РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ
В РЕГІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ
2.1. Державне регулювання інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки
Об'єктивним етапом циклічної динаміки економіки, з точки зору теорії та практики, є її періодична трансформація, яка полягає в переході від одного якісного відносно рівноважного стану до іншого рівноважного стану через період економічної кризи, у тому числі через посилення нерівноваги, нестійкості, спад та необхідність реструктуризації виробництва і перебудови відтворювальної інфраструктури ?79?.
Наприклад, у радянські часи нестійкість жорстко директивного управління з однопартійною монополією та замкнутим розвитком засобів масової інформації поступово "накопичувалася", що неминуче призвело до кризи і необхідності реформування системи управління. Зараз, після декількох років ринкових перетворень, вимальовуються основні напрямки реформування: реальна воля і соціальна справедливість, цивільне суспільство і правовий порядок, духовність, ринкове господарство, військова реформа, адекватність механізмів управління природним закономірностям розвитку суспільства, інформаційна відкритість у роботі органів влади, розвиток місцевого самоврядування.
Становлення інвестиційного ринку взаємозумовлене проявом якісних характеристик інвестиційного процесу в довготерміновій перспективі, що відображається і на трансформаційних напрямках інвестиційної стратегії в ринковій системі господарювання. Однак можливі істотні коливання у формуванні інвестиційних ресурсів, викликані необхідністю подолання кризових явищ в економіці.
Специфічна особливість економіки трансформаційного типу виявляється також і в посиленні територіальних диспропорцій, які є результатом дисипативних структур. При наявності ринкових змін, що вимагають подальшої адаптації суб'єктів господарювання до макропопиту і макропропозиції, можуть виникати ситуації, коли існуючий капітальний запас за його якісними оцінками не буде відповідати потребам існуючої ситуації. Тому, в умовах трансформації зростає необхідність інвестування у виробничі фонди нової якості.
Ефективний обіг основних фондів на підприємствах повинен забезпечити взаємозв'язок руху основних фондів по вартості з відтворенням у натурально-речовинній формі, постійно покращуючи їхні якісні характеристики. Внаслідок дезорієнтації суб'єктів господарювання, переважна частина капітальних вкладень в умовах трансформації відтворювального процесу фінансується за рахунок власних коштів підприємств, тому ефективне функціонування підприємства залежить від підприємницьких здібностей управлінської ланки і злагодженості її роботи в більшій мірі, ніж в умовах стабільності.
Реалізація інвестиційних процесів відрізняється значною нестійкістю, а той факт, що після "піку" економічної трансформації виявляються тенденції, які дозволяють визначити доцільність функціонування того чи іншого підприємства, відображає зростаючу складність вибору об'єктів інвестування. Крім того, існуюючі оцінки ефективності проектів у силу ринкової трансформації всього господарського процесу, що відбувається, повинні бути скориговані на основі використання нових орієнтирів капіталоокупності. В умовах утворення дисипативных структур в інвестиційному процесі відбувається реструктуризація капіталопотоків, у результаті чого виникають відхилення поточної траєкторії розвитку інвестиційної діяльності від оптимальної. Основу такої реструктуризації складають:
1) зміна цінових пропорцій у господарській системі;
2) зміна і фіксація економічних інтересів господарських агентів;
3) формування різних інститутів, насамперед ринкового типу.
На рис. 2.1 представлено внутрішню структуру трансформації економіки, яка складається з декількох елементів, пов?язаних один з одним.
Трансформація особисто-речовинних факторів виробництваТрансформація форм організації виробництва- знань і навичок людей;
- технологічних систем;
- екологічних факторів
- - спеціалізації і кооперації виробництва;
- концентрації виробництва;
- розміщення виробничих сил;
- інтеграційних процесів
Перетворення структури економікиЕволюція економічних відносин- відтворювальної;
- галузевої;
- технологічної;
- вартісної;
- економічної;
- зовнішньоекономічної- форм власності;
- розподілу;
- обміну, ринку;
- економічного управління
Рис. 2.1. Внутрішня структура трансформації економіки
Різкий перехід від жорстко централізованої державної економіки до ринкових відносин нездатний забезпечити поступальний розвиток виробничих сил, тому в перехідних умовах державне регулювання є необхідною складовою системи перетворень.
Питання можливості та необхідності державного регулювання інвестиційної діяльності є предметом постійних дискусій прихильників різних економічних теорій в усьому світі [23, 32, 78]. На межі 80-х років нашого століття переважаючою точкою зору стала думка неоконсерваторів, що обґрунтовують необхідність "демонтажу" системи державного регулювання, приватизації державного і муніципального майна [32]. Можна відмітити, що цією теорією керуються Міжнародний Валютний Фонд і Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, визначаючи свої умови кредитування України.
Очевидно, що в процесі поглиблення втручання держави в стихійні процеси настає момент, коли знижується ефективність ринкового механізму, а потім починається його руйнування, як це відбулося на Заході в 70-ті роки. Україна, на наш погляд, сьогодні знаходиться в таких економічних умовах, коли ринковий механізм інвестування ще не працює, тому впровадження курсу неоконсерваторів, які сповідають вільний ринок, привело до економічної кризи.
Аналіз вітчизняної практики реформування економіки дозволяє зробити висновок, що прискорений перехід від жорстко централізованої державної економіки до нової економічної формації, яка основана на різноманітності форм власності, нездатний забезпечити поступальний розвиток продуктивних сил. Державне регулювання необхідне внасл