Ви є тут

Питання методики розслідування злочинів у сфері інформаційних комп'ютерних технологій.

Автор: 
Мотлях Олександр Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001994
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Порушення кримінальної справи та забезпечення оперативно-розшукових
заходів розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
Організаційно-тактичні основи розслідування злочинів – це надзвичайно вагомий,
об’ємний і тривалий процес. Він вимагає від слідчого не лише теоретичних знань,
практичного досвіду роботи, творчого підходу до конкретної справи, а й
професіоналізму. За родом своєї професії і процесуальних функцій слідчий
повинен володіти спеціальними знаннями, методами і науково-технічними засобами,
необхідними для встановлення обставин, що входять до предмета доказування по
справі [107]. На питання, в чому полягають професійно важливі якості слідчого,
досить змістовно відповів один з фундаторів науки криміналістики Г. Гросс.
Зокрема він вважає, що: «Із всіх положень, які в житті може займати юрист, без
сумнівів, положення слідчого – найсвоєрідніше… Слідчий повинен володіти всіма
добрими якостями, властивими людині: невпинною старанністю і завзяттям,
самовідданістю і твердістю, дотепністю і знаннями людей, освітою, залізним
здоров’ям і відомостям з усіх галузей знань – це само собою. А ще йому
притаманні:
тверда рішучість в характері і в діях. Немає нічого більш шкідливого, ніж
повільність, легкодухість і млявість;
здібність до самовідданої, безумовно чесної праці;
точність, а не приблизність знань обставин події, що розслідується;
ґрунтовне знання людини як головного матеріалу попереднього слідства» [108, c.
8 – 9].
Дані характерні ознаки найбільш змістовно відображають сутність особи, на яку
покладається відповідальна місія – встановити істину по справі у цілому і
зокрема, що стосується розслідування злочинів у сфері інформаційних технологій.
Ця справа досить нова для більшості працівників правоохоронних органів,
оскільки за характером не зовсім ординарна порівняно з іншими злочинами, хоча в
аспекті планування, розробці тактичних прийомів має наближену форму при
проведенні відповідних заходів. А саме: початковий етап розслідування має
включати:
підбір і формування кваліфікованої слідчої групи з можливим залученням
спеціалістів у сфері новітніх інформаційних технологій;
розробка і складання плану оперативних заходів і слідчих дій;
визначення, підготування та використання відповідного обладнання, технічного
забезпечення, інструментів, аудіо – та відеотехніки;
підготування необхідного автотранспорту для перевезення технічних засобів, що
служать речовими доказами по справі;
забезпечення збереження засобів комп’ютерної техніки на випадок неможливого
вилучення через об’ємну кількість обладнання;
вибір технічної експертної установи, яка здійснюватиме відповідну експертизу
вилучених речових доказів;
встановлення контакту та отримання, при потребі, кваліфікованих консультацій
від програмістів – математиків; інженерів – програмістів; фахівців відповідних
установ;
взаємодія, при потребі, з іншими правоохоронними структурами, підрозділами
[109, c. 157 – 160].
До початку проведення оперативних чи слідчих дій необхідно мати певну попередню
оперативно-розвідувальну інформацію такого змісту:
місцезнаходження (місцерозташування) комп’ютерного технічного забезпечення, з
якого здійснювався злочин;
кому і на яких правах належить операційна система, окреме комп’ютерне
обладнання? За ким персонально закріплений комп’ютер;
система доступу, допуску та контролю до засобів інформаційних технологій;
марка, модель комп’ютера; комп’ютерної операційної системи; периферійних
пристроїв, засобів зв’язку; інші відомості про систему, яка є об’єктом
дослідження;
стороння інформація, яка сприяла б успішному розслідуванню справи.
Наявна інформація повинна бути терміново і своєчасно передана фахівцеві, щоб
той мав час для здійснення відповідних заходів:
встановити контакт та провести консультації з іншими фахівцями, якщо виникає
потреба;
підготувати план збору необхідної для формування доказів комп’ютерної
інформації;
провести інструктаж слідчої чи оперативно-розшукової групи, що буде виїжджати
на конкретну слідчу дію [96, c. 184–185].
М.Я. Сегай доводить, що: «Розслідування злочинів – це опосередковане пізнання,
засноване на вивченні тих предметів і слідів, що містять інформацію про об’єкти
і події минулого. Результатом розслідування виступає закінчена провадженням
кримінальна справа, яка є упорядкованою інформаційною моделлю розслідуваної
події» [110, с. 12]. Вивчення практики розслідування злочинів як специфічної
діяльності та методики розслідування злочинів як розділу криміналістики дає
підстави для роздумів щодо складності та специфічності розслідування злочинів
[111, с. 5]. Безперечно, розслідування такої категорії справ – надзвичайно
складний і для більшості слідчих правоохоронних органів до кінця непізнаний
процес. У багатьох аспектах він співпадає з розслідуванням традиційних видів
злочинів, але разом з тим має і свої особливості. Зокрема:
злочини здійснюються за допомогою новітніх інформаційних технологій;
залишені відповідні сліди злочинцем мають достатньо інтелектуальний характер;
оригінальність способу вчинення та приховування злочину суб’єктом –
правопорушником;
складнощі доказового характеру щодо встановлення конкретного місця, звідки було
вчинено злочин;
глобалізаційний характер даного напряму злочинності, тобто злочин виходить за
рамки однієї держави тощо.
Але, разом з тим, новоявлена злочинність має багато спільного з традиційними
видами злочинів, перш за все приводами та підставами порушення кримінальних
справ. Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України вичерпним переліком приводів до
порушення кримінальної справи для всіх видів