Ви є тут

Концесія як правова форма використання державного майна у господарській діяльності недержавними суб'єктами

Автор: 
Медведєва Оксана Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U003273
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Концесія - як спеціальний режим господарської діяльності в Україні...... 50
2.1. Загальна характеристика концесійних правовідносин в Україні......... 50
2.2. Принципи правового регулювання концесійних правовідносин в Україні і перспективи його розвитку.......................................... 55
2.3. Суб'єкти концесійних правовідносин.......................................... 68
2.4. Об'єкти концесії.................................................................... 88
2.5. Господарсько-правовий характер концесійних договорів та їх співвідношення з іншими правочинами..................................... 107
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.......................................................... 169
ВИСНОВКИ............................................................................ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................... 182
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Процеси побудови ефективної системи господарювання в Україні безпосередньо пов'язані із роздержавленням та демонополізацією національної економіки, визнанням легітимності комунальної та приватної форм власності, появою нових суб'єктів господарювання. Поряд із цим, з метою забезпечення національних інтересів, безпеки держави, гарантування прав громадян на достатній життєвий рівень законодавством України визначено ряд об'єктів державної і комунальної власності, які не підлягають приватизації. Зокрема, до них віднесено об'єкти публічної власності із статусом природних монополій, об'єкти, що мають велике соціальне значення та орієнтованість на задоволення громадських потреб тощо.
У сучасних економічних умовах держава та територіальні громади не завжди в змозі підтримувати належний рівень функціонування зазначених об'єктів. Основною причиною, що ускладнює виконання покладених на ці органи обов'язків щодо ефективного управління об'єктами публічної власності є нестача бюджетних коштів. Разом із тим чимало країн із різними політичними та економічними системами накопичили багатий досвід підвищення кількісних та якісних показників діяльності об'єктів публічної власності в умовах економічних змін та кризових явищ шляхом залучення до їх фінансування та управління приватних суб'єктів господарювання на концесійній основі.
Нещодавно започатковане українське законодавство, спрямоване на правове регулювання концесійної форми управління об'єктами публічної власності, не має чіткої структури, містить прогалини та колізії, що значною мірою впливає на можливість розв'язання економічних проблем за допомогою концесій. Таким чином, майже цілковита відсутність наукового опрацювання концесійних відносин, необхідність визначення місця концесійних договорів у господарській системі України та відмежування їх від інших видів господарських угод, створення стрункої та ефективної системи правового регулювання концесійних відносин потребують значного вдосконалення нормативної бази, поглибленої науково-дослідної роботи, вивчення вітчизняного та міжнародного досвіду і розробки практичних рекомендацій у цій сфері, що і обумовило обрання теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми "Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економіко-правовий аспект)" (номер державної реєстрації 0186.0.070869).
Мета дослідження. Метою роботи є комплексний правовий аналіз концесійної форми використання державного та комунального майна недержавними суб'єктами господарювання, опрацювання теоретичних та практичних аспектів розвитку концепції концесійної діяльності як спеціального режиму господарської діяльності, формулювання теоретичних положень та практичних висновків, спрямованих на розвиток теорії господарського права, вдосконалення господарського законодавства з питань регулювання концесійних відносин та практики його застосування для забезпечення ефективної взаємодії державного, комунального і приватного секторів економіки України.
З урахуванням поставленої мети основними завданнями дисертаційного дослідження було сформульовано:
аналіз історичних та економічних аспектів передумов виникнення концесійних відносин, особливостей та етапів їх розвитку;
визначення на основі аналізу теоретичних поглядів та положень вітчизняного та іноземного законодавства з регулювання концесійних відносин характерних ознак концесії та дати рекомендації щодо уточнення змісту цього поняття;
виявлення видів концесійних відносин, особливостей їх реалізації та проведення їх класифікації;
визначення правової природи концесійних відносин в теорії господарського права, з'ясування порядку та підстав встановлення умов спеціального режиму господарювання щодо здійснення концесійної діяльності;
аналіз процесу виникнення концесійних відносин, особливостей правового режиму об'єктів концесійної діяльності та правового статусу їх учасників (суб'єктів);
проведення юридичної класифікації договірних концесійних відносин та обґрунтування їх господарського характеру, визначення ознак та місця концесійного договору в системі господарських зобов'язань;
доктринальне тлумачення чинного законодавства в межах предмета дисертаційного дослідження та внесення пропозицій з його удосконалення.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при застосуванні концесій як правової форми підвищення ефективності функціонування державної та комунальної власності.
Предмет дослідження - господарсько-правове регулювання відносин, що виникають при передачі у концесію приватним суб'єктам господарювання об'єктів права державної та комунальної власності.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять використані автором загальні методи наукового пізнання, а також методи, що застосовуються в юридичній науці