РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Характеристика системоутворюючих факторів формування і розвитку регіонального ринку праці
Як зазначалось вище, у кожному регіоні формується особливий ринок праці, який має специфічну структуру і динаміку, різні можливості залучення працездатного населення в сферу зайнятості. Загалом системоутворюючими факторами формування і розвитку РРП вважаємо:
- природно-ресурсний потенціал, що позначається на структурі господарського комплексу, на галузевій специфіці економіки регіонів;
- територіальний поділ праці і спосіб виробництва благ;
- рівень життя населення та ступінь економічної свободи;
- якість трудового потенціалу;
- розвиток відносин власності, що впливає на процес формування трудозайнятості;
- рівень залучення державного і іноземного капіталу в економіку;
- демографічна ситуація та культурні традиції;
- екологічна ситуація, що позначається на рівні захворюваності і тривалості життя;
- розвиток соціальної інфраструктури, який є своєрідним мірилом рівня соціально-економічного розвитку регіону;
- ситуація, що склалась на ринку праці.
Розглянемо регіональні відмінності, які склалися у виробничо-господарській діяльності Дніпропетровській області, що послужить підставою при розробці механізму регулювання ринку праці.
Унікальними природними багатствами, вигідним географічним розташуванням, потужним промисловим потенціалом і сучасним рівнем науки відома Дніпропетровська область - визнаний індустріальний і науковий центр України.
Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України по обидва береги Дніпра. У XVI -XVIII сторіччях ця територія входила до складу земель війська Запорізького. З другої половини XIX сторіччя розпочався бурхливий розвиток краю, який був обумовлений його близьким розташуванням до Криворізького залізно-рудного та Донбаського кам'яно-вугільного родовищ. В цей час він стає великим виробником металу. Наступний етап формування промислового потенціалу Дніпропетровщини починається у 40-50 роках ХХ сторіччя. В цей період отримали розвиток машинобудування, металургійна, хімічна промисловість.
Основним залізорудним басейном України є Кривбас, частка якого в загальному обсязі видобутку руди в Україні становить 82%. Наявність значних ресурсів високоякісних руд дозволяє вважати криворізькі родовища найважливішою сировинною базою України і світу в цілому. По видобутку залізної руди Кривбас займає третє місце в світі. Розробка родовища здійснюється протягом більш ніж ста років. За цей час видобуто 4 млрд. тон залізної руди. Балансові запаси залізних руд у Кривбасі становлять 16,1 млрд. тон, з яких 1,2 млрд. тон - природно багаті руди з вмістом заліза 54-62%. За 10 років незалежності в Дніпропетровської області видобуто понад 500 млн. тон залізної руди, 100 млн. тон вугілля [87, с.7].
Надра області багаті корисними копалинами (понад 50% державного обсягу корисних копалин). Розробляються родовища урану, титаноцирконієвих ільменитових руд, вогнетривких глин, вапняків, граніту, будівельного піску. Розвідані запаси нікелевих та талькомагнезитових руд, доломіту, бокситу, бурого вугілля, золота, джерел мінеральних вод.
Частка області в загальнодержавному обсязі видобутку марганцевої руди складає 100%, залізної руди -понад 80%, кам'яного вугілля - 13,55%.
Дніпропетровська область - великий промисловий центр. На її території виробляється понад 40% продукції чорної металургії України, близько 70% труб, 30% прокату, 28% коксу, 17% продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, 7% електроенергетики та 9% - машинобудування (рис.2.1).
На Дніпропетровщині розташовані 8 з 12 гірничорудних підприємств України по видобутку і переробці залізної руди. Ці підприємства забезпечують близько 70 тисяч робочих місць. Більша частина гірничо-металургійної промисловості сертифікована та відповідає світовому рівню якості.
Галузева структура промисловості області проілюстровано на рис.2.2. Найбільша питома вага у загальному виробництві належить чорній металургії (65,2% у 2001 році проти 42,7% у 1990 році).
Основний ресурсний потенціал області - залізна руда обумовлює зайнятість переважно чоловічого населення в гірничо-металургійній промисловості. Зазначена специфіка природно-ресурсного потенціалу, перевищення частки жінок в загальній чисельності населення обумовлює проблеми зайнятості жіночого населення. Важкі умови праці, що характерні для даного виробництва, обумовлюють велику кількість пільгових категорій (скорочення меж працездатного віку) та високий рівень травматизму. Це призводить до зменшення чисельності трудового потенціалу, збільшення податкового навантаження на одного працюючого.
У теперішніх кордонах область сформувалась у 1932 році. Сучасна територія області становить 31,9 тис. кв. км. (5,3% всієї площі України) та представлена рівнинним рельєфом степового характеру з розвиненою річковою мережею та чорноземними ґрунтами. Помірно-континентальний клімат сприяє розвитку землеробства.
Населення області у 2001 році складає 3712,6 тис. осіб (7,5% всього населення України), 83,6% яких проживає у містах, в тому числі 56% - у працездатному віці. Щільність населення 116 осіб на 1 кв. км.
Для характеристики територіального поділу праці доцільно визначити адміністративний поділ області, який обумовлює регіональну структуру ринку праці, визначає його місткість і необхідність створення робочих місць в місцях компактного мешкання (великих і середніх містах).
Область поділена на 22 адміністративних райони, до неї належить 20 міст, у тому числі 13 - державного, республіканського та обласного підпорядкування; 48 селищ міського типу та 1440 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Дніпропетровськ (на 1.01.2001 р. чисельність наявного населення складала 1093,6 тис. осіб), Кривий Ріг (740,3 тис. осіб), Дніпродзержинськ (267,4 тис. осіб), Нікополь (147,6 тис.), Павлоград (124,6
- Київ+380960830922