РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб.
В дослідження включено 100 хворих на артеріальну гіпертензію, які проходили обстеження на базі терапевтичного відділення міської клінічної лікарні № 11, м. Харків. Верифікацію діагнозу проводили на підставі клініко-анамнестичного та лабораторно-інструментального досліджень з використанням критеріїв, рекомендованих Українським товариством кардіологів та експертами ВООЗ/МТГ [153].
Критеріями виключення хворих із дослідження крім симптоматичного характеру АГ, були АГ 3 ступеня, наявність супутніх запальних та ендокринних захворювань, ниркова патологія, травматичні ушкодження центральної нервової системи, миготлива аритмія, набуті вади серця, гострий коронарний синдром, а також виражена систолічна дисфункція лівого шлуночка (ФВ<40%).
В контрольну групу увійшли 20 практично здорових осіб без кардіоваскулярного, ниркового та ендокринного анамнезу. Середній вік здорових осіб склав 48±2,9 роки. Чоловіків - 7 (35%), жінок - 13 (65%).
Вік пацієнтів з АГ в обстеженій виборці складав від 30 до 66 років (середній вік 51±0,8 років) та суттєво не відрізнявся порівняно з контрольною групою - р>0,05. Розподіл за статтю виглядав наступним чином: чоловіки - 36 (36%), жінки 64 (64%).
Загальна характеристика обстежених хворих за віковими критеріями та статтю наведена у таблиці 2.1.
Більшість пацієнтів з числа обстежених - 62% - були у віці від 45 до 59 років. Медично-соціальне значення цього вікового періоду полягає в необхідності збереження працездатності хворих та проведення заходів щодо профілактики кардіоваскулярних ускладнень.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на АГ за віком і статтю.
Групи
ПоказникЗрілого вікуПохилого вікуВід 30 до 44 роківВід 45 до 59 роківВід 60 роківЧЖЧЖЧЖКількість по групам в залежності від статі та віку6102438616Загальна кількість в залежності від віку166222Примітка: в цій таблиці та надалі відносна частка хворих не наведена, бо при загальній кількості спостережень яка дорівнює 100, відносні значення ідентичні абсолютним.
Анамнестична тривалість АГ коливалась у межах від 1 до 30 років і в середньому склала 9±1,4 років. Аналіз обстежених в залежності від терміну підвищення АТ показав, що тривалість захворювання до 5 років спостерігалася у 46% хворих, від 5 до 10 років - у 25%, більш за 10 років у 29% хворих.
Враховуючи можливість значних спонтанних коливань АТ, для визначення ступеню АГ, проводилися традиційні клінічне вимірювання АТ з обчислюванням середніх величин 3-х "випадкових" вимірювань в перший день перебування в стаціонарі до призначення планової терапії. У тих випадках, коли у пацієнтів вже проводилося антигіпертензивне лікування, клінічне вимірювання АТ здійснювалося під час ДМАТ. Докладна характеристика обстежених хворих за тривалістю захворювання та рівнем клінічного АТ представлена у таблиці 2.2.
За рівнем АТ згідно з класифікацією ВООЗ/МТГ (1999 р.), обстежені хворі були розподілені таким чином: 37% - з артеріальною гіпертензією 1 ступеня (САТ від 140 до 159 мм рт.ст., ДАТ від 90 до 99 мм рт.ст.), 63 % - з артеріальною гіпертензією 2 ступеня (САТ від 160 до 179 мм рт.ст., ДАТ від 100 до 109 мм рт.ст.). Відмінності між показниками, що характеризують рівень АТ, обумовлені принципом розподілу на групи, тому вони не аналізувалися. Вік пацієнтів жіночої статі в групі з АГ 2 ступеня перевищував такий у групі з АГ 1-го ступеня (р<0,05) та в групі контролю, але в останньому випадку недостовірно (р>0,05). Тривалість захворювання в групі пацієнтів обох статей з АГ 2-го ступеню була більшою (р<0,05) у порівннянні з пацієнтами з АГ 1-го ступеню
Таблиця 2.2
Характеристика обстежених осіб за рівнем АТ відносно статі, віку, тривалості та ступеню захворювання (Мean±SE).
Групи
ПоказникКонтрольна групаАГ 1 ступенюАГ 2 ступенюЧЖЧЖЧЖКількість71311262538% від загальної кількості в кожній групі356530703763Середній вік, років 48,3
±5,249,1
±3,149,0
±2,950,7
±1,450,6
±0,954,2
±0,8*Тривалість АГ, років005,5
±1,34,9
±1,68,0
±1,4*10,6
±1,6*Клінічний САТ, мм рт.ст..118,2
±2,3115,5
±2,2147,8
±2,8#150,9
±1,6#164,4
±2,1*#165,1
±2,2*#Клінічний ДАТ, мм рт.ст.73,4
±0,770,9
±0,796,5
±0,8#94,2
±0,7#101,0
±1,1*#101,7
±0,9*#Клінічний срАТ, мм рт.ст.88,6
±0,785,1
±0,7113,5
±0,8#113,9
±0,7#122,3
±1,1*#122,8
±0,9*#Клінічний ПАТ, мм рт.ст.45,4
±0,645,9
±0,751,4
±0,6#56,1
±0,7#63,0
±0,9*#64,5
±1,2*#Примітка: * - відмінності достовірні (р<0,05) порівняно до величини показника у осіб відповідної статі в групі пацієнтів з АГ 1-го ступеню.
# - відмінності достовірні (р<0,05) порівняно до величини показника у осіб відповідної статі в групі контролю.
За даними анамнезу проводилось визначення наявності поширених факторів ризику серцево-судинних захворювань, які спроможні впливати на прогноз та перебіг захворювання. Зокрема, дані щодо частоти виявлення факторів ризику серед осіб, що брали участь у даному дослідженні представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Частота виявлення факторів кардіоваскулярного ризику серед обстежених осіб.
Групи
Фактор ризикуКонтрольна групаПацієнти з АГЧЖЧЖОбтяжена спадковість2 (28%)4 (30%)26 (74%)51 (80%)Малорухомих спосіб життя006 (17%)20 (31%)Паління2 (28%)1 (7%)26 (69%)8 (13%)Зловживання повареною сіллю0003 (5%)Надмірне вживання жирів тваринного походження1 (14%)1 (7%)4 (11%)10 (16%)Часті психоемоційні стреси3 (42%)1 (7%)25 (69%)33 (52%)Ожиріння1 (14%)3 (42%)7 (19%)34 (53%) При аналізі суб'єктивних проявів захворювання у пацієнтів з АГ були виділені скарги астено-невротичного характеру (стомлюваність неадекватно до фізичного навантаження, загальна слабкість, підвищена дратливість, порушення сну, пітливість, почуття жару); церебрального характеру (головний біль, постійно