Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина дослідження проведена на 426-ти статевозрілих
щурах-самцях лінії Вістар та 46-ти мишах (узгоджено Комісією з питань біоетики
Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя, протокол № 2 від
25.12.2003р.).
До контрольних та піддослідних груп входило по 6 тварин. Для дослідів відбирали
щурів (120-180 г) та мишей (20-22 г), які пройшли двотижневий карантин у
віварії Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. Протягом усього
дослідження тварини утримувалися на збалансованому стандартному комбікормі при
вільному доступі до води та їжі [147].
Об’єктом досліджень є новий одорант природного газу - кротоновий альдегід (КА,
2-бутеналь; b-метилакролеін; метилпропеналь). Вміст діючої речовини – 95%.
Структурна формула: Н Н Н
| | |
Н-С-С=С-С-Н
| ||
Н О
Емпірична формула: С4Н6О
КА – безбарвна прозора рідина з стійким специфічним запахом. Молекулярна маса -
70,09, Т кипіння - 102,2 оС при атмосферному тиску, Т пл. - 69-74 оС , густина
- 0,869 [41].
Моделювання інгаляційної дії парів КА на організм щурів в умовах його гострого
і хронічного надходження в різних концентраціях, які необхідні для визначення
ЛК50 та встановлення порогів гострої і хронічної дії, проводили в газопарових
камерах Б. А. Курляндського об’ємом 200 л. Повітря подавалося до камери за
допомогою вентилятора високого тиску. Воно проходило через склянку з кротоновим
альдегідом, а потім, насичене парами, подавалося до камер з піддослідними
тваринами. Величина концентрації парів кротонового альдегіду регулювалася
зміною поверхні випаровування і при необхідності одержання дуже низьких
концентрацій, у межах 0,011 і 0,0058 мг/м3, проводилося розведення одержаної
пари повітрям в склянках з послідовним з’єднанням. У камерах забезпечувався 3-х
разовий обмін повітря, підтримувалися нормальні умови мікроклімату. Визначення
вмісту кротонового альдегіду в повітрі проводили газохроматографічним методом,
розробленим в Інституті екогігієни і токсикології. Чутливість методу – 0,3 мкг
у пробі.
У гострому експерименті (при експозиції 4 години одноразово) визначали
середньосмертельну концентрацію (ЛК50) КА у широкому діапазоні концентрацій
(87, 160, 185, 193 і 1065 мг/м3 для щурів та 87, 130, 220, 330 і 1065 мг/м3 для
мишей) за методом В.Б. Прозоровского [148]. Застосовані концентрації були
обрані, виходячи з даних літератури про токсичність даної сполуки [5]. При
цьому реєструвалися строки загибелі тварин та симптоми клінічної картини
інтоксикації.
Для встановлення порогів шкідливої і подразнюючої дії КА щурів піддавали
одноразовому інгаляційному впливу парами речовини в концентраціях 130,0±12,6,
87,0±10,2, 5,0±0,85 і 1,0±0,18 мг/м3. При проведенні даного експерименту вибір
концентрацій ґрунтувався на параметрах гострої токсичності та подразнюючого
ефекту КА. Дослідження стану тварин проводили в динаміці - через 1-ну годину, 3
і 7 діб після дії речовини в зазначених концентраціях.
В умовах субхронічного дослідження (28 діб) була застосована концентрація КА
1,20±0,16 мг/м3 (на рівні Limir у гострому досліді). Показники, що
характеризують функціональний стан основних життєво важливих органів і систем
організму (нервової, серцево-судинної, дихальної), досліджувалися через 14 і 28
діб після початку експерименту.
У хронічному експерименті дослідження проводили при впливі КА в концентраціях
5,18±0,83, 0,56±0,09 і 0,14±0,04 мг/м3 (експозиція 4 години на день, 5 днів на
тиждень), а також у концентраціях 0,011±0,003 і 0,0058±0,0001 мг/м3 (цілодобова
експозиція, 5 днів на тиждень) через 0,5, 1, 2 і 4 місяці. Вибір досліджуваних
концентрацій базувався на тому, що ГДК кротонового альдегіду в повітрі робочої
зони була раніше запропонована на рівні 0,5 мг/м3 [5]. Тому були використані
концентрації, які відповідають 10 ГДК, 1 ГДК та 0,2 ГДК.
Вибір концентрацій для цілодобового експерименту базувався на затвердженому
раніше орієнтовно безпечному рівні дії (ОБРД) у атмосферному повітрі, який
становить 0,01 мг/м3 [5]. Досліджувані концентрації становили 1 та 0,5 ОБРД.
У динаміці досліджували інтегральні показники токсичної дії КА - клінічні
симптоми інтоксикації, поведінку, споживання корму і води, масу тіла; визначали
масові коефіцієнти внутрішніх органів тварин. Токсикодинаміку КА і стан тварин
оцінювали за фізіологічними, гематологічними, біохімічними, біофізичними і
морфологічними показниками.
Кардіотоксична дія КА при інгаляційному впливі різних концентрацій вивчалася по
зміні біоелектричної активності серця за звичайною методикою [149]. Про вплив
препарату на функцію дихання робили висновок за ЧД і зміною показника ХОД. ЕКГ
і показники дихання реєстрували у не сплячих тварин.
Показники ХОК, ХОД, ЧД вивчалися реографічним методом [150]. Реограми
записували на 8-ми канальному поліграфі П8Ч-01.
Показники ЕКГ записували в другому стандартному відведенні в стані спокою за
допомогою спеціально розробленої програми на мікроЕОМ “Електроніка БК- 0010-
01”. При цьому аналізувалися конфігурація ЭКГ, тривалість інтервалів P-Q, Q-S,
Q-T, вольтаж зубців R, R, S, T. Розраховувалися ЧСС, індекс Макруза і
систолічний показник. Для оцінки функціонального стану ССС і її регуляторних
механізмів застосовували метод математичного аналізу серцевого ритму (метод
варіаційної пульсометрії) [151].
Для оцінки резервних можливостей функції легень піддослідних тварин
застосовували функціональне навантаження парами фенолу, яке здійснювали
протягом 20-ти секунд. Пі
- Київ+380960830922