РОЗДІЛ 2.
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА І ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДИКАТІВ ПРОЦЕСУ В
СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Семантичні відношення у структурі ПП, як і будь-якої предикатної синтаксеми,
ґрунтуються на поєднанні парадигматичних і синтагматичних сем. Виділені групи
сем стосуються різних аспектів аналізу предиката – “вертикальних” і
“горизонтальних”. Відповідно до цього вважаємо за доцільне провести системний
аналіз (структурно-семантичний і функціональний) на лексичному і граматичному
рівнях, установивши: 1) лексико-семантичні та лексико-граматичні особливості ПП
(вертикальну парадигму); 2) семантико-синтаксичні особливості ПП (горизонтальну
парадигму).
2.1. Парадигматичний аналіз предикатів процесу
ПП має окремі особливості, що вирізняють його з-поміж інших семантичних типів.
Установлені категорійні ознаки процесу: динамічність, часова локалізованість,
фазовість, пасивність суб’єкта, – як відзначалось, виокремлюються ще на
лексичному рівні предиката, прогнозуючи структуру речення. Лексичне наповнення
виступає матеріальною основою предиката, формуючи, а не просто наповнюючи ССС
речення. Лексико-граматичні параметри предикатної одиниці увиразнюють її
категорійні ознаки, а також визначають сполучуваність її з іншими синтаксемами.
Уже на словниковому рівні одиниці виявляється потенціал, що реалізується в
реченні; формування семантико-граматичної структури навколо предикатного ядра
залежить від лексико-граматичних характеристик дієслова-предиката, а лексична
сполучуваність – від його індивідуального значення. Отож, для з’ясування
сутності ПП важливими є лексико-семантичний і лексико-граматичний аспекти.
2.1.1. Лексико-семантична структура предикатів. Динамічність ПП засвідчена на
лексико-семантичному рівні загальними семами якісних чи кількісних змін
суб’єкта. Відповідно до цього ПП можна розмежувати на динамічно-кількісні та
динамічно-якісні. Сема кількості, як факт системний, а не функціональний,
притаманна семантичній структурі дієслів із значенням наростання, спадання,
зосередження, збільшення, зменшення, кількості: удвоюватися, наростати,
виникнути, випаритися, накільчитися, визріти, виморозитися, зруйнуватися,
насохнути, натанути тощо. Сема якості вказує на зміни суб’єкта, пов’язані з
перетвореннями в його внутрішній будові, на розвиток, – за скерованістю
прогресивний чи регресивний: захворіти, п’яніти, ослизати, почерствіти,
порожевіти тощо (додаток А2). У більшості процесів демаркаційна лінія кількість
- якість не розмежовується чітко, оскільки зміни кількісні та якісні
діалектично пов’язані, порівн.: Сім’я другого зятя почала більшати
(І. Нечуй-Левицький) > зміна кількісна; В борозні випростується над чепігами
шестерика зігнута постать старого, більшає його борода (М. Стельмах) > зміна
якісна. У лексикографічних тлумаченнях виділені значення експлікуються за
допомогою слів “ставати / стати якимось, набувати / набути якоїсь ознаки чи
властивості”. Ознака якісних (кількісних) змін суб’єкта має координаційний
характер, тому її кваліфікуємо інтегральною семою. На це загальне значення
нашаровуються інші, вужчі значення. Вони конкретизують предикатну ознаку, тому
їх визначаємо як диференційні семи. Кількість таких компонентів залежить від
того, наскільки предикатне слово активне у мовленні, від його сполучуваності з
іншими словами. Кожна одиниця ніби “обростає” значеннями. Тому крок за кроком
можна встановити семний склад ПП: від загальної семантичної домінанти – крізь
вужчі семи – до індивідуальних актуальних сем.
Створюючи семантичну парадигму предиката, зважаємо на те, що в синтаксисі
набуває чинності слово не як лексема, а як її конкретний лексико-семантичний
варіант. Більшість дієслівних лексем нараховує декілька значень, які не завжди
на семантико-синтаксичному рівні реалізовуються як один тип предиката, навіть
незважаючи на однаковий сполучувальний потенціал: На очах наливаються черешні,
і жовтіють персики, і мліють сливи… (Остап Вишня) > ПП; Гей, поля жовтіють і
синіє небо, плугатар у полі ледве маячить… (М. Рильський) > предикат стану; Ті
плоди… скорчилися і зморщилися, з вишень пропало червоне, і знову стали вони
зелені із жовтизною (В. Шевчук) > ПП; Він зморщився, неначе людина, що з
нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (М. Коцюбинський) > предикат
дії. При групуванні дієслівної лексики, здатної формувати елементарні речення з
ПП, цей фактор набуває особливої вагомості, адже процес займає проміжне
становище між дією та станом – основними предикатними значеннями. Тому до
аналізу залучаємо лише ті лексико-семантичні варіанти, що підпорядковуються
інтегральній семі (кількісних чи якісних змін суб’єкта). Така вибірковість,
зорієнтована на функціонування в реченні, наближає поняття “лексико-семантична
група” до терміна “функціонально-семантична група” (ФСГ) чи
“функціонально-ономасіологічна група” – парадигматичного угруповання лексики на
підставі єдиної семантичної функції в реченні [165, c.12], [34, c.70], [92,
c.70]. Оскільки лексико-семантична спільність, об’єднана значенням “зміна
суб’єкта”, співвідноситься з окремим типом виділених семантико-синтаксичних
категорій – ПП, уважаємо, що вона може кваліфікуватись окремою ФСГ.
ФСГ аналізованого предиката характеризується конкретністю значення, пов’язаного
в переважної кількості дієслів із сприйняттям визначеного процесу, що викликає
відчутну зміну стану / властивості суб’єкта (предмета, особи чи явища). Ця
особливість позначена в семантико-денотативній площині такими властивостями
предикатного слова, як чітка часова локалізованість, актуальність,
перцептивність: Климентій зиркнув на свою ма
- Київ+380960830922