Розділ 2
Матеріал та методи дослідження
Для реалізації мети та завдань дослідження нами, протягом 1997- 2004 р.р.,
проведено бактеріологічне дослідження слизу із передніх відділів носа та зіва,
взятого сухим стерильним ватним тампоном у 4493 студентів ІІІ-ІV курсів
Буковинської державної медичної академії (БДМА) у різні пори року, а також у
103 медичних працівників хірургічних відділень лікарні швидкої медичної
допомоги м. Чернівців (таблиця 2.1.).
Таблиця 2.1
Контингент та об’єм проведених досліджень
Контингент
Кількість обстежених
Виділено штамів золотистого стафілокока
Студенти медичних закладів, які відвідують хірургічні клініки
4493
1045
Медичний персонал хірургічних клінік
103
13
Всього
4596
1058
Для фаготипування виділених штамів S.aureus використаний міжнародний набір
бактеріофагів стафілококових типових діагностичних сухих – (Англія), який
виготовлений на підприємстві з виробництва бакпрепаратів НДІ епідеміології та
мікробіології ім. М.Ф. Гамалеї АМН Російської Федерації (серія 96 К 3368).
Визначення антилізоцимної та протиінтерферонової активностей стафілококів
здійснювали за допомогою детекторних штамів Micrococcus luteus
(v.lysodeikticus) 2665 та Corynebacterium xerosis 181 АТСС, одержаних із музею
живих культур Державного інституту стандартизації і контролю біологічних
препаратів ім. Л.А.Тарасевича Міністерства охорони здоров’я Російської
Федерації.
Для визначення чутливості до антибіотиків використовували стандартні диски
антибіотиків, виробництва м. Санкт Петербург (серія № 298, 4 98, придатність –
до 03.2004).
Метициллінрезистентність виділених штамів стафілококів визначали за допомогою
набору “Для определения ”Метициллинрезистентности”, виробництва НИЦФ м. Санкт
-Петербург, серія 299.
Полівалентний стафілококовий бактеріофаг лікувальний, виробництва м.Перм, Росія
(С44, К3727), і використовували його в терміни, визначені виробником на
етикетках.
У роботі використали комерційні фітопрепарати. Настоянка календули – виробник
Київське державне комунальне підприємство “Фармацевтична фабрика”, реєстраційне
посвідчення 05.03/06790. Настоянка евкаліпту – виробник ВАТ “Фітофарм”
м.Артемівськ, реєстраційне посвідчення 98.22.29. Сік каланхое – виробник
Київське державне комунальне підприємство “Фармацевтична фабрика”.
Санацію постійних носіїв S.aureus проводили полівалентним стафілококовим
бактеріофагом, виробництва м.Перм, Росія ( С 44, К 3727) та пробіотиком
“Біоспорин” - виробник ВАТ “Дніпрофарм” м.Дніпропетровськ (серія 41, дата
випуску 07.02 термін придатності – VIII 2005, серія 56, випуску 11.02, термін
придатності – ХІІ 2005).
Вітчизняний пробіотик “Біоспорин” належить до самоелімінуючих антагоністів. Це
препарат нового покоління, що містить суміш 2 бактерій – Bacilus subtilis та
Bacilus licheniformis. Він є аналогом бактисубтила (виробництва США) та
субаліна (Україна). Один із компонентів пробіотика B.subtilis регулює процеси
травлення, бере участь у синтезі амінокислот, у тому числі незамінимих,
стимулює імунну відповідь в організмі хазяїна за рахунок індукції ендогенного
інтерферона, що вигідно його відрізняє від інших пробіотиків. Він бере участь у
зв’язуванні, знезараженні та елімінації із організму токсичних речовин
бактеріальної та іншої природи за рахунок продукції ряду ферментів, здатних
ферментувати та знезаражувати речовини бактеріального та іншого походження.
. Забір матеріалу для дослідження
Взяття матеріалу здійснювали вранці (8.30-10.00) натщесерце. Пацієнти були
попереджені, що вони вранці не повинні здійснювати туалет рота, чистити зуби і
не вживати рідину (чай, каву, сік, і т.п.) та їжу.
Стерильний ватний тампон вводили в порожнину носа на глибину 2-3 см і з легким
надавлюванням та обертанням забирали матеріал (виділення) зі слизової оболонки
носових ходів однієї, а потім іншої половини носа. Висів взятого матеріалу на
поживне середовище жовточно-сольовий агар (ЖСА) проводили відразу після забору,
або не пізніше 1 години після нього.
Для визначення масивності контамінації верхніх дихальних шляхів стафілококами,
тампон після взяття матеріалу поміщали у 0,5 мл стерильного ізотонічного
розчину хлориду натрію, ретельно струшували його 1-3 хвилини та висівали 0,1 мл
отриманого змиву. Після інкубування підраховували кількість однорідних за
морфологією та пігментоутворенням колоній, мікроскопували матеріал з них та
визначали кількість колонієутворюючих одиниць (КУО), що знімаються “на тампон“,
враховуючи розведення патологічного матеріалу (1:5).
Тип бактеріоносійства визначали шляхом кількаразового (2-4) бактеріологічного
дослідження мазків зі слизової оболонки передніх відділів носа з інтервалом
7-10 днів. Осіб, у яких золотистий стафілокок виділявся лише один раз, вважали
тимчасовими бактеріоносіями. А тих, у кого виділення стафілокока одного
фаготипу з однаковими властивостями відмічалося при повторних обстеженнях -
вважали носіями постійного типу.
2.2. Виділення та ідентифікації стафілококів
Виділення стафілококів здійснювали на елективному середовищі жовточно-сольовий
агар (ЖСА), де одержували ізольовані колонії, з яких отримували чисті культури.
Останні ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними, культуральними
властивостями, а також за наявністю плазмокоагулюючої, лецитовітелазної,
ДНК-азної, РНК-азної активності, здатністю до розщеплення маніту в аеробних та
анаеробних умовах, які вивчали за загальноприйнятими методиками [13,89].
Чутливість виділених культур до антибіотиків вивчали на середовищі АГВ методом
дифузії з використанням комерційних дисків [201]. Використовували диски
антибіотиків, які призначають для лікування інфекцій
- Київ+380960830922