Ви є тут

Кадрова політика машинобудівного підприємства: теорія реформування та практика.

Автор: 
Мельничук Дмитро Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003424
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КАДРОВА ПОЛІТИКА МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
2.1. Організація дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства

Передумовою удосконалення кадрової політики машинобудівного підприємства є проведення дослідження у відповідності до науково обґрунтованих засад. Найважливіше місце в системі результатів та наслідків кадрової політики машинобудівного підприємства посідає соціально-економічний аспект. Це обумовлюється сутністю провідних інтересів як суб'єкта, так і об'єкта кадрової політики машинобудівного підприємства, збалансоване задоволення яких і є її пріоритетним завданням. Тому з'ясування соціально-економічних наслідків та результатів кадрової політики на основі адекватної організації дослідницького процесу необхідно розглядати як базис раціоналізації системи соціально-трудових відносин на машинобудівному підприємстві.
З іншого боку, в силу природи кадрової політики дослідження повинне містити два взаємозумовлених блоки: соціологічний та економічний. Інтеграція останніх, що обґрунтовується вимогою повноти дослідження, призводить до соціально-економічного характеру дослідження кадрової політики машинобудівного підприємства, в ході якого визначаються як соціологічні, так і економічні факти, з'ясовуються причинно-наслідкові зв'язки між ними.
Аналіз сучасних підходів щодо організації дослідження кадрової політики підприємства дозволяє стверджувати, що широке коло пріоритетних питань потребують обґрунтування та подальшої розробки. Це, передусім, стосується принципів та методів дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики, його проблем та відповідних напрямків. Також недостатньо розробленим є інструментарій дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства, застосування якого на практиці призводить до неадекватності отриманих результатів та висновків.
Варто зазначити, що сьогодні використання соціально-економічного дослідження у сфері кадрової політики на практиці вкрай обмежене, що, зокрема, обумовлюється домінуванням реактивних ознак характеру самої кадрової політики в межах переважної більшості машинобудівних підприємств України. Це, з одного боку, зумовлює цілий спектр деструктивних тенденцій в кадровій сфері окремого машинобудівного підприємства, а з іншого - висуває вимогу розробки комплексного, валідного підходу щодо організації соціально-економічного дослідження у сфері кадрової політики.
Соціально-економічне дослідження у сфері кадрової політики підприємства представляє собою систему процедур, передумовою виконання яких є наявність раціональних організаційних засад. На думку автора, адекватність організації дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства має бути забезпечена послідовним здійсненням наступних етапів: підготовчо-організаційного, підготовки до реалізації, реалізації, аналізу отриманих даних та видачі шуканої інформації.
Перший етап покликаний сформувати програму та план соціально-економічного дослідження у сфері кадрової політики машинобудівного підприємства. В програмі дослідження має знайти відображення обґрунтування методологічних підходів та методичних прийомів соціально-економічного дослідження. Тому вона складається з двох частин: методологічної та процедурної (методичної). Розробка методологічної частини програми соціально-економічного дослідження у сфері кадрової політики машинобудівного підприємства повинна включати формулювання та обґрунтування проблеми, визначення об'єкта, предмету та цілі, постановку задач дослідження, логічний аналіз основних понять, попередній системний аналіз об'єкта та формулювання гіпотез дослідження. В свою чергу, методична частина програми дослідження повинна містити визначення піддослідної сукупності та обґрунтування системи вибірки одиниць спостереження, визначення основних процедур збору та аналізу інформації.
Основою для переходу до другого етапу організації дослідження є формулювання його плану, який на відміну від програми несе оперативний характер. В залежності від стану знань про об'єкт розробляється пошуковий, описовий чи експериментальний план дослідження. Пошукове дослідження не формалізоване, оскільки воно відбувається за загальним переліком питань, що може бути зумовлено відсутністю чіткого уявлення про природу проблеми чи самого об'єкта, невизначеністю набору дослідницьких засобів та методик, занадто широкою постановкою задач тощо. В дисертаційній роботі цей тип дослідження був раціонально використаний в процесі визначення об'єкта і суб'єкта кадрової політики машинобудівного підприємства, типів останньої, принципів організації сфери кадрової політики тощо.
В свою чергу, робота за описовим планом характеризується наявністю чіткого формулювання мети дослідження та оперуванням обґрунтованими гіпотезами. Метою соціально-економічного дослідження за описовим планом виступає отримання інформації для упорядкування відомих фактів та встановлення співвідношень між ними. В роботі передумовою розробки описового плану соціально-економічного дослідження у сфері кадрової політики машинобудівного підприємства виступило отримання результатів пошукового дослідження. Це зумовлено тим, що базисом раціонального формулювання описового плану є адекватне відображення припущень щодо логічно-функціональних і класифікаційних зв'язків у сфері кадрової політики.
Експериментальний план дослідження соціально-економічних аспектів кадрової політики машинобудівного підприємства доцільно використати для підтвердження пояснювальної гіпотези. Метою в даному випадку виступає встановлення причинно-наслідкових зв'язків, а центральним моментом -детермінація причин, які обумовлюють певні ознаки кадрової політики машинобудівного підприємства в конкретних умовах функціонування.
На третьому етапі організації соціально-економічного дослідження отримується необхідна інформація та заповнюються таблиці, вико