РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВЕНЧУРНОГО КАПІТАЛУ
Дослідження особливостей і функцій венчурного капіталу створюють необхідний методологічний базис для аналізу як основних кількісних та якісних результатів функціонування венчурного капіталу у господарських системах, так і та для визначення його макроекономічної ефективності.
У зв'язку з цим, важливо дослідити функціональну ефективність венчурного капіталу із урахуванням ряду специфічних особливостей тих відносин, які мають місце на його ринковому сегменті.
У сучасних умовах значення ринку венчурного капіталу постійно зростає. Внаслідок того, що інновації набувають значимості як фактори оновлення всього соціально-економічного життя та передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. Можна впевнено зазначити, що у всіх національних економіках,
у тому числі й в Україні, через ускладнення та підвищення якісного рівня науково-прикладної комплексності виробничих систем, особливо систем машин і науково проривних технологій, попит на венчурний капітал буде зростати тим швидше, чим активніше буде здійснюватися перехід господарських структур на інноваційний тип розвитку.
2.1. Ринок венчурного капіталу та особливості його функціонування
Функціонування венчурного капіталу неможливе без існування специфічного ринку - ринку венчурного капіталу. У сучасній економічній літературі ряду країн, які мають розвинену ринкову економіку є загальновизнаним автономне існування ринку венчурного капіталу з його суб'єктами, особливостями функціонування, власною інфраструктурою, механізмом конкуренції, особливою динамікою відносин тощо.
Нині ринок венчурного капіталу в країнах з розвиненою ринковою економікою є не лише організований певним чином, але є ринком високо інституціоналізованим.
Ринок венчурного капіталу належить до типу ринків недосконалої конкуренції, насамперед це пов'язано із двома проявами асиметрії.
По-перше, він характеризується асиметричною інформацією, тобто нерівномірним розподілом інформації між суб'єктами ринку венчурного капіталу. У зв'язку
з тим, що економічні суб'єкти цього ринку не можуть зібрати всю необхідну інформацію для коректної оцінки існуючих альтернатив. Проте певні інформаційні переваги, як правило, мають одержувачі венчурного капіталу, хоча всім суб'єктам цього ринку притаманні невизначеність переваг й очікування як у короткостроковому так й у тривалому періодах, що робить їхню поведінку складною для прогнозування та керування.
По-друге, асиметричними є також позиції суб'єктів венчурного ринку, які
не підлягають локальному обговоренню та укладання угод та домовленостей
на переговорах.
У такому інституційному ринковому середовищі пропозиція й попит врівноважуються ринковими посередниками - компаніями венчурного капіталу. Певні недосконалості цього ринку можуть призвести до великих витрат по операції, якщо на ринку присутні зацікавлені в комісійних винагородах посередники, які працюють над підвищенням ринкової "прозорості". Ці суб'єкти-посередники, відомі також як брокери венчурного капіталу, що діють за завданням підприємця. Їхня мета - ідентифікація фінансової й професійної підтримки щодо реалізації якого-небудь ділового інноваційного проекту чи заснування нової фірми.
В економіці ринок венчурного капіталу виконує такі функції:
1. Акумуляції грошових заощаджень домогосподарств, приватних інвесторів, фірм, кредитно-фінансових установ, фінансово-промислових груп у венчурних фондах.
2. Трансформації грошових засобів венчурних фондів безпосередньо у продуктивний капітал і використання його у вигляді інвестицій в процесі реалізації венчурного проекту.
3. Створення ефективної інфраструктури для використання венчурного капіталу.
4. Реалізації вартості інноваційного продукту венчурних фірм шляхом розміщення цінних паперів на фондовому ринку [22, с. 112-113].
У зазначених вище функціях ринок венчурного капіталу виступає як своєрідний посередник у процесі свого руху, оскільки в дійсності капітал існує не як капітал у процесі обігу, а лише у процесі виробництва, у процесі створення вартості
і додаткової вартості. Окрім названих функцій ринок венчурного капіталу виконує також функцію прискорення концентрації капіталу в інноваційному секторі економіки.
Ринок венчурного капіталу відображає накопичення, та його рух органічно пов'язаний з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням і використанням коштів венчурних фондів у вигляді цінних паперів або кредитних ресурсів.
Реалізація вартості інноваційного продукту відбувається шляхом емісії цінних паперів венчурної фірми та їх котирування. Зростання курсу цінних паперів залежить від ефективності комерціалізації продукту, створення на його основі нового товару, нової технології, нових знань тощо.
Функціонування ринку венчурного капіталу залежить від рівня розвитку спеціалізованих інститутів ринкової інфраструктури. Елементами останньої є система позабіржового котирування цінних паперів, інвестиційні компанії, фонди, консалтінгові фірми, бізнес-центри, інкубатори та фондові біржі [22, с. 112-113] (додатокЗ).
За інституціональними ознаками національний ринок венчурних капіталів складається з операцій приватних кредитно-фінансових інститутів, перш за все венчурних фондів і ринку цінних паперів у тій його частині, де здійснюється позабіржовий оборот.
У той же час, в економічній літературі існує думка, що обіг венчурного капіталу здійснюється виключно за допомогою фондової біржі. Такої ж позиції дотримується український дослідник І. Софіщенко [106, с. 15]. Але практика розвинутих західних країн засвідчує, що інноваційні фірми з венчурним фінансуванням розміщують свої акції на позабіржовому ринку [20, с. 23]. Фінансування малих інноваційних фірм здійснюється переважно на позабіржовому ринку, який є засобом забезпечення продажу акцій нових і практично невідомих фірм. Позабіржовий ринок первинного пропонування акцій виник в 1971 р. у США на основі си