Розділ 2
Макроекономічна оцінка інвестиційної діяльності в Україні
2.1. Макроекономічне середовище інвестування в Україні
Вирішення найважливішого стратегічного завдання економіки України –
забезпечення усталеного соціально-економічного зростання – вимагає
стимулювання інвестиційної діяльності. Інвестиційні ресурси є нині одним із
найвагоміших факторів розвитку національної економіки та підвищення рівня
життя населення. Часто в умовах жорсткої конкуренції на міжнародному ринку
інвестиційних ресурсів прозорість та стабільність економічної політики,
загальний імідж країни стають підґрунтям для прийняття рішення щодо
інвестування.
Інвестиційне середовище і темпи зростання національної економіки безпосередньо
залежать від якості рішень державних інституцій та їх спроможності передбачати
можливі результати від ухвалених рішень. Для реформування вітчизняної
економіки уряд і центральні відомства неодноразово здійснювали заходи з
вдосконалення інвестиційної політики, стимулювання інвестиційної діяльності
та реалізації інвестиційних програм. Однак, домогтися пожвавлення інвестиційної
активності та підвищення ефективності капітальних вкладень поки що не вдалося.
Головною причиною цієї невдачі є обмеженість інвестиційних ресурсів і,
відповідно, інвестиційних намірів. Більше того, навіть при наявності вільних
фінансових ресурсів в окремих господарських суб’єктів ці ресурси
використовуються нерідко не на інвестиційні цілі, а на потреби поточного
споживання.
На усіх рівнях економіки не було створено умов, які б сприяли ефективній
реалізації інвестиційних можливостей і намірів вітчизняних та зарубіжних
інвесторів. В Україні рівень інвестиційної привабливості та прозорості
інвестиційного середовища є низьким, що й позначається на обсягах щорічних
інвестиційних надходжень (як зовнішніх, так і внутрішніх). Обсяг інвестицій
в основний капітал у 2003 році становив лише 43,5% від рівня 1990 р. і це за
умов пожвавлення інвестиційної діяльності [273, с. 215]. Тому нині передовсім
необхідно вирішити проблему формування сприятливого інвестиційного середовища
в країні.
Інвестиційне середовище, безперечно, формує низка чинників. Вони визначають
конкретну ринкову ситуацію, в якій діє те чи інше підприємство, що здійснює
інвестиції. Це середовище можна досліджувати як на макро, так і
мікроекономічному рівнях. Макроекономічне інвестиційне середовище відображає
стан великої кількості економічних змінних, які стимулюють або стримують
інвестування. Крім того, до системи чинників макросередовища обов’язково
додаються і ті, які характеризують комплексну взаємодію різних світових ринків
щодо інвестування, розвитку виробництва і продажу товарів, тобто системи
міжнародного бізнесу загалом. Мікроекономічне інвестиційне середовище
віддзеркалює стан економічних змінних, що сприяють або не сприяють інвестуванню
у конкретні галузі економіки в певному регіоні чи на конкретному ринку.
Ретельний аналіз макросередовища є першим необхідним етапом при формуванні
інвестиційних програм і забезпеченні ефективної та зваженої інвестиційної
діяльності суб’єктів господарювання.
Серед чинників, які формують інвестиційне макросередовище, є як постійні, так
і випадкові та непередбачувані. До постійних можна віднести економічні,
географічні, соціальні тощо. Випадкові і непередбачувані чинники: тимчасові
військові конфлікти, стихійні лиха, соціальні конфлікти, міжнародні форуми,
спортивні змагання, спеціалізовані торгові ярмарки тощо.
Для аналізу тенденцій зміни інвестиційного макросередовища фірми
використовують методику аналізу PEST (political, economical, social,
technological environment). Вона є універсальною і передбачає оцінку чотирьох
груп чинників, які впливають на діяльність фірми: а) максимальна кількість
економічних параметрів; б) характеристика політичного клімату та оцінка
законодавчого середовища для інвестицій; в) стан соціального середовища; г)
наявність технологічної бази. Ця бальна оцінка усіх параметрів дає змогу
кількісно зіставляти головні складники інвестиційного клімату для різних країн
і обчислювати підсумковий показник, що слугує критерієм ранжування різних
країн за рівнем їх привабливості для іноземних інвесторів.
Ось чому є доцільність подальшого дослідження цієї проблеми. Вона пов’язана з
гострою потребою формування на сучасному етапі інвестиційного потенціалу
України, яка зумовлює об’єктивну необхідність залучення, поряд з внутрішніми
інвестиціями, іноземного капіталу на основі мінімізації ризиків і поліпшення
інвестиційного макросередовища.
За сучасної економічної ситуації в Україні для аналізу інвестиційного
середовища необхідно брати до уваги широкий набір чинників. Зокрема не можна
не враховувати такі чинники як правовий клімат, природне середовище,
демографічна ситуація, культурне середовище і т. д. – усі вони помітно
впливають на вибір стратегії фірми, і політичні рішення державних мужів.
Віднесення конкретних явищ та процесів до тих чи інших чинників – це не тільки
питання сфери діяльності, а й індивідуальне бачення проблем. Багато залежить
від так званої філософії економіки, якої дотримується дослідник.
При розробленні програми інвестування, недостатньо аналізувати лише самі
чинники, оскільки існують ще й взаємодія та взаємозв’язки між ними, які можна
об’єднати у певні середовища чи сфери, що характеризуватимуться своїми
окремими показниками.
Оскільки в економічній літературі немає класифікації складових, що формують
інвестиційне макросередовище, ми пропонуємо таку класифікацію (д
- Київ+380960830922