РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих
В дисертації представлені матеріали досліджень 249 хворих. Хворі розподілені на
три групи. До першої групи віднесені 80 хворих, яким проведено гістологічне
дослідження біоптатів кишечника на вміст нервових гангліїв підслизового та
міжм’язового сплетінь. До другої групи віднесено 56 хворих, у яких виконана
оцінка функції анального сфінктера за допомогою ультразвукового дослідження. До
третьої групи віднесли 113 хворих, у яких досліджені результати одноетапної
операції з приводу хвороби Гіршпрунга – черевно-промежинної резекції товстої
кишки у власній модифікації з накладанням колоректального анастомозу за
допомогою апарата СПТУ.
Характеристика групи хворих, у яких досліджені біоптати кишечника для
діагностики хвороби Гіршпрунга
За період з січня 2002 по квітень 2004 року на базі Центру дитячої
патоморфології УДСЛ «ОХМАТДИТ» було проведено патогістологічне дослідження
біоптатів прямої та сигмовидної кишки у 80 паціентів з приводу вмісту нервових
гангліїв. Крім того, у 8 паціентів були досліджені біоптати прямої кишки по
типу гастробіопсії; всі ці паціенти знаходилися на етапах консервативного
лікування з приводу мегаректум, доліхосігми. У 21 виконували біопсію слизової
та підслизової прямої кишки за власною методикою. У 65 дослідили
післяопераційні препарати видаленого кишечника. Для верифікації знахідок
використовували стандартну методику імпрегнації нервової тканини за Футом в 10
випадках.
З 80 дітей було 56 хлопчиків і 24 дівчат. Матеріал був доставлений з УДСЛ
«ОХМАТДИТ» в усіх 80 випадках. 20 дітей оперовано в віці до 1 року, 18 - від 1
до 3 років, 13 – від 3 до 5 років, 14 – від 5 до 10 років, 15- від 10 до 16
років. В 60 випадках діти були оперовані з приводу хвороби Гіршпрунга; в 20
випадках – з приводу іншої патології (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика паціентів, яким проведено гістологічне дослідження
Патологія, з приводу якої оперований
Кількість паціентів
Хвороба Гіршпрунга
60
Анореткальна атрезія
Атрезія клубової кишки
Атрезія дванадцятипалої кишки
Атрезія ободової кишки
Гастрошизіс, атрезія ободової кишки
Гіпогангліоз
Доліхоколон
Кістозне подвоєння 12-палої кишки
Меконіальна непрохідність
Некротичний ентероколіт новонароджених
Низька кишкова непрохідність
Всього
80
Характеристика групи хворих, у яких проведено дослідження морфо- функціональних
змін сфінктерного апарата прямої кишки
Для дослідження морфо-функціональних змін сфінктерного апарата прямої кишки
дітей за даними УЗД за період з 2001 до 2003 року ми дослідили 56 хворих. З них
10 хворих – після дилатацій анального сфінктера з приводу хвороби Гіршпрунга,
16 паціентів – з діагнозом мегаректум та енкопрез, 12 паціентів, оперованих з
приводу хвороби Гіршпрунга, 3 паціента – оперовані з приводу атрезії анусу, 15
паціентів – лікованих від захворювань, що не мали відношення до аноректальної
зони (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика хворих, у яких проведено дослідження морфо-функціональних змін
сфінктерного апарата прямої кишки
Діагноз
Лікування
Кількість хворих
Хвороба Гіршпрунга
Консервативне
Консервативне з наступним оперативним
Мегаректум, енкопрез
Консервативне
16
Хвороба Гіршпрунга
Оперативне
12
Атрезія анусу
Оперативне
Не пов’язаний з патологією аноректальної зони
Консервативне
15
Всього
56
Чотирнадцять дітей з діагнозом анальної ахалазії, яким була проведена анальна
дилатація в період з 1987 до 1997, були запрошені для контрольного дослідження.
Десять дітей з’явилися для контрольного дослідження. Вік дітей був від 4 до 17
років. Час після першої дилатації складав від 0,5 до 13 років ( в середньому
5,7 років). Діагноз анальної ахалазії ставили за вказанням на хронічні закрепи
в анамнезі, даних іригографії (відсутність транзиторної зони за наявності
мегаректуму), аноманометрії (збільшений тонус анального сфінктера в спокої та
відсутність релаксаційного рефлексу). На жаль, на той час гістологічні
дослідження гангліїв прямої кишки для підтвердження діагноза хвороби Гіршпрунга
в клініці не виконувались. Кількість анальних дилатацій становила від 1 до 9 (в
середньому 2,5) (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Характеристика хворих після анальних дилатацій
Паціент
Вік, повних років
Кількість анальних дилатацій
Років після першої дилатації
Л.
11
О.
14
К.
10
0,5
М.
Т.
10
10
К.
11
Б.
А.
10
К.
17
10
С.
16
13
Середній
11,2
2,5
5,7
Характеристика групи хворих, яким проведено одноетапне радикальне хірургічне
лікування у зв’язку з хворобою Гіршпрунга
В період з грудня 1997 по квітень 2004 року у відділенні торако-абдомінальної
хірургії вроджених вад розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ» та в НДІ ПАГ 113 дітям було
проведено одноетапне радикальне хірургічне лікування – черевнно-промежинна
резекція товстої кишки в нашій модифікації з накладанням первинного
колоректального анастомозу апаратом СПТУ.
Ми провели детальне дослідження групи хворих, що були радикально оперовані в
один етап в УДСЛ «ОХМАТДИТ», оскільки автор дисертації приймав безпосередню
участь в дослідженні та лікуванні цих хворих. У 67 дітей в досліджуваній групі
була проведена операція черевно-промежинної резекції товстої кишки у власній
модифікації з накладанням первинного зовнішнього колоректального анастомозу за
допомогою апарата СПТУ. На цей метод отримано Патент України на винахід №
99063456, співавтором якого є здобувач наукового ступеню ціеї дисертації.
З 67 дітей досліджуваної групи на момент радикальної одноетапної операції 2
паціенти були молодші за 1 рік,
- Київ+380960830922