РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась на кафедрі акушерства та гінекології №2 Харківського державного медичного університета (завідувач - заслужений працівник освіти України, д.мед.н., професор Ю.С. Паращук), на базі обласної клінічної лікарні міста Харкова. Лабораторні та параклінічні методи обстеження проводилися на базі науково-дослідного інститута неврології, психіатрії та наркології АМН України (директор - Заслужений діяч науки і техніки України, д.мед.н., професор П.В.Волошин).
Формування груп проводили на підставі наявності ГХ у вагітних, а також ступеня її тяжкості. Для встановлення діагнозу враховували наявність документально підтвердженої ГХ до вагітності.
Для оцінки ступеня тяжкості ГХ використовували класифікацію експертів ВООЗ (1999). Для виявлення стадії ГХ застосовувалась класифікація за ураженням органів - мішеней згідно наказу МОЗ України № 247 від 01.08.98 р.
Оскільки рівень АТ є першорядним діагностичним критерієм гіпертензивних порушень, правильний і точний його вимір, так само як і правильна інтерпретація результатів цих вимірів, мають важливе діагностичне значення. В зв'язку з цим враховувалися наступні положення:
1. Перша фаза тонів Короткова відповідала систолічному, а п'ята фаза - діастолічному АТ. АТ визначався на обох руках, в положенні стоячи і лежачи, з реєстрацією тих показників, які мали більш високі значення, що точніше відповідали внутрішньоартеріальному АТ.
2. Про стійке підвищення АТ судили на підставі принаймні двох окремих вимірів, проведених не менш ніж з 6 годинним інтервалом між ними.
3. Враховували дані про рівень і стабільність АТ поза вагітністю в обстежених пацієнток.
4. Враховували загальновизнані закономірності змін рівня АТ у вагітних жінок в І - ІІІ триместрах. З перших тижнів вагітності і до кінця І триместру відзначається поступове зниження АТ. До кінця І триместру АТ досягає свого мінімуму і протягом II триместру не змінюється. У порівнянні з рівнем АТ до вагітності, систолічне АТ знижується на 10-15 мм рт. ст., а діастолічне - на 5-15 мм рт. ст. З ІІІ триместру АТ поступово збільшується і до моменту пологів досягає рівня, який визначався до вагітності або навіть на 10-15 мм рт. ст. вище.
У жінок реєструвалась ессенціальна АГ (ГХ) згідно рекомендацій Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіології (2003 р.) при умові підвищення систолічного АТ до 140 мм рт. ст. і вище або діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. і вище, якщо таке підвищення є стабільним - не менш ніж 2 - 3 рази у різні дні на протязі чотирьох тижнів.
Передбачено виділення наступних груп вагітних:
Контрольна група - 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності.
І група - 80 жінок з пограничною первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ), серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІА підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою нами методикою лікування - ІБ підгрупа. Зоною пограничної гіпертензії вважали цифри АТ 140/90 мм рт.ст. (Рекомендації комітету експертів ВООЗ).
ІІ група - 80 жінок з ГХ І ступеня тяжкості, серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІІ А підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою нами методикою лікування - ІІ Б підгрупа.
ІІІ група - 80 вагітних з ГХ ІІ ступеня тяжкості, серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІІІА підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою нами методикою лікування - ІІІ Б підгрупа.
Такий розподіл обстежених дозволив, на наш погляд, детально вивчити роль ГХ, змін метаболізму і системної гемодинаміки в розвитку ускладнень вагітності, порушень у системі "мати-плацента-плід".
Аналіз отриманих результатів проводився в три етапи. На першому етапі з загальної вибірки обстежених вагітних жінок формувалися порівняльні групи в залежності від характеру і ступеня тяжкості ГХ. У порівняльних групах оцінювалися медико-біологічні показники.
На другому етапі серед виділених груп обстежених жінок за розробленою нами схемою вивчалися особливості перебігу вагітності, їх клінічні дані, досліджувалася системна гемодинаміка, стан метаболізму, вивчалася функція фетоплацентарного комплексу. Визначалася значущість терміну розвитку ускладнення вагітності і тривалості його перебігу.
Клінічне обстеження вагітних починали з цілеспрямованого збору анамнестичних даних (спадковість, умови праці, побуту, перенесені захворювання, вік, при якому вперше було зареєстроване підвищення АТ, характер менструального циклу, гінекологічний і акушерський анамнез). Ретельно вивчали характер репродуктивної функції, перебіг і результат попередніх вагітностей. Установлювали термін вагітності, положення і передлежання плоду, характер його серцебиття. Вимірювали висоту стояння дна матки, звертали увагу на відповідність розмірів матки гестаційному віку. Лабораторними методами в динаміці проводили дослідження клінічних аналізів крові і сечі, визначення групової приналежності і резус-фактора крові. Обов'язково проводилося бактеріоскопічне дослідження вмісту піхви і бактеріологічне дослідження вмісту каналу шийки матки. Проводилося дослідження крові пацієнток на ВІЛ і реакцію Вассермана.
У динаміці визначався артеріальний тиск, проводилося ЕКГ, огляд очного дна, огляд невропатолога з оцінкою вегетативно-судинного, симпатико-адреналового, соматоневрологічного синдромів.
Характер стану метаболічних процесів оцінювався на підставі вивчення кислотно-лужного стану та газів крові, перерозподілу фракцій ліпопротеїнів сироватки крові, визначення стану процесів ПОЛ та АОА крові.
При вивченні характеру стану метаболічних процесів контрольні показники були отримані при дослідженні 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності.
З метою визначення у вагітних КЛС та газів крові використовувалась капілярна кров з нігтьової фаланги пальця, яку набирали у гепаринізовані капіляри аналізатора AB