РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведено у 1998–2003 роках. Програмою досліджень передбачалось
вивчення: особливостей ритму сезонного розвитку, рясності сформованих
генеративних органів, особливостей пилування, фертильності пилку, посівних
якостей насіння, фактичної зимостійкості, потенційної морозостійкості,
фактичної посухостійкості, водного режиму хвої, характеру мінливості
структурних ознак репродуктивної сфери, репродуктивної здатності, успішності
адаптації, декоративних особливостей, композиційних властивостей видів тощо.
Об’єктами досліджень були біологічні особливості інтродукованих в Лісостепу
України видів родини таксодієві (Taxodiaceae F.W. Neger): таксодія дворядного
(Taxodium distichum (L.) Rich.), метасеквої розсіченошишкової (Metasequoia
glyptostroboides Hu et Cheng), криптомерії японської (Cryptomeria japonica D.
Don.), куннінгамії ланцетної (Cunninghamia lanceolata (Lamb.) Hook.).
Стаціонарні спостереження проводились в ботанічних садах м. Києва:
Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ),
Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського Національного університету
імені Тараса Шевченка (БС КНУ), Ботанічному саду Національного аграрного
університету (БС НАУ), а також у Голосіївському парку культури та відпочинку
ім. Максима Рильського (ГПР). Експедиційними обстеженнями, встановлювалось
поширення, загальний стан об’єктів дослідження в зелених насадженнях Лісостепу
України (табл. 1.1).
Ботаніко-географічний аналіз проведено з врахуванням основних положень методу
кліматичних аналогів [215], методу агрокліматичних аналогів [157].
Для визначення видів користувалися виданнями: “Деревья и кустарники СССР”
[48], Г. Крюссман [98], О.Л. Липа, І.С. Івченко, Т.А. Решетняк
[116], A. Rehder [218].
Таблиця 2.1
Характеристика дерев досліджених видів, що зростають у ботанічних садах м.
Києва
(станом на 2000 рік)
ВИД
Кількість
рослин на ділянці,шт
Середні значення
Рік інтродукції
до саду
Звідки отримані зразки
Висота, м
Діаметр стовбура (см)
на висоті
Діаметр
крони, м
0,05 м
1,3 м
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Taxodium distichum
12,6
44,9
31,8
4,3
1957
насіння з м. Сочі
9,3
51,0
33,8
5,5
1957
те саме
5,95
26,7
17,67
4,3
1957
12,4
51,6
40,1
7,2
1957
Metasequoia glyptostroboides
12,0
49,8
27,0
5,3
1983
пересаджений з Видубецької балки (НБС НАНУ) у віці біля 12 років
22
14,6
37,3
26,6
5,0
1965
2-річні сіянці зі Львова
16,5
40,4
27,1
3,4
1959
3-річні сіянці із Ленінграду
Cryptomeria japonica
3,4
7,2
5,2
1,5
1955
з Сочинського дендрарію
Cunninghamia lanceolata
1
1,8
3,6
0,6
1980
з Сочинського дендрарію
1,4
3,5
1,5
1980
те саме
4,8
13,6
7,6
1,6
1972
Продовж. табл. 1.1
ВИД
Кількість
рослин на ділянці,шт
Середні значення
Рік інтродукції
до саду
Звідки отримані зразки
Висота, м
Діаметр стовбура (см)
на висоті
Діаметр
крони, м
0,05 м
1,3 м
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського Національного університету ім.
Тараса Шевченка
Taxodium distichum
12,2
52,6
38,2
8,3
1946
2-річний саджанець з Берліну
8,4
36,6
26,0
5,8
1953
походження невідоме
Metasequoia glyptostroboides
17,0
61,5
39,9
10,3
1962
походження невідоме,
висаджено в 9-річному віці
17,0
61,6
40,0
6,7
1962
те саме
7,0
29,4
14,3
3,0
1962
те саме
Cryptomeria japonica
3,9
13,1
9,9
2,0
1965
3-хрічні саджанці з Риги (Ботсад університету)
6,3
13,5
11,6
1,4
1965
те саме
Ботанічний сад Національного аграрного університету
Metasequoia glyptostroboides
16,7
83,1
51,6
6,5
1954
2-річні саджанці з Ленінграду
14,5
44,0
24,6
4,5
1954
те саме
Cryptomeria japonica
2,7
6,3
1,3
1954
те саме
Таксономічний склад вивчали шляхом маршрутного обстеження насаджень. Визначали
вид (форму) рослин, кількість екземплярів, вік, висоту, діаметр стовбура на
висоті 1,3 метра, діаметр стовбура на висоті 0,05 метра, середній діаметр
крони.
Вік рослин встановлювали за даними інвентаризацій та літературними джерелами.
Висоту рослин вимірювали висотоміром “Blume-Leiss”, діаметр стовбура – мірною
вилкою, діаметр крони рослин – 10-метровою металевою рулеткою.
Фактичну (польову) зимостійкість визначали за 5-бальною шкалою обмерзання М.К.
Вєхова [15], де:
0 – повне вимерзання та загибель рослини;
1 – повністю пошкоджений верхівковий пагін, але рослина живе та продовжує рости
з бічних гілок або поновлюється паростками;
2 – пошкоджено половину довжини верхівкового пагону;
3 – пошкодження охоплює не більше чверті довжини верхівкового пагону;
4 – пошкоджень верхівкового пагону немає, новий пагін розвивається з
верхівкової бруньки.
Визначення потенційної морозостійкості проводили лабораторним методом прямого
проморожування в термокамерах, шляхом мікроскопічного аналізу характеру
пошкодження тканин за методикою М.О. Соловйової [171].
Режим проморожування контролювали за допомогою 9-ти спеціально сконструйованих
датчиків термоопору, підключених до електричного термометру Щ-455. Поперечні
зрізи гілок, поміщені у гліцерин на предметне скло,