Інформаційна технологія побудови автоматизованої системи управління навчальним процесом

Розділ 2
Розроблення інформаційних технологій побудови компонентів автоматизованої системи управління навчальним процесом
2.1. Інформаційні технології аналізу системи навчання
Підходи до побудови та функціонування засобів оцінювання рівня кваліфікаційної підготовки ґрунтуються на концепціях, які вибираються для побудови системи оцінювання, і тому потребують попереднього аналізу на якісному рівні. Рівень підготовки спеціалістів є інтегральним параметром не тільки потенційних можливостей кожного окремо взятого спеціаліста, а й організації, що займається відповідним видом діяльності. Оскільки, рівень підготовки того чи іншого спеціаліста на ринку праці стає товаром відповідної якості, то оцінка реального рівня підготовки спеціаліста має надзвичайно важливе значення не тільки для окремого спеціаліста, а й для організації, яка здійснює цю підготовку. Це, в свою чергу, сприяє розвитку та підвищенню прибутків відповідної організації [64, 73, 84] (рис. 8).
Для сучасного стану діяльності установ у сфері підготовки фахівців, що займаються підготовкою відповідних спеціалістів в різних галузях, характерна орієнтація на швидке збільшення прибутку за рахунок декларування своїх можливостей по забезпеченню високої якості наданих знань чи високого рівня обіцяної підготовки. Ця ситуація є можливою за рахунок того, що фактична або остаточна оцінка одержаного товару у вигляді рівня знань не може бути повністю і достатньо адекватно верифікована на етапах оплати за отримувані знання. В більшості випадків ця оцінка ґрунтується на даних, що отримані від працівників самої організації, яка займається відповідною діяльністю, у вигляді оцінок чи інших спеціальних способів відображення певного рівня знань, наприклад, у вигляді грамот чи спеціальних відзнак. Незалежні методи оцінки, які проводили б зовнішні організації по відношенню до організацій, які надавали знання чи проводили навчальні процеси, не знайшли необхідного розвитку з різних причин (рис. 9). Тому, можливість оцінювання отриманих знань в рамках окремих систем, які діяли б в межах організації, що займається підготовкою спеціалістів, але максимально виключали б вплив різноманітних суб'єктивних факторів на визначення оцінки рівня підготовки фахівця та якості процесу навчання, який може бути забезпечений відповідною організацією, є надзвичайно актуальною. Досить часто якість, запропонованого підприємством процесу підготовки спеціалістів, безпосередньо ґрунтується або пов'язується з загальною оцінкою рівня підготовки фахівців та певними технічними чи методичними можливостями відповідної організації. Практично такий безпосередній зв'язок не завжди обґрунтований, оскільки більшість закладів, що займаються підготовкою спеціалістів, працює на платній основі. При цьому, кожний з споживачів, що навчається, платить за навчання і тому має можливість визначати для себе суб'єктивно необхідний йому рівень підготовки. Оскільки, від рівня підготовки, який визначає для себе кожний з споживачів послуг, не залежить величина оплати і, в більшості випадків, підготовка проводиться не індивідуально, а на основі групових методів навчання, то співставлення рівнів успішності споживачів послуг з рівнем можливостей організації, що надає того чи іншого рівня послуги, не завжди є коректним [64].
Приймаючи до уваги викладене вище, визначимося з основними положеннями концепції, на основі яких будемо будувати систему верифікації та оцінювання рівня кваліфікаційної підготовки фахівців [84].
Перше положення концепції буде полягати у наступному. Необхідно розрізняти оцінки рівня підготовки спеціалістів та рівня можливостей організації з підготовки спеціалістів чи з надання відповідних послуг споживачам. Під споживачами, в даному випадку, будемо розуміти учнів, студентів, аспірантів, слухачів та інших осіб, що користуються послугами з підвищення кваліфікації.
Друге положення, яким ми будемо користуватися, полягає в тому, що оцінку рівня підготовки споживача послуг необхідно проводити на основі цілого ряду параметрів, які можуть характеризувати відповідний рівень з точки зору різноманітних способів застосування отриманих знань і відповідної кваліфікації.
Третє концептуальне положення полягає в тому, що оцінка рівня підготовки споживача не повинна пов'язуватись з оцінками особистості кожного окремого споживача послуг. Це означає, що негативна чи низька оцінка з того або іншого аспекту знань не повинна проектуватися на характеристику споживача, як особи, наприклад, вказувати на його потенційні особисті можливості чи іншим способом пов'язуватись з особистими характеристиками окремої людини. Це стосується не тільки негативних чи низьких оцінок, а й позитивних оцінок. Таким чином, дане положення вимагає говорити про рівень підготовки споживача послуг, а не про рівень чи інші характеристики особистості споживача.
Четвертим концептуальним положенням є наступне. Оцінка послуг, що надаються, повинна проводитись за великою кількістю параметрів, що відображають всі особливості і сторони діяльності установ з надання відповідних послуг. При цьому, проводити узагальнення оцінок доцільно лише в тому випадку, коли багатопараметричне оцінювання неможливе з причин зовнішніх, незалежних від системи.
П'яте положення концепції полягає в тому, що параметрична верифікація повинна проводитись в режимі реального часу або поточно, з виявленням причин змін параметрів оцінки з метою здійснення управляючих дій на систему надання послуг з навчання споживача.
Шосте положення концепції полягає у необхідності оперативного використання поточних показників для аналізу зовнішніх факторів, наприклад, таких, як потреба ринку у відповідних фахівцях, напрямки можливого розвитку по збільшенню та розширенню послуг, що пропонуються споживачам, та інших факторів, що можуть впливати на ефективність функціонування організації та приводити до збільшення прибутків від надання відповідних послуг.
Розглянемо кожен пункт концепції окремо на якісному рівні більш детально та сформуєм