РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Робота базується на аналізі результатів обстеження 146 пацієнтів, що поступили
в Чернівецький обласний клінічний кардіологічний диспансер за період з 01.2002
по 07.2004 року,з оцінкою клініко-функціональних та гомеостазіологічних
показників на кафедрі кардіології та функціональної діагностики Буковинської
державної медичної академії.
Для постановки діагнозу було використане комплексне клініко-інструментальне
дослідження, яке включало такі методи: загальноклінічні – детальний аналіз
скарг, даних анамнезу, ретельне об’єктивне обстеження (оцінка пульсу,
вимірювання АТ, аускультація серця та легень), інструментальні (ЕКГ в динаміці,
стрес-ЕхоКГ, ВЕМ), лабораторне дослідження (ліпопротеїни низької щільності
(в-ЛП), загальний холестерин, тригліцериди, визначення рівня гомоцистеїну в
сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу).
За результатами обстеження були встановлені такі діагнози: ізольована ГХ ІІ
ст. (23 хв., 15,75%), ізольована АГн (ренопаренхіматозна, у хворих на хронічний
пієлонефрит без проявів ниркової недостатності) (29 хв., 19,86%), ізольовані
форми ІХС: СС І ФК (20 хв., 13,69%), СС ІІ ФК (9 хв., 6,16%), СС ІІІ ФК (6 хв.,
4,11%), поєднання СС ІІ ФК та ГХ ІІ ст. (12 хв., 8,22%), поєднання СС ІІІ ФК та
ГХ ІІ ст. (15 хв., 10,27%), поєднання СС І ФК та АГн (6 хв., 4,11%) та група
практично здорових осіб (26 пацієнтів, 17,81%).
Розподіл діагнозів представлений на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл діагнозів у обстежених пацієнтів
Діагноз ІХС встановлений у 68 хворих (46,57%) на основі скарг на стискаючий,
давлячий, інтенсивний біль за грудиною, що ірадіював у ліву руку або лопатку,
даних анамнезу (наявність в минулому та характер приступів стенокардії,
характер та умови виникнення больового синдрому, реакція на сублінгвальний
прийом нітрогліцерину), характерних змін на ЕКГ та результатів ВЕМ, з них СС І
ФК діагностовано у 26 пацієнтів (38,24%), СС ІІ ФК – у 21 пацієнта (30,88%) та
СС ІІІ ФК – у 21 хворого (30,88%), які визначали згідно з класифікацією, що
рекомендована до використання Українським науковим товариством кардіологів
(1999) та схвалена VI Конгресом кардіологів України (2000) [28]. Розподіл
пацієнтів зі стенокардією залежно від функціонального класу наведений на рис.
2.2.
Рис. 2.2. Розподіл хворих на стенокардію залежно від функціональних класів
Підвищення АТ під час обстеження та в анамнезі зафіксоване у 85 (58,22%)
пацієнтів. На основі клінічних, ЕКГ та ЕХОКГ критеріїв, залежно від ураження
органів-мішеней, згідно рекомендацій Комітету експертів ВООЗ та Міжнародного
товариства гіпертензії [1] ГХ ІІ ст. діагностовано у 50 (58,82%) пацієнтів,
ренопаренхімотозну АГ (на основі рекомендацій Європейського товариства
Гіпертензії та Європейського товариства Кардіологів, 2003) [27; 196] – у 35
(41,18%) пацієнтів.
Рис. 2.3. Розподіл діагнозів у пацієнтів з підвищенням АТ
Вік обстежених хворих становив від 17 до 67 років (в середньому 41,07±0,89
років). Згідно віку хворі були розподілені на групи: молодші 30 років, в
середньому 24,53±0,69 років (28 пацієнтів, 19,18%), від 31 до 45 років, в
середньому 39,54±0,44 років (70 пацієнтів, 47,95%) та старші 46 років, в
середньому 52,96±0,70 років (48 пацієнтів, 32,87%) [124].
Рис.2.4.Розподіл хворих залежно від віку
Чоловіків було 109 (74,66%), середній вік яких складав 41,43±1,09 років, жінок
– 37 (25,34%), середній вік яких складав 40,03±1,50 років. В таблиці 2.1
представлений кількісний розподіл чоловіків та жінок в залежності від віку.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих залежно від статі і вікових груп
Вікові групи, роки
Чоловіки
Жінки
кількість
вік, М±m, років
кількість
вік, М±m, років
? 30
21
23,95±0,77
26,29±1,47
31-45
49
39,53±0,53
21
39,57±0,79
?46
39
53,23±0,83
51,78±0,99
Всього
109
41,43±1,09
37
40,03±1,50
Всім обстеженим була проведена ВЕМ, за результатами якої пацієнтів розподілили
на 2 групи: з високим коронарним резервом – 58 (39,73%) пацієнтів (негативний
результат ВЕМ; досягнуте субмаксимальне розраховане навантаження;
субмаксимальна розрахована ЧСС за відсутноcті ангінозних нападів і змін фази
реполяризації на ЕКГ) та зниженим коронарним резервом – 88 (60,27%) пацієнтів
(позитивна ВЕМ-проба; досягнуте навантаження 76,59±3,53 Вт; відношення
досягнутого навантаження до розрахованого 51,76±1,94%, виникнення ангінозного
нападу та/або поява на ЕКГ змін фази реполяризації у вигляді депресії сегмента
ST горизонтального або косовисхідного типу; кількісні показники ішемії
становили в середньому: сумарне зміщення сегмента ST (SST) – 4,39±0,44 мм,
кількість відведень з ознаками ішемії (NST) – 3,23±0,21, середнє зміщення
сегмента ST (AST) – 1,39±0,11 мм), як наведено на рис.2.5.
Рис. 2.5. Розподіл хворих з різним станом коронарного резерву за результатами
ВЕМ
Порогове навантаження становило в середньому 102,91±3,90 Вт (для пацієнтів з
високим коронарним резервом 142,84±4,71 Вт, для пацієнтів зі зниженим
коронарним резервом 76,59±3,53, р<0,05), відсоток досягнутого навантаження до
розрахункового – 66,30±2,00% (88,36±1,65 для пацієнтів з високим коронарним
резервом та 51,76±1,94 для пацієнтів зі зниженим коронарним резервом, р<0,05).
В результаті виконання навантажувальних тестів у жодного пацієнта не
спостерігалось ускладнень, або погіршення клінічного перебігу захворювання.
Всім хворим була зареєстрована ЕхоКГ до ВЕМ та на 1 хвилині реституції після
проведення ВЕМ з оцінкою змін гемодинамічних (ЕхоКГ) та гомеостазіологічних
показників.
44 пацієнтам на симптоматичну АГ (ренопаренхіматозна, 23 пацієнта, 52,27%) та
ІХС (21
- Київ+380960830922