Розділ 2.3.1.]. Ми
шануємо його як поборника французько – української дружби й культурного єднання
між двома нашими народами. Ось перший том із повного зібрання П. Меріме
„Carmen… Nicolas Gogol, 1885” [246] та найвідоміша його праця ”Йpisode de
l’histoire de Russie. Les faux Dйmйtrius, 1853” [247].
ІІІ. Російсько-турецькі війни. Неабиякий інтерес викликають відібрані видання,
присвячені театру військових дій на терені Криму – історії російсько-турецьких
війн у XVIII–XIX ст., з атласами, детальними військовими картами й планами,
документами офіційного походження про склад військ, підписання миру та
домовленостей, про складні відносини європейських країн з Туреччиною: дві праці
L.-F. G. de Kйralio (Л.-Ф. Г. де Ке-ральо) [182–183]; Le baron de Bazancourt
(Барон де Базанкур) – повірений у справах місії в Криму у роботах [73–74]
описав військові дії 1854–1855 рр., битву при Балаклаві, підписання миру між
Францією, Австрією, Росією, Туреччиною; C. Rousset (К. Руссе) – член
Французької Академії [293]; A. W. Kinglake (А. В. Кінглак) [184]; Bake R. W. J.
C. de Menthon (Б. де Ман-тон) – доктор права, колишній генеральний консул
[245]; Marquis de Silva (маркіз де Сільва) [322].
IV. Історія Криму, Новоросії. Подорожі. Не лише історія України, але й окремих
її регіонів привертала увагу багатьох зарубіжних науковців уже на початку XIX
ст. Отже, чільне місце серед відібраних видань посідають описи подорожей
Україною, які дають цінний і достовірний матеріал про географічні, побутові,
економічні особливості цього краю та його населення. Цікаво, хоч ці чужинці
часто приїздили як союзники наших ворогів, проте у більшості їх писання були
прихильні до цієї землі. Відомості про мемуари, спогади, записки про подорожі
ми подаємо в хронологічному порядку з 1876 р. до поч. XX ст. Серед них
зустрічається багато ще невивчених, які не були залучені до наукового обігу.
Тому актуальним є звернення до праць В. Кокса, Е. Кравен, Джонсона, Гамба, Г.
де Кастельно та ін.
Серед них у першу чергу назвемо W. Сoxe (В. Кокса) [105] – англійського
історика, політика, письменника доби Просвітництва, члена Королівського
товариства Лондона, Королівської Академії наук Копенгагена, Імператорського
економічного товариства Санкт- Петербурга та ін. Його твір – зразок
художньо-документальної прози. Кокс відвідав Україну в 1778–1779 рр.
Багато книг присвячено проблемам історичного вивчення окремих регіонів України,
такої унікальної історико-культурної зони, як Крим, спогадам мандрівників по
Криму, історії Новоросії: [167]; Подорож E. Craven (Е. Кравен) розпочала з
Парижу 17 червня 1785 р., вона проїхала Варшаву, Москву, Полтаву, Севастополь
[106]. Видання вийшло англійською, німецькою, російською мовами, декілька разів
перевидавалося. Продовжив серію історії подорожей V. Comeyras (В. Комейрас)
[99]. Автор дав характеристику населення, клімату, промисловості Малоросії,
Слобідської України, Новоросії, губерній. Ще одне відібране видання з цієї
царини – Struve (Струв) [340]. Останні видання атрибутовані дослідницею за
виданням „Catalogue de la section des Russica...” [88]. У праці „Voyage de
l’Inde en Angleterre par la Perse, la Gйorgie, la Russie…”, 1819 [121]
англійського офіцера J., le lieutenant-colonel Johnson (Д. Джонсона) згадуються
українські міста, Київ, а також губернії Малоросії. G. de, le marquis Castelnau
(Г. де Ка-стельно, маркіз) здійснив подорож у Крим з метою досліджень цього
краю: сільського господарства, торгівлі. Видання має карти, ілюстрації [84–85].
J.-F., le chevalier Gamba (Ж.-Ф. Гамба), консул короля Франції в Тіфлісі,
здійснив дві тривалі мандрівки по українському Півдню з 1817 по 1824 рр. (перша
подорож – 1817–1818 рр.) [151], виїхав з Парижа в жовтні 1819 р., проїхав через
Австрію, Моравію, Галичину, Поділля, Волинь. Варто згадати дві подорожі, праці
двох учених, що принесли їм премії від Королівського географічного товариства
Франції : багатотомну працю F. de Montpйreux Dubois (Ф. де Монпере Дюбуа) [121]
та працю гірничого інженера, члена декількох наукових товариств і кавалера
ордена св. Володимира (Росія) Hell Xavier de Hommaire (Е. К. д’Оммер) [170].
Інший мандрівник барон Au., le baron Harthausen (О. Артозен) [109] описав
враження від подорожі по Росії, зібрав велику кількість матеріалів, пройшовши
степи Півдня, Кримські землі, пересікши Поділля, Волинь і повернувся до Москви
через Київську, Чернігівську губернії та інші спогади Mlochowski de Belina A.
[253] тощо.
У І-й половині XIX ст. на Україні побувала видатна французька письменниця,
публіцист, теоретик літератури G. de Staлl (Ж. де Сталь). Про неї писав A.
Sorel (А. Сорель) „M-me de Staлl, 1893” [330]. У НБУВ є його праця „La question
d’Orient au XVIII siиcle., 1902” [329], багато творів мадам де Сталь, серед них
автобіографічні: „Mйmoires de Madame de Staлl (Dix annйes d’exil), 1861”
[334–335], де вона згадувала про перебування в Києві у 1812 р.
Відібрано декілька книжок Au. Jourdier (О. Журдьє) із галузі сільського
господарства [179]; економіки [178]; соціальних проблем [177]. Й. Marbeau (Е.
Марбо) у своїй книзі [242] описав слов’ян Півдня і Півночі, білорусів,
малоросів, русинів. До видання додано карту рас Європи та театру війн.
На особливу увагу заслуговує твір V. Tissot (В. Тіссо, 1844–1917) „La Russie et
les Russes. Kiew et Moscou. Imprйssions de voyage, 1884” [348] – французького
письменника й журналіста. Видання багатоілюстроване (понад 240 гравюр та 115
мал. Прянішнікова). Першу частину книжки, яка складається із окремих повістей,
повністю присвячено Україні [348. С. 1–228.]), яку письменник відвідав. Його
твори, що знаходяться у фондах НБУВ: [346–347; 349].
S.
- Київ+380960830922