РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ УРАНОВОГО ЗРУДЕНІННЯ
2.1. Методи прогнозування потенційно рудоносних територій
В останні десятиріччя спостерігається глибоке проникнення математичних методів
дослідження в усі галузі природничих наук, що сприяє винятковим успіхам деяких
з них, наприклад, біології, мікро- і макроекономіки, генетики, соціології,
метеорології. Причини швидкого зростання ролі математичних методів та
комп’ютерних технологій пояснюється усвідомленням їхніх великих можливостей.
Можна виділити такі передумови впровадження математичних методів і
автоматизованих інформаційних систем у геологорозвідувальній галузі [51]:
Кінцевий продукт геологорозвідувального процесу, як і проміжні геологічні
результати, представлені у вигляді геологічної інформації. Остання
розглядається зараз як специфічна форма дуже цінного ресурсу, тому виробнича
геологія унікальна серед інших галузей тим, що вона єдина виробляє не
матеріальну, а інформаційну продукцію.
Значна частина геологічної інформації непоновлювана, тому гостро постає питання
про забезпечення її збереження і максимально повного використання. Вирішення
цієї задачі, з огляду на обсяги і складну логічну структуру геологічної
інформації, вимагає використання сучасних автоматизованих засобів збереження й
оперативного пошуку інформації – автоматизованих банків даних.
Переважна частина фактографічної геологічної інформації має довгострокове
значення (результати аналізів проб порід, вод; опис керну свердловин, шліфів,
шліхів тощо). Тому при кожній зміні пошукової концепції до фактографічної
геологічної інформації доводиться неодноразово звертатися, переглядаючи її під
новим кутом зору. Цей факт підтверджує доцільність формалізації і збереження
інформації з використанням автоматизованих банків даних.
Чим більше об’єм вихідної інформації, тим менше стає коефіцієнт її корисного
використання людиною. Тому коли вихідна інформація досягає певної кількості, то
застосування математичних, статистичних методів обробки стає єдиним засобом
ефективного її використання.
Легкодоступні і великі родовища корисних копалин вже виявлені і частково
вироблені, що обумовлює ускладнення предметів дослідження і приводить пошуковий
процес на принципово більш складний рівень. Необхідність використання великого
числа параметрів потребує вдосконалення методики прогнозно-пошукових робіт,
спрямованого на посилення корисного сигналу за рахунок комплексування ознак і
критеріїв, а також комплексного аналізу ознак якісного та кількісного
характеру.
Останнім часом застосування математичних методів взагалі та комп’ютерних
технологій зокрема в геології відбувається за такими напрямками [31]:
- обробка числової інформації (результатів аналізів та спостережень);
- математичне моделювання геологічних об’єктів;
- прогнозування та пошуки родовищ корисних копалин на основі статистичної
обробки геолого-геофізичної інформації.
Треба відмітити, що останній напрямок є найбільш складним та дискусійним.
Основна складність полягає у необхідності враховувати глибоку специфіку
геологічних об’єктів та задач, яка робить формальне перенесення відомих
статистичних методів в цю сферу малоефективним, а подекуди веде до
дискредитації імовірнісно-статистичного підходу [25].
Різновиди прогнозування потенційно рудоносних ділянок відрізняються один від
одного, як правило, методами вивчення території та методиками побудови
відповідних карт, що складаються в процесі прогнозування. Інтерпретація
результатів полягає у складанні вищезгаданих карт, визначенні прогнозних ознак
та критеріїв і винесення їх на карту суміщення ознак. Треба відмітити, що
визначення прогнозних ознак та критеріїв є досить суб’єктивним і виконується
виключно на рівні якісної оцінки. При побудові карти суміщення ознак, яка
лежить в основі традиційного підходу, часто виникають труднощі, коли потрібно
зіставити велику кількість ознак та критеріїв зруденіння. Рознесення ознак на
різні карти веде до втрати комплексності інтерпретації результатів.
Відомо, що чим більше об’єм вихідної інформації, тим менше коефіцієнт корисного
використання людиною. В цих умовах використання методів багатовимірного аналізу
та комплексної інтерпретації різнорідної та багатофакторної геологічної,
геофізичної, геохімічної інформації відкриває нові можливості для підвищення
якості та надійності геологічних прогнозних рішень – основи підвищення
ефективності всього геологорозвідувального процесу. Кількісний підхід у
поєднанні з грамотною формалізацією інформації дозволяють поєднати в єдиному
ключі теоретичні знання, практичний досвід та інтуїцію геологів з великими
можливостями формально-логічного та статистичного аналізу великих об’ємів
накопичених фактичних матеріалів.
Крім того, методи багатовимірного аналізу дозволяють доповнити традиційну
методику прогнозування родовищ корисних копалин дослідженнями кількісних
закономірностей локалізації зруденіння. Інформаційні технології збільшують
творчій потенціал геолога, надають йому широкі можливості щодо обробки
інформації та зручного представлення результатів.
Незважаючи на великі можливості інформаційних технологій та сучасних технічних
засобів, результати їхнього застосування в області природничих наук, зокрема в
геології, не можна вважати такими успішними, як слід було б чекати з огляду на
її інформаційний характер. Це пояснюється тим фактом, що геологія здебільшого
оперує з інформацією описового характеру, слабоформалізованою і через це погано
адаптованою для аналізу з використанням комп’ютерних технологій.
Для прогнозу та оцінки перспектив окремих регіонів та територій найбільш
важл
- Київ+380960830922