РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ
Соціально-гігієнічний аспект дослідження присвячувався визначенню
характеристики контингенту інвалідів внаслідок ГХ в м. Дніпропетровську. Об'єкт
дослідження – контингент інвалідів внаслідок ГХ. Бази дослідження – заклади
медико-соціальної експертизи м.Дніпропетровська, кардіологічне відділення Укр
держ НДІ МСПІ. Об'єм дослідження склав 868 інвалідів. Період спостереження
1999-2003рр. У рамках цього фрагменту проведено визначення потреби в інвалідів
внаслідок ГХ в медико-соціальній реабілітації за даними аналізу
медико-експертної документації. На даному етапі виконання роботи були
застосовані різні методи дослідження.
Соціально - гігієнічні методи:
- історико-архівний метод: вивчення медико-експертної документації, протоколів
засідань МСЕК, медико-експертних справ, амбулаторних карт хворих, історій
хвороб, вивчення науково- медичної інформації;
- метод класифікації без вчителя: систематизація одиниць дослідження,
об’єднання їх в однорідні групи;
- метод експертних оцінок: проведення визначення якості та ефективності,
дотримання вимог медико-реабілітаційних заходів у хворих на ГХ;
- метод логічних порівнянь для формування загальної клінічної симптоматики,
універсальних методів медичної реабілітації;
- аналітичний, порівняльний та нормативний методи використовувалися для
вивчення критеріїв стандартизації та фактичних наборів клініко-діагностичних
заходів;
- медико-статистичні методи комплексної оцінки первинної інвалідності,
визначення потреби у реабілітації.
Клініко-експертний та експертно-реабілітаційний аспекти присвячені розробці
методичних принципів диференційованого визначення ознак інвалідності і
складання базових програм реабілітації у хворих та інвалідів внаслідок ГХ. База
дослідження – кардіологічне відділення Укр ДержНДІ МСПІ. Об'єкт дослідження –
сукупність інвалідів внаслідок ГХ. Одиниця спостереження – інвалід внаслідок
ГХ. Число спостережень –270 інвалідів внаслідок ГХ (із переважним ураженням
серця). Період спостереження - 2000-2003рр. Використані результати таких
методів дослідження:
Клiнiко - функціональний метод. Проводилось вивчення скарг хворих, анамнезу,
об'єктивних даних пiд час стацiонарного обстеження в клiнiцi. Дiагноз ГХ
встановлювали за даними клінічного обстеження: згiдно з критерiями ВООЗ за
рiвнем ДАТ 90 мм рт.ст. і вище та/або САТ бiльше чи рiвно 140 мм рт.ст., із
застосуванням добового моніторування АТ.
Бiохiмiчний метод. З метою визначення стану лiпiдного обмiну були використанi
методики: визначення вмiсту загального холестерину методом Iлька, основаному на
реакцiї з оцтовим ангідридом; триглiцеридiв - за унiфiкованою методикою,
основаною на реакцiї з ацетилацетоном; бета-лiпопротеїдiв - турбодиметричним
методом за Бурштейном та Самою. Холестерин бета-лiпопротеїдiв та холестерин
пре-бета-лiпопротеїдiв визначали розрахунковим методом. Про стан згортаючої та
протизгортаючої системи кровi робили висновок по вмiсту iндексу протромбiнового
часу; фiбриногену - за методом Рутберга. Час рекальцифiкацiї плазми, час лiзису
еуглобулiнових згусткiв, толерантнiсть плазми до гепарину визначалися за
унiфiкованими методиками [196-200].
Електрофiзiологiчнi методи. Реакцiю ССС оцiнювали за даними електрокардіографії
(ЕКГ), монiторування ЕКГ та АТ, ехокардiографiї (ЕхоКГ), реоенцефалографiї
(РЕГ), реовазографiї (РВГ). Електрокардiографiчне обстеження проводили на
електрокардiографi "ЕКЧМП-Н3051" з мiкропроцесорним керуванням, що забезпечує
автоматичну числову обробку знятої ЕКГ. Аналiзувались параметри ЕКГ за
загальноприйнятими методиками.
ЕхоКГ дослiдження проводили на апаратi Sonolain SL-1 фiрми Simens. За
стандартними методиками визначали такі показники гемодинаміки та скоротливої
здатності міокарда лівого шлуночка (ЛШ): кінцево-діастолічний розмір (КДР),
кінцево-діастолічний об’єм (КДО), кінцево-систолічний об’єм (КСО), діаметр
лівого передсердя (ЛП), ударний об’єм (УО), хвилинний об’єм серця (ХОС),
фракцію викиду (ФВ), товщину міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і задньої стінки
(ТЗС) ЛШ під час діастоли. Масу міокарда (ММ) за формулою Penn-Convention: ММЛШ
= 0,8 1,04 [(ТМШПд+КДР+ТЗЛШд) - КДР] + 0,6. Індекс ММЛШ (ІММЛШ) обчислювали як
співвідношення ММЛШ до площі поверхні тіла за стандартною номограмою.
Для розподілу хворих за типом геометричної моделі ЛШ також відзначали відносну
товщину стінки (ВТС) за формулою: ВТС = 2 ТЗСЛШд/ КДР.
Виділяли такі типи геометрії моделі ЛШ: нормальна геометрія (ІММЛШ менше
125г/м, ВТС менше 0,45); концентричне ремоделювання (ІММЛШ менше 125 г/м, ВТС
понад 0,45); концентрична гіпертрофія (ІММЛШ більше 125 г/м, ВТС більше 0,45);
ексцентрична гіпертрофія (ІММЛШ більше 125 г/м, ВТС менше 0,45) [201, 202].
Добове монiторування ЕКГ та АТ проводили за допомогою системи "Кардіотехніка -
4000 АТ" фірми ІНКАРТ, С-Петербург. Моніторинг ЕКГ проводився 24 години,
реєструвалися вiдведення V2, Y та V5. Протягом дослiдження хворi дотримувалися
звичайного для стацiонару режиму та фiзичної активностi. Проводилась оцінка
частоти серцевих скорочень (ЧСС), варіабельності серцевого ритму та порушень
реполяризації міокарда. Оцінка ЧСС проводилась за параметрами: середня ЧСС
вдень/вночі, циркадний індекс, тріангулярний індекс, варіабельність R-R
інтервалів. Моніторинг АТ проводився 24 години, інтервали вимірювання АТ між 7
та 23 годинами складали 25 хвилин, у нічний час між 23 та 7 годинами - 45
хвилин. Визначалися показники: середні величини САТ та ДАТ за добу, день і ніч,
співвідношення величин АТ день/ніч, розраховувались індекси: відсоток
перевищення, індекс часу, індекс площі, індекс площі прив
- Київ+380960830922