РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Особливості формування та характеристика методів обстеження груп
спостереження
Особливість даної роботи полягала в наявності двох етапів: 1-й етап – тривав
протягом 1999-2001 років – обстеження жінок з клімактеричними розладами, котрі
звернулися на амбулаторний прийом терапевта, гінеколога й уролога в міську
клінічну лікарню №10 м. Одеси, у міський клімактеричний центр «Роксолана» при
жіночій консультації пологового будинку №5 м. Одеси та підопічних одеського
гериатричного будинку-інтернату; 2-й етап – тривав протягом 2001-2003 років –
формування груп хворих з розладами сечовипускання при УГР у постменопаузі і
проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Метою першого етапу роботи було вивчення частоти дисфункцій нижніх сечових
шляхів, оцінка функціонального стану нижніх сечових шляхів та розробка
діагностичного алгоритму функціональних розладів акту сечовипускання в жінок у
постменопаузі.
Метою другого етапу дослідження було розробка клініко-організаційної моделі
реабілітації жінок з дисфункціями нижніх сечових шляхів та вивчення
ефективності нового вітчизняного фітоестрогенного препарату ЕКСО у комплексному
лікуванні функціональних розладів акту сечовипускання в жінок у
постменопаузальному періоді.
На першому етапі роботи було обстежено 214 жінок з клімактеричними розладами,
що знаходяться під наглядом у жіночих консультаціях та 112 жінок – підопічннх
гериатричного будинку-інтернату. Обстеження включало в себе: збір анамнезу
життя, гінекологічний анамнез, вивчення амбулаторної карти й історії хвороби,
гінекологічне обстеження, клініко-лабораторне обстеження, обрахунок
модифікованого менопаузального індексу, реєстрація добового ритму
сечовипускань, заповнення опитувальника для амбулаторного визначення виду
нетримання сечі.
Збір анамнезу життя містив у собі ряд питань, спрямованих на вияв розладів акту
сечовипускання, їхній зв’язок з настанням менопаузи, наявності нетримання сечі,
оперативних втручань на органах малого тазу і зовнішніх статевих органах,
гінекологічний анамнез (кількість вагітностей, пологів, час настання менопаузи,
перенесені захворювання органів статевої системи). Гінекологічне обстеження
проводилося класичними методами (240).
Клініко-лабораторне обстеження містило: загальний аналіз крові та сечі,
визначення рівня сечовини та креатиніну крові, стан системи згортання крові,
визначення рівня глюкози та електролітів крові, дослідження сечі за методом
Нечипоренка, бактеріологічне дослідження для виявлення та ідентифікації
інфекції. Стан гормонального гомеостазу оцінювався шляхом визначення рівня
гормонів у сироватці крові (ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону).
Для визначення характеру і ступеня вираженості, а також для вияву прихованих
форм розладів сечовипускання проводилася реєстрація добового ритму
сечовипускань за три доби, у звичних (домашніх) умовах (15).
Для визначення ступеня вираженості різних груп клімактеричних симптомів –
нейровеґетативних, психоневрологічних та соматичних проводився розрахунок
модифікованого менопаузального індексу (7, 8).
При вияві нетримання сечі хвора заповнювала анкету-опитувальник для
амбулаторного визначення виду нетримання сечі (239).
При вияві дисфункцій нижніх сечових шляхів проводилося ультразвукове
дослідження (УЗД) органів сечостатевої системи для оцінки схоронності паренхими
нирки і вияву розширення чашково-мискової системи нирки. Порушення відтоку сечі
з нирок може мати місце як за гіпер-, так і за гіпоактивності детрузора,
особливо у пацієнтів зі зниженою розтяжністю СМ (сечового міхура).
Ультразвукове дослідження СМ проводилося із секторальним і піхвовим датчиком
(абдомінальний, промежинний, трансвагінальний підходи). Оцінювалася
конфіґурація шийки сечового міхура, задній уретровезикальний кут, локалізація
міхурово-уретрального сеґменту по відношенню до лонного зчленування, а також
товщину стінок сечового міхура, діаметр і довжину уретри, товщину
уретровагінальної перегородки.
Вивчення функціонального стану нижніх сечових шляхів у жінок в постменопаузі
проводилося: за результатами реєстрації добового ритму сечовипускань у трьох
групах (першу (контрольну) групу (n-30) становили соматично здорові жінки
дітородного віку, другу (n-32) – жінки в постменопаузі, що не скаржилися на
розлад акту сечовипускання і третю – жінки з функціональними розладами акту
сечовипускання в клімактерію (n-93)) і за результатами комплексного
уродинамічного дослідження (урофлоуметрія, профілометрія уретри, цистометрія
наповнення і випорожнення, електроміографія тазового дна), проведеного у 37
жінок з дисфункцією нижніх сечових шляхів у постменопаузі.
Була також вивчена якість життя хворих з функціональними розладами акту
сечовипускання при УГР у постменопаузі. Використовувався впроваджений в
повсякденну клінічну практику метод оцінки якості життя WHOQOL – 100
(українська версія під науковою редакцією д.мед.н. С.В. Пхиденка). Метод
розроблено і рекомендовано ВООЗ для вивчення ефективності медичних і соціальних
програм. Пацієнти третьої групи були поділені спочатку на 3 підгрупи залежно
від тривалості захворювання (підгрупа А (n = 28) – тривалість захворювання до 5
років, підгрупа В (n = 23) – від 6 до 10 років і підгрупа С (n = 42) – понад 10
років). Ідентична процедура нами проведена для порівняння якості життя залежно
від важкості захворювання та інтенсивності симптомів УГР у постменопаузі.
Виявлені клінічні особливості в обстежених хворих визначили вибір тієї чи тієї
підгрупи: 1 підгрупу становили 39
- Київ+380960830922