Ви є тут

Організаційно-економічний механізм консалтингового забезпечення підприємств.

Автор: 
Давиденко Володимир Вадимович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002484
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОНСАЛТИНГОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз тенденцій консалтингового забезпечення підприємств України
Український консалтинг як такий виникнув на терені незалежності України 1991
року під впливом процесів трансформації планової економіки в ринкову. В умовах
інтеграційних процесів у світовій економіці питання, пов’язані з
обслуговуванням бізнесу, набули вагомого значення для керівників підприємств,
оскільки вони стикалися з іноземним інвестуванням, злиттям українських та
іноземних капіталів, зміною внутрішньої структури та її перетворенням
відповідно до світових стандартів. Проблеми українських підприємств такі ж
різнопланові, як і західних, але наявність розвиненого ринку консалтингових
послуг забезпечує їм швидкість та ефективність вирішення нагальних проблем
підприємницької діяльності. На жаль, можна констатувати, що на сьогодні в
Україні не існує сильних національних консалтингових фірм.
В Україні було зроблено три спроби дослідження ринку консалтингових послуг.
Такі дослідження не тільки сприяли підвищенню рівня інформованості учасників
ринку про спектр наданих консалтингових послуг, але й допомагали сформувати
повноцінну конкурентоспроможну галузь професійних консультаційних послуг.
Перше дослідження провела Асоціація «Укрконсалтинг» 1995 р., яку фінансував
Фонд «Євразія» за рахунок коштів, наданих Агентством з міжнародного розвитку
США (USAІ). За результатами досліджень було видано брошуру "Консалтинг в
Україні" [39], у якій висвітлено деякі теоретичні питання управлінського
консультування і наведено характеристику діючих на українському ринку фірм та
критерії їх добору. Однак не було зазначено жодної назви української
консалтингової фірми, не наведено даних про розміри прибутків та приріст
прибутку, рейтинги тощо.
Другу спробу дослідження ринку консалтингових послуг виконало Агентство з
розвитку підприємництва США (ADE USAІ) у травні 1999 року [77]. Дослідження
було проведене серед 200 менеджмент-консалтингових фірм України, з яких:
* 45 % розміщено в Києві, 20% – у великих містах і 35% – у невеликих містах
України;
* близько 5 % працюють до одного року, понад 40 % – від одного року до трьох
років, 21% – від трьох до п’яти років, 23% – більше п’яти років і 10% – більше
восьми років;
* 75 % київських консалтингових компаній працюють з великими
організаціями-клієнтами, 97 % консалтингових компаній у середніх і невеликих
містах працюють з малими організаціями-клієнтами.
Як результат дослідження – наведено рекомендації щодо поліпшення якості наданих
консалтингових послуг. У деяких регіональних агентствах з розвитку
підприємництва були проведені маркетингові дослідження ринку консалтингових
послуг, зокрема зроблено висновки і виконано оцінювання потенційних
замовників.
Третю спробу дослідження провела Українська маркетингова група (УМГ) з
ініціативи Української асоціації менеджментів-консультантів (УАМК) з вересня по
грудень 1999 р. [77]. Ініціативу дослідження консалтингових послуг активно
підтримав департамент управлінського консалтингу фірми "Prіce
Waterhouse-Coopers" – один із засновників і активних членів УАМК. Огляд
проводився у формі безпосередніх персональних інтерв'ю з представниками вищого
керівництва 200 провідних міжнародних і національних промислових компаній, що
діють в Україні (рис.2.1, 2.2).
Рис. 2.1. Результати опитування УАМК
За результатами дослідження було зроблено висновок, що український ринок
менеджмент-консалтингу далекий від того, щоб називатися зрілим.
Рис 2.2. Визначення потреби в консалтингових послугах в Україні
Розвиток економіки України сприяв розширенню та вдосконаленню ринку
консалтингових послуг. Консалтинг в Україні стає особливою індустрією,
бізнесом. Тепер в Україні працює понад 300 вітчизняних консалтингових фірм, з
яких 42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського
консультування. Відкрито представництва провідних консалтингових фірм, що є
лідерами консультаційного бізнесу, зокрема «великої четвірки». Серед
українських організацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються
тільки консультуванням, 30% – консультуванню відводять лише 80% загального
обсягу продажу. Крім того, третина навчальних організацій має власні
консультаційні підрозділи [5].
На українському ринку чітко означені основні постачальники консалтингового
продукту:
* філіали великих іноземних багатофункціональних фірм, що мають консультаційні
проекти з українськими державними структурами з питань оподаткування,
бюджетного регулювання, удосконалення нормативно-правової бази;
* представництва іноземних консультаційних фірм, які реалізують стратегію
завоювання нових ринків та досліджують привабливість українського ринку;
* іноземні консультаційні фірми, що працюють за програмами донорських
організацій та надають технічну допомогу з питань управлінського консультування
в пріоритетних галузях народного господарства (енергетиці, транспорті, зв’язку,
сільському господарстві тощо);
* вітчизняні консультаційні фірми, які спеціалізуються на наданні послуг з
питань приватизації підприємств, включаючи оцінювання майна, підготовку
документального супроводження процесу приватизації тощо;
* спеціалізовані консалтингові фірми, які надають консультаційні послуги з
окремих напрямів управлінського консультування (бізнес-планування, фінансового
оцінювання, маркетингу, податкового планування, митного регулювання та ін.)
[5].
Лідируючі консалтингові компанії України наведено в дод Е.
Проте рівень конкуренції на ринку