темпи зниження
виробництва почали сповільнюватися. З 1997 р. почалося поступове нарощування
обсягів виробництва, і в 2001 р. приріст обсягів виробництва склав 16,7% [71].
Динаміка обсягу виробництва продукції (у фактичних цінах) і рентабельності
операційної діяльності промислових підприємств (в %) показана на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Динаміка показників обсягів виробництва промислової продукції й
рентабельності за 1995-2002 рр.
Незважаючи на деякі позитивні зрушення в промисловості Харківського регіону,
майже половина (49%) всіх підприємств цієї галузі залишається збитковою. На
рис. 2.2 відображена кількість збиткових промислових підприємств у порівнянні
із загальною кількістю збиткових підприємств по області в цілому.
Рис. 2.2. Динаміка збиткових промислових підприємств
У зв'язку зі складною ситуацією в промисловості як у цілому по країні, так й у
регіоні триває скорочення кількості працюючих майже у всіх галузях
промисловості. У порівнянні з 1990 р. загальна чисельність зайнятих в економіці
Харківського регіону зменшилася вдвічі, стосовно 1995 р. – на третину, а проти
2001 р. – майже на 5%. При цьому за період з 1990 р. по 1995 р. щорічне
скорочення становило приблизно 80 тис., у наступній п'ятирічці – 55 тис., а за
2001-2002 рр. – 36 тис. осіб [40; с.410] (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Динаміка зміни чисельності населення, зайнятого в промисловості
Харківського регіону
У порівнянні з 1996 р. в 2003 р. кількість зареєстрованих безробітних у
Харківському регіоні збільшилося на 51,3 тис. осіб. Причому, якщо в 1996 р.
область перебувала на 12-му місці за кількістю зареєстрованих безробітних, то в
2003 р. – на 4-му [40].
Кількість працівників, які перебувають у змушених адміністративних відпустках
або працюють у режимі неповного робочого дня, поступово знижується, але в
порівнянні з іншими галузями, в промисловості їх найбільша кількість (див. рис.
2.4 й 2.5).
Рис. 2.4. Кількість працівників, які перебували в адміністративних відпустках
за період 2000-2002 рр.
Рис. 2.5. Кількість працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня
(тижня)
Для великих промислових підприємств характерне старіння кадрового складу.
Частка молодих фахівців, що прийшли на роботу на промислові підприємства,
менше, ніж частка працюючих там пенсіонерів, про що свідчать дані табл. 2.1 й
2.2 [40, с.434, 436].
Таблиця 2.1
Кількість працюючих пенсіонерів
(на 31 грудня 2002 р.)
Кількість працівників, які одержують пенсії
Усього, осіб
В % до
2001 р.
В % до облікової кількості штатних працівників
Промисловість
38583
97,6
17,5
Усього
112034
99,4
14,9
Таблиця 2.2
Зайнятість молоді
(на 31 грудня 2002 р.)
Кількість працівників у віці 15-28 років
Усього, осіб
В % до
2001 р.
В % до облікової кількості штатних працівників
Питома вага жінок у відповідній категорії працівників, %
Промисловість
32664
92,1
14,8
42,2
Усього
123828
89,0
16,4
52,2
Більш детальні дослідження кадрової ситуації були проведені на таких
промислових підприємствах Харкова: ДНВО «Комунар» (ракетно-космічна техніка,
електронні лічильники електроенергії, електронні лічильники гарячої й холодної
води, рентгенівська апаратура митного контролю «Поліскан», цифрова апаратура
для телефонних станцій, апаратура керування системами життєдіяльності літаків
Ан-140 і Ан-38, зварювальна техніка, електроустаткування пасажирських вагонів й
ін.), ДП «Завод ім.
В.О. Малишева» (транспортне й енергетичне машинобудування: гусенична спеціальна
й транспортна техніка, колісна спеціальна й транспортна техніка, двигуни
внутрішнього згоряння, продукція виробничого призначення, товари побутового
призначення), Харківський завод шампанських вин (харчова промисловість), ДП
«Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування» (розробка
технологічних процесів для виробництва продукції ВПК). Як видно, діяльність цих
підприємств істотно розрізняється, але проблеми однакові.
На обстежених підприємствах, крім заводу ім. В.О. Малишева, за період 2000-2003
рр. погіршилася структура трудових ресурсів: відбувається скорочення кількості
працівників за всіма категоріями (табл. 2.3). Наприклад, за аналізований період
частка виробничого персоналу ДНВО «Комунар» знизилася на 17,8%, частка фахівців
– на 18,3%. Для ХЗШВ ці показники набагато нижче: 3,16 й 1,4% відповідно.
Найбільш несприятлива ситуація спостерігається в НДІ технології
машинобудування: частка виробничого персоналу знизилася на 71%, а частка
фахівців – на 44%. Що стосується заводу ім. В.О. Малишева, то тут можна
спостерігати позитивні зрушення в структурі персоналу підприємства: в 2003 р.
чисельність персоналу збільшилася за всіма категоріями, це свідчить про те, що
завод нарощує виробництво.
Плинність кадрів на підприємствах представлена в табл. 2.4. За досліджувані
роки найбільших розмірів вона досягла в НДІ, найменших – на ХЗШВ (див. рис.
2.6, 2.7, 2.8, 2.9), хоча в динаміці коефіцієнт плинності знижується, в
основному за рахунок того, що скорочується чи