Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ
ОРІЄНТАЦІЙ ПІДЛІТКІВ У ГАЛУЗІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ в позашкільних навчальних
закладах
2.1. Критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків
у галузі музичної культури
Перш, ніж вирішити, які методи і форми виховання треба використовувати, щоб
кваліфіковано керувати складним процесом формування ціннісних орієнтацій
підлітків у галузі музичної культури, необхідно знати сучасний стан
сформованості у них цієї якості. Тому констатуючий експеримент має за мету
розв’язання наступних завдань:
1. Проаналізувати стан ціннісного орієнтування підлітків у сфері музичного
мистецтва, фіксуючи при цьому:
– інтерес і частоту залучення учнів до мистецтва, художньої творчості, зокрема,
музичної;
– умови сприйняття школярами музичної інформації;
– ставлення учнів до класичної музичної спадщини, народної i молодіжної
музики;
– готовність підлітків використовувати свій музичний досвід згідно з
загальнолюдськими естетичними цінностями;
– сформованість асоціативної сфери свідомості вихованців самодіяльних
колективів;
– здатність школярів до створення художньо-образних аналогій при сприйнятті
творів різних видів мистецтв;
– можливість учасників музичних ансамблів розібратися в образно-емоційному
змісті твору, засобах художньої виразності, жанрах, стилях, творчій манері
автора.
2. Розробити критерії, визначити показники та рівні сформованості ціннісних
орієнтацій школярів у галузі музичної культури.
3. Обстежити орієнтаційні переваги керівників дитячої художньої самодіяльності
та батьків вихованців позашкільних навчальних закладів у галузі музичної
культури.
Як зазначалося, ціннісні орієнтації виявляються у вибірковому ставленні
підлітків до того чи іншого виду музичної діяльності, що залежить від їхнього
культурного досвіду, нагромадження художньо-естетичних знань, сформованості
почуттєвої сфери, умінь та навичок особи до образного сприйняття й оцінки
музичних творів, а відбиваються у музично-естетичних потребах, інтересах,
аксіологічних установках. Тому, щоб визначити критерії та показники
сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури,
зупинимося на більш детальному аналізі цих компонентів.
Для проведення експериментального дослідження нами використані наступні методи:
вибіркові бесіди з респондентами всіх груп; аналіз практичного досвіду
керівників музично-виконавських колективів позашкільних навчальних закладів та
загальноосвітніх шкіл; звітів і планів з приводу організації виховних заходів;
стандартизовані інтерв’ю, статистичні дані закладів освіти; діагностичні
завдання; спостереження; “звукові анкети”.
До експерименту було залучено всього 835 осіб, з них: першої групи – 512 учнів
5-9 класів загальноосвітньої школи № 1 міста Ялти, Рисовської ЗОШ, гімназії
ім.І.Сельвінського №4 (м.Євпаторії), другої групи – 72 вихованця музично –
виконавських колективів центрів дитячої та юнацької творчості міст: Ялти,
Алушти, Сімферополя, третьої групи – 145 учителів музики та керівників
музично-виконавських колективів, четвертої групи – 106 батьків вихованців.
Проведене з учнями 5-9 класів (512 осіб) ЗОШ № 1 м. Ялти, гімназії
ім.І.Сельвінського № 4 м. Євпаторії і Рисовської ЗОШ Красноперекопського району
вивчення питання: “Де більш відбувається музичне дозвілля підлітків у вільний
від навчання час ?” представлено в таблиці 2.1.
На основі отриманих даних можна побачити, що інтерес підлітків до проведення
музичного дозвілля в загальноосвітніх школах і позашкільних навчальних закладах
помітно знижується у 8-9 класах. Це засвідчує, що музичні інтереси, потреби,
смакові установки учнів формуються стихійно і випадають з-під педагогічного
контролю. Таким чином, у підлітків зберігається тенденція проводити свій
вільний від навчання час на вулиці.
Таблиця 2.1
Результати опитування підлітків щодо музичного дозвілля (у %)
Клас
Дім,
сім’я
Двір,
вулиця
Загальноосвітня школа
Позашкільні
навчальні заклади
Взяло участь учнів
(кількість осіб)
26,8
39,2
25,8
8,2
97
27,2
37,9
27,1
7,8
103
25,7
42,2
24,8
7,3
109
25,3
48,4
20,0
6,3
95
26,9
46,2
20,5
6,4
108
На запитання: “До яких неформальних об’єднань ви належите?”, “Якщо відвідуєте
гуртки музично-естетичного виховання, то підкресліть, які (сольного співу, гри
на музичному інструменті, вокальний ансамбль, інструментальний ансамбль,
вокально-інструментальний ансамбль)?” Ми отримали такі дані: із 512 опитаних
підлітків 157 осіб назвали себе учасниками різних неформальних об’єднань:
репери, панки, рокери, металісти, толкіністи. 43 респондента бажали б до них
приєднатися. В той же час різні види гуртків музично-естетичного виховання
відвідують 46 осіб. Популярністю серед підлітків користуються різні типи
ансамблів. Саме тут, на наш погляд, містяться великі можливості для пошуку
співробітництва формальних і неформальних підліткових об’єднань, установлення
контакту поміж культурою суспільства і молодіжною субкультурою.
Ми проводили масові опитування чотирьох груп: підлітків загальноосвітніх
навчальних закладів 5–9 класів; вихованців музичних ансамблів; учителів музики
середніх загальноосвітніх шкіл і керівників музично – виконавських колективів
позашкільних навчальних закладів; батьків.
Аналіз звітів і планів з приводу організації і проведення виховних заходів
позашкільних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл, позашкільної
діяльності підлітків у сфері музики, вивчення змісту навчальних програм і
методичних посібників, спостереження за заняттями музичних гуртків засвідчили,