РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИНАМІЧНИХ СИСТЕМ
2.1. Особливості економічних систем
Основною задачею сучасної економічної науки є те, щоб описати, проаналізувати і пояснити динаміку виробництва, безробіття, цін і інших подібних явищ, а також встановити співвідношення між ними [188]. Одним із потужних засобів реалізації даної задачі є апарат математичного моделювання [23]. За його допомогою створюють моделі двох типів: статичні та динамічні. Звідси слідує, що проблемою моделювання є обґрунтування того, якою є модельована система: динамічною чи статичною.
Питанню статики та динаміки в економічній літературі, починаючи із часів Дж. Ст. Міля і по сьогоднішній день, приділялося немало уваги. Даного питання прямо чи опосередковано торкалися практично всі економісти із світовим іменем. І все ж на сьогоднішній день залишається немало "білих плям" стосовно даної проблеми. У чому ж причина даного феномену?
Економіка як і кожна наука має багато нерозв'язаних проблем. І так вже склалося історично, що економісти досить часто запозичують механістичні підходи і запроваджують їх у соціальні науки, зокрема в економіку (чи є оправданою така практика - вирішують для кожного конкретного випадку).
Так було і цього разу. Дж. Ст. Міль за аналогією із механікою ввів поняття статики і динаміки в соціальну економіку [112]. Зокрема, він запропонував вважати статику теорією рівноваги, а динаміку - теорією зміни (руху) народного господарства. І по сьогоднішній день така пропозиція Міля в тій чи іншій мірі знаходить свій відгук у працях вчених [32; 156]. Зокрема, М. Д. Кондратьєв зазначав, що більшість економістів-теоретиків, які приймають ідею розмежування статики і динаміки, розуміють статику, як теорію рівноваги господарства. Однак розуміння ними економічної рівноваги не є повністю однозначним [112].
Для того, щоб зрозуміти це явище, зазирнемо в економічні словники і енциклопедії [175; 245]. У них економічну рівновагу вважають як стан економічної системи, що характеризується взаємодією порізно напрямлених сил, вплив яких взаємно погашається таким чином, що властивості системи залишаються незмінними.
Ряд учених зауважують, що вживання терміну статика і динаміка стосовно економіки як такої і стосовно відповідної точки зору на економіку (науки про економіку) має різне значення.
Зокрема, М. Д. Кондратьєв зазначає, що економічна дійсність динамічна за самою своєю суттю. Явища економічного життя можуть деколи бути більш чи менш стійкими і ніби наближатися до статичного стану. Але, строго кажучи, вони ніколи не бувають в такому стані, як і немає абсолютного спокою у світі фізичному. Звідси - в дійсності існує, по суті, лише динаміка явищ. Дана думка є найбільш поширеною, якщо не загально прийнятою. Її в однаковій мірі приймають Вальрас, Джевонс, Кларк, Парето, Шумпетер, Юровський. І її слід, мабуть, визнати єдино вірною. Але якщо це так, то очевидно, що не можна всерйоз говорити про статичні явища і не можна протиставляти статику явищ їх динаміці. Якщо і можна щось протиставити, то не статику і динаміку явищ, а статичну і динамічну точки зору на явища, або статику і динаміку як теорії. У цілях дослідження економічної дійсності до неї можна методологічно підходити зі статичної точки зору, тобто розглядати її як би в умовах незмінного статичного стану і шукати закономірні зв'язки між її елементами. Однак статична теорія безсильна вияснити зміну рівня економічних елементів, а також механізм і напрямок їхніх змін. Ось чому поряд з нею до економічного життя можна і потрібно підходити з динамічної точки зору, тобто обдумувати її в умовах процесу змін. Зі статичної точки зору досліджують явища економічної дійсності поза процесом їх зміни і беруть дійсність наче в застиглому стані рівноваги елементів. Навпаки, з динамічної точки зору розглядають економічні явища в процесі зміни економічних елементів і їх співвідношень і шукають закономірності в ході самих змін [113]. Що ж Кондратьєв вважає рівновагою? У роботі [112] він дає таке загальне поняття рівноваги. Рівновагою даної системи зв'язаних симетрично розміщених економічних елементів є той її стан, який при прийнятих умовах найбільш імовірнісний і зміна якого під впливом внутрішніх для системи причин малоймовірна. Як бачимо, дане визначення відрізняється від енциклопедичного. У ньому автор робить акцент на незмінність зовнішніх умов для певної системи, а не на погашення впливу сил, що діють на систему і мають різну направленість.
Також цікавий погляд на проблему статики і динаміки в економіці має Р. Ф. Гарод. Зокрема, автор зазначає, що абсолютної статики в економіці не існує; остання означала б повне руйнування економічної системи взагалі. Статична рівновага означає стан, де виробництво здійснюється неперервно, але не збільшується і не зменшується. Р. Гарод зауважує, що в економічній статиці (в умовах статичної рівноваги) ми приймаємо певні основні умови - величину і здатність населення, кількість землі, схильності, смаки і інше, як дані і відомі величини, і ці останні повинні визначати собою деякі невідомі величини, наприклад, річний випуск кожного із товарів чи послуг, ціни факторів їх виробництва і ціни самих товарів чи послуг. У динаміці ж, навпаки, самі основні умови підпадають змінам, і в належних до розв'язування рівняннях невідомими будуть не річні норми випуску продукції, а збільшення чи зменшення цих норм. Статика має справу тільки з кінцевим станом системи, досягнутим у результаті руху, а не з тими силами, які діють під час руху, або, як наслідок, з точними напрямками цього руху [229]. Як бачимо, Р. Гарод при визначенні статичної рівноваги також робить акцент на незмінність зовнішніх умов існування даної системи.
У працях Йозефа Шумпетера [243] ми зустрічаємо таке бачення статики та динаміки. Статичне господарство, за словами Шумпетера, це нерухоме, пасивне, обумовлене конкретними обставинами... Зрозуміло, що це лише схема. Але це така схема, яка пов'язана з дійсністю замкнутим ланцюжко