РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ У СКЛАДІ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП
2.1 Активізація інвестиційної діяльності підприємств у складі ПФГ
Одним з головних напрямків дослідження підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу економіки України виступає необхідність та оцінка ефективності реструктуризації суб'єктів господарювання.
В умовах економічного зростання та стабільності найбільші прибутки, а звідси і найбільший обсяг інвестиційних коштів, отримують підприємства з масовим та крупносерійним типом виробництва, що мають у своїй структурі якщо не повний виробничий цикл, то певну сукупність допоміжних та обслуговуючих підрозділів, призначених для забезпечення всім необхідним основного виробництва підприємств.
Глобалізація світового ринку і проникнення на внутрішній ринок України транснаціональних корпорацій (ТНК) призвели до того, що сьогодні більшість підприємств масового виробництва або різко знижують обсяги випуску продукції, або взагалі зупиняють основне виробництво, що приводить до бездіяльності допоміжні та інші структурні підрозділи підприємства.
У цьому зв'язку і виникає необхідність реструктуризації підприємств, метою якої є випуск конкурентноздатної продукції, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках України.
До основних напрямків реструктуризації підприємств можна віднести такі:
- надання максимально можливої самостійності структурним підрозділам, передача прав і відповідальності з верхніх рівнів управління середнім і низовим рівням;
- управління фінансовими та інвестиційними ресурсами на якісно новій основі (зрощування ресурсів і можливостей підприємств і банків, забезпечення фінансової стабільності і високої ліквідності, висока прибутковість інвестиційних проектів, одержання і виплата дивідендів);
- орієнтація виробництва на інновації.
Певний науковий інтерес у плані реструктуризації підприємств представляє метод дезинтеграцї, суть якого полягає в тому, що від головного підприємства відокремлюються структурні підрозділи, які самостійно займаються виробництвом (наданням послуг) одного з видів продукції з наступною її реалізацією. В цьому випадку функції головного підприємства можуть складатися в забезпеченні знову створених підприємств енергоресурсами, підтримці інженерних комунікацій, тощо. Даний метод можна використовувати і тоді, коли головне підприємство залишає за собою тільки основну діяльність, а знов утворені підприємства працюють самостійно.
Застосування методу дезинтеграцї дозволяє в умовах існуючих ринкових відносин ефективніше використовувати потенціал кожної господарської одиниці, стабілізувати економічне становище підприємства, поліпшити соціальну ситуацію, забезпечити надходження податків у державний бюджет і, як результат, сформувати додатково інвестиційні ресурси для економіки України у вигляді державних дотацій і субсидій.
Таким чином, виникають закономірні передумови і необхідність становлення і розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, що став основою підйому економіки розвинутих капіталістичних країн і країн, що розвиваються, і забезпечує більш 50 % їх внутрішнього валового продукту.
Роль подібних перетворень значно зростає, оскільки підприємства, орієнтовані на дрібносерійне і серійне виробництво, мають реальний шанс не тільки вижити самим, але і відродити національну економіку. Однак без державного регулювання і підтримки, процес становлення і розвитку малого і середнього бізнесу в Україні буде носити затяжний і хворобливий характер.
До основних способів стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва, а також активізації їх інноваційно-інвестиційної діяльності відносяться такі:
- фінансово-кредитна підтримка, що полягає в наданні прямих гарантованих позик;
- пільгове кредитування;
- сприятлива податкова політика, що передбачає формування системи пільгового оподатковування (особливо для інвестиційних і інноваційних підприємств);
- надання права прискореної амортизації і виключення амортизаційних відрахувань з об'єктів оподатковування.
Застосування перерахованих заходів дозволить вирішити ряд проблем, пов'язаних із формуванням фінансових ресурсів підприємств, які в якості інвестиції можуть бути спрямовані на розвиток виробництва і підвищення конкурентостійкості.
Політика щодо малого підприємництва і частково середнього в Україні сьогодні існує. Але відносно великого капіталу її взагалі немає. Проте необхідно усвідомлювати важливу роль формування приватного національного капіталу як державоутворюючого фактору в умовах жорсткої конкуренції на світовій економічній арені.
Для реалізації великих інноваційних і інвестиційних проектів підприємства малого і середнього бізнесу навряд чи зможуть освоїти необхідний обсяг капіталовкладень самостійно, навіть в умовах одержання стабільного прибутку. Крім того, без підтримки могутніх виробничо-фінансових структур, окремі невеликі підприємства не зможуть протистояти ТНК в конкурентній боротьбі за внутрішні ринки збуту, і, тим більш, за зовнішні.
Економіка західних країн базується на двох підставах - крупних організаційно-господарських структурах і на малому бізнесі. Перші надають їй стабільність і керованість, відкривають шлях до широкомасштабної реалізації науково-технічних новацій, другі створюють конкурентне середовище, гнучкість та індивідуалізацію. Конкурентоспроможність національної економіки неможлива як без малого бізнесу, так і без великих структур.
Необхідно створити стратегічну та тактичну політику щодо великого капіталу. Насамперед, у підтримці його діяльності на зовнішніх ринках, цивілізованому протекціонізмі на внутрішніх ринках, збереженні конкуренції між великими капіталами усередині країни і стримуванні природних монопольних амбіцій останнього стосовно малого і середнього бізнесу.
В цьому зв'язку необхідно розглянути такий напрямок реструктуризації, як управління фінансов
- Київ+380960830922