Розділ 2. Соціально-економічний аналіз ринку праці та самозайнятості населення в Закарпатській області
2.1. Формування регіонального ринку праці та його вплив на міжгалузевий перерозподіл трудового потенціалу і зайнятість
Становлення ринкової економіки кардинально змінює всю систему соціально-трудових відносин, під якою маються на увазі відносини у сфері трудової життєдіяльності людей, пов'язані з процесом відтворення, формування та функціонування здатності до праці. Їх особливістю є те, що вони в нових умовах господарювання опосередковуються ринком праці, основними компонентами якого є попит та пропозиція праці, вартість та ціна робочої сили.
Саме тому в сучасних умовах економічного розвитку вкрай важливе значення має аналіз регіональних ринків праці, з'ясування основних тенденцій, що відбуваються у сфері зайнятості, формування адекватних механізмів забезпечення її повноти і ефективності.
Аналіз ефективності ринку праці в Закарпатській області показує, що вирішальний вплив на його функціонування здійснюють чотири головні фактори:
- роздержавлення і приватизація власності, що зумовила глибокі зміни в міжгалузевому та міжсекторному перерозподілі соціально-трудового потенціалу;
- трансформація зайнятості в недержавний сектор економіки, що супроводжується асиметрією між створенням нових робочих місць та вивільненням робочої сили;
- звуження сфери прикладання праці, що спровокувало значні масштаби безробіття та маргіналізацію певних верств населення, особливо в гірських населених пунктах;
- ріст числа самозайнятих в особистих селянських господарствах та серед частини міського населення області.
Масштабний розвиток господарств населення у сільській місцевості пов'язаний з реформуванням аграрних відносин, трансформацією колишніх колективних господарств, де була зайнята більшість сільського населення області, що змусила багатьох сільських жителів, поставлених в умови виживання, самим створювати собі робочі місця за відсутності належної кваліфікації. Іншою причиною, окрім об'єктивної необхідності здійснення власної господарської діяльності, є те, що багато безробітних вже не бажали працювати за наймом, а хотіли б самі відкрити будь-яку власну справу; а в сільській місцевості це насамперед зайнятість в особистому господарстві. Так, О.Хомра зазначає, що за наявності можливості вибору лише 38,2% безробітних вибрали б працю за наймом, а 23,7% хотіли б мати власну справу, займатися індивідуальною трудовою діяльністю. Порівняно з містом сільські безробітні за наявності вибору більше орієнтувалися на ведення особистого підсобного господарства (в 1,69 раза), а частки тих, хто хотів би мати власну справу, займатися індивідуальною трудовою діяльністю, не працювати взагалі, займатися домогосподарством, у структурі сільських безробітних були меншими, ніж у структурі безробітних міських поселень (відповідно в 1,38 раза і 1,32 раза) [126, с. 92-93].
Під впливом зміни мотивації трудової діяльності відбулися глибокі структурні зміни на ринку праці, у сфері трудових відносин і зайнятості, що вимагає більш детального їх аналізу. Вище було відмічено, що суттєвий вплив на соціально-трудові відносини здійснюють процеси реструктуризації економіки, в основі яких лежить реформування відносин власності. Найбільш наглядно цей процес ілюструє аналіз кількості зайнятого населення в розрізі галузей економіки області, що показано в таблиці 2.1.
Аналіз даних таблиці 2.1 дозволяє виявити ряд важливих тенденцій у сфері зайнятості. Головною з них є суттєві зміни в обсягах зайнятості у традиційно трудопоглинаючих галузях виробництва. Так, наприклад, за
Таблиця 2.1
Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності,*
(тис. чол.)
19901995200120022003Всього (без тих, що навчаються)535,3584,1537,5584,0616,7Промисловість191,8134,579,672,480,2Сільське, лісове, рибне господарства і мисливство**93,3205,5231,4265,3230,5Будівництво41,137,631,643,774,1Транспорт і зв'язок36,830,325,426,329,6Торгівля, ресторанне господарство, матеріально-технічне постачання, збут, заготівля43,045,849,451,071,0Житлово-комунальне господарство і невиробничі види побутового обслуговування населення16,911,910,517,422,4Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення34,034,632,630,830,8Освіта, культура, мистецтво, наука і наукове обслуговування63,460,844,043,943,4Фінанси, кредит і страхування2,63,23,63,63,7Апарат органів державного і господарського управління, кооперативних і громадських організацій12,419,920,221,221,8Операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам--9,28,49,2* розрахунки зайнятих по відповідних галузях здійснено згідно з показниками статистичних довідників за відповідні роки
** дані, починаючи з 1995 року, враховують зайнятість в особистих селянських господарствах
період з 1990 по 2003 роки чисельність працюючих на промислових підприємствах Закарпатської області скоротилася на 111,6 тис. чоловік, або на 58,2 відсотка. Така ситуація пояснюється зменшенням обсягів промислового виробництва, збільшенням числа збиткових підприємств, взаємонеплатежами, масштабною практикою надання відпусток без збереження заробітної плати. Зазначені фактори створили підґрунтя для інтенсифікації процесів вивільнення робочої сили з промислових підприємств області. Лише за період з 2000 по 2003 роки з промислових підприємств вивільнено 8987 чоловік, що становить 11,2 відсотка від загального числа працюючих.
Окремого аналізу потребує ситуація, що склалася в сфері трудозайнятості в сільському господарстві області. Дані таблиці 2.1 показують, що за останні 13 років кількість зайнятих у галузях економіки зросла на 81,4 тис. чоловік, або на 15,2 відсотка. Однак цьому сприяло те, що починаючи з 1995 року статистичними управліннями почали обліковуватися ті особи, які були зайняті в особистих домашніх господарствах населення. Це сприяло тому, що в 1995 році, згід
- Київ+380960830922