РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ
ЗАСОБАМИ ПЕРЕКЛАДУ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ
2.1 Передумови експериментально-дослідної роботи з навчального
перекладу
Завданнями пошукового етапу експериментального дослідження було:
1) визначити за допомогою перекладу рівень сформованості професійної мовної компетенції студентів - майбутніх учителів початкових класів;
2) узагальнити причини, які впливають на існуючий стан українського мовлення у середовищі студентів педагогічних навчальних закладів;
3) перевірити необхідність посилення в лінгвістичній підготовці студентів - майбутніх учителів початкових класів - порівняльного аспекту у вивченні мов:
а) уведенням у навчальні плани спецкурсу "Переклад як засіб формування мовної компетенції майбутніх учителів початкових класів", спрямованого на підвищення мовної компетенції студентів-білінгвів, на формування їхнього професійного мовлення;
б) застосуванням прийому перекладу в інших формах навчальної та навчально-виховної роботи.
У пошуковому експерименті взяли участь 417 студентів педагогічних університетів (денна та заочна форми навчання), 72 студенти Красноградського педагогічного коледжу ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, а також 75 учнів випускних класів середньої загальноосвітньої школи № 158 м. Харкова з російською мовою викладання.
Експериментальне дослідження проводилося у кілька етапів.
1-й етап: порівняльне визначення рівнів сформованості мовної компетенції у випускників загальноосвітньої школи з російською мовою викладання й у випускників педагогічних коледжів.
Метою спеціальної діагностичної роботи було визначити рівень володіння українською мовою цих категорій реципієнтів, перевірити сформованість умінь швидко переключатися з однієї близькоспорідненої мови на іншу, а також виявити прогалини у мовній підготовці. Таке завдання ставилося, щоб уявити реальну базу знань, з якою вступили або вступлять до університету учасники експерименту, і правильно спланувати навчальну роботу з ними в умовах отримання професійної освіти. У зв'язку з цим учням 11-х класів і випускникам педагогічних коледжів було запропоновано написати диктант-переклад з російської мови на українську уривка публіцистичного тексту обсягом 106 слів, який містив переважно широковживану лексику й окремі лінгвістичні терміни, якими учні оперують на уроках російської й української мов.
Историческое сосуществование украинского и русского народов не могло не отразиться на их языках. Подобно тому, как в украинский язык пришло много русских слов, так и в русском языке встречаются слова, заимствованные из украинского языка. Такие случаи взаимодействия двух языков целиком естественны и обязательны при условии общения народов. Они не вызывают никаких возражений, если определенные слова и словосочетания вводятся не искусственно или ошибочно, а возникают из требований самой жизни.
Плохо, когда человек, не зная хорошо языков, путает их, смешивает слова, склоняет существительные одного языка по грамматическим требованиям другого, берет какое-нибудь выражение, принадлежащее одному языку, и тянет его в другой. Так получается языковое перекручивание, называемое на Украине суржиком.
(За Б.Д. Антоненком-Давидовичем)
Результати перевірки перекладів, виконаних випускниками школи (див. табл. 2.1), засвідчують, що до 55% слів і словоформ було дібрано відповідники з порушенням лексичних, граматичних і орфографічних норм або взагалі не було наведено варіантів перекладу. Серед помилкових еквівалентів опинилися такі загальновживані слова публіцистичного стилю, як "сосуществование"(85% незадовільних варіантів перекладу), "заимствованные" (75% незадовільних варіантів перекладу), "возражение" (66%), "склоняет" (60%), "искусственно" (60%) тощо. Навіть поширені загальновживані слова русский, язык, выражение, возникают, ошибочно, целиком, общение були перекладені неправильно (у середньому 28% помилкових варіантів). Слід відзначити, що серед усіх зафіксованих помилок більшість становлять лексичні (у цілому 65%), викликані інтерференцією або несформованістю у виконавців перекладу українського словника. Мусимо сказати, що через відсутність правильного лексичного еквівалента у багатьох словах неможливо було фіксувати граматичну й орфографічну правильність, тому граматичні й орфографічні помилки складають лише 25% від усіх допущених помилок.
Результати виконання диктанту-перекладу студентами педагогічних коледжів, як це видно з табл. 2.1, виявилися значно кращими: було неправильно виконано переклад 12% текстового матеріалу. Більшість помилок - граматичні (44%); лексичні помилки складають 40%; не одержано варіантів перекладу 10% пропонованого матеріалу; з орфографічними помилками перекладено 6% слів тексту.
Таблиця 2.1
Результати виконання диктанту-перекладу
з російської мови на українську публіцистичного тексту
Результати виконання перекладуВипускники школи (%)Студенти педагогічних коледжів (%)Усього правильно перекладено тексту4588Допущено помилок:
лексичних
граматичних
орфографічних
відсутність перекладу
65
20
10
40
44
10
Найбільш поширені помилки в диктанті-перекладі, допущені студентами педагогічних коледжів, такі: по требованиям (84% помилок, з них 37% лексичних і 47% граматичних); при условии (76% помилок - 5% лексичних і 71% граматичних); подобно тому (63% помилок - 58% граматичних і 5% лексичних); сосуществование (34% лексичних помилок); получается (37% лексичних помилок), заимствованные (24%).
Той факт, що кількість недібраних еквівалентів в роботах обох груп реципієнтів досить незначна (10%) порівняно з кількістю неправильних варіантів (85% і 84%), дає підстави назвати одну з поширених причин численних інтерференційних помилок в українському мовленні носіїв російської мови. Схожість російської й української мов, легкість, з погляду реципієнтів, української мови створюють у них помилкову впевненість у правильному власному продукуванні українського м
- Київ+380960830922