РОЗДІЛ 2
МОДЕЛІ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
2.1. Теоретичні основи моделювання процесів оцінки
інвестиційних проектів
Інвестиційні розрахунки, що є цінним інструментом управління енергетичним
об’єктом в сфері планування інвестицій, інтерпретуються як побудова і оцінка
моделей з підготовки інвестиційних рішень. Згідно з цим, до інвестиційних
розрахунків відносяться не тільки моделі та методи, що засновані на аналізі
надходжень і виплат або доходів і витрат, але і методи з підготовки
багатоцільових рішень з включенням в модель величин корисності. Такий розгляд
інвестиційних розрахунків в широкому розумінні є доцільним через те, що
інвестиції часто справляють вплив, який неможливо виміряти монетарними
величинами.
В основу інвестиційних розрахунків повинні бути покладені економіко-математичні
моделі обгрунтування інвестиційних проектів та оцінки їх ефективності, тобто
під інвестиційними розрахунками слід розуміти аналіз моделей прийняття рішень в
інвестиційній сфері (плануванні, контролі, контролінгі) [28, 29]. Аналіз
моделей прийняття рішень розділяється на етапи: визначення проблеми, побудова
моделі, забезпечення даними, реалізація і аналіз результатів.
На етапі визначення проблеми необхідно охарактеризувати ситуацію, при якій
приймається рішення. При створенні моделі повинен бути визначений ступінь
схожості між ситуацією, при якій приймається рішення, і моделлю. На цьому етапі
необхідно визначити елементи моделей (варіанти рішень, стан ринкового
середовища, систему цілей, функції результативності). Відповідно до цього
існують альтернативи стосовно числа і виду цілей, варіантів прийняття
рішень, врахованих станів ринкового оточення та функцій результативності.
Включення фактору часу може також по різному використовуватися в моделях.
Врахування цих та інших варіантів дозволяє таким чином класифікувати моделі
обгрунтування інвестиційних рішень (рис.2.1).
Рис.2.1. Класифікація інвестиційних моделей
Класифікувати моделі прийняття інвестиційних рішень можна і на основі проявів
елементів моделей [62]:
стану зовнішнього середовища і функцій результативності;
рівня дій;
рівня мети;
аспекту часу.
При диференціації моделей за станом зовнішнього середовища і функціями
результативності в них враховуються ступені забезпечення інформацією відносно
цих показників. При цьому можливе виникнення ситуацій визначеності, ризику,
невизначеності та неясності.
Відносно рівня дій можна по різному сформувати кількість одночасно реалізуючих
дій. У випадку використання моделей прийняття окремих рішень здійснюється
порівняння варіанту дій з однією із альтернатив і/або порівняння ступеня
корисності між кількома взаємовиключаючими один одного варіантами дій. При
використанні моделі прийняття програмних рішень цей принцип не діє, тому що в
цьому випадку є можливість одночасної реалізації декількох варіантів дій.
Різниця між видами альтернатив виникає і при прийнятті окремого рішення. При
цьому альтернативи полягають в здійсненні або відмові від певних інвестицій,
оцінюється абсолютна або відносна корисність. Різні терміни експлуатації
інвестицій являють собою варіанти дій в інвестиційних моделях.
За другою ознакою класифікації (рівень мети) можуть виділятися моделі, що
враховують одну цільову функцію або декілька цільових функцій, як і в
попередній класифікації. Крім того, класифікація проводиться по відношенню до
цільових функцій, що враховуються, а також фіксованих в моделі пріоритетних
співвідношень.
По відношенню до кількості та виду врахованих періодів і термінів здійснення
дій моделі можуть розрізнятися в аспекті часу (статичні та динамічні).
Динамічні моделі класифікуються на одноетапні (можливість дій на одному етапі)
та багатоетапні (можливість дій на декількох етапах). Крім того, багатоетапні
динамічні моделі можуть бути жорсткими або гнучкими. Ця різниця можлива тільки
в ситуаціях невизначеності. При створенні гнучких моделей прийняття рішення
знаходиться в залежності від стану зовнішнього середовища на момент прийняття
рішення.
Описана класифікація подана у вигляді табл.2.1.
Таблиця 2.1
Ознаки моделей прийняття інвестиційних рішень
КРИТЕРІЙ
ПРОЯВЛЕННЯ
Не (визначенність)
Визначеність
Невизначеність
Повна
невизначеність
Ситуація
ризику
Неясність
Альтер-
нативи
Окреме
рішення
Програмне рішення
Абсолютна вигода
Відносна вигода
Термін експлуатації
Цілі
Одна ціль
Декілька цілей
Аспект
часу
Статична
модель
Динамічна модель
Одноетапна
Багатоетапна
жорстка
гнучка
При вирішенні інвестиційних проблем важливу роль відіграють різні критерії
оптимальності, чинники впливу та варіанти прийняття рішень. Побудова
інвестиційної моделі потребує часто введення спрощень, через що не всі цілі,
альтернативні варіанти, чинники впливу, обмеження та взаємозв’язки можуть бути
враховані та відображені в ній. Наприклад, в межах стратегічного планування
інвестицій метою є створення потенціалу успіху. При цьому перетворення цієї
мети в операційні і кількісні цільові функції часто є проблематичним.
Дослідження цієї проблеми детально здійснено в [91, 92] на основі теореми Люке
[69]. Великі труднощі виникають також при фіксуванні альтернатив в процесі
здійснення інвестицій стратегічного характеру. Ці проблеми є результатом
комплексного характеру систем, що досліджуються, кількісного відображення
взаємозв’язків і пов’язаного з ним розрахунку даних. Особливі труднощі
виникають при кількісному відображенні чинників впливу і розрахунку даних у
випадку здійснення інвес
- Київ+380960830922