РОЗДІЛ 2.
МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ
2.1. Дослідження концепції маркетингу на ринку праці
Для уточнення сутності й економічного змісту поняття "маркетинг" необхідно
дослідити його різні визначення. Деякі дослідники вважають, що маркетинг як
науковий напрямок здатен вирішити і передбачити проблеми ринкової економіки,
врахувати її багатоваріантність, швидкість зміни, перебороти елемент
суб'єктивності в побудові економічних моделей [51; 74; 97; 149]. Маркетинг
розглядають як сучасну концепцію економіки, орієнтовану на споживання і на
споживача, на ринок, що представляє розмаїтість людських потреб, на створення
ринку товарів, що формують нові потреби [91, с. 68; 169, с. 13]. Актуальність
маркетингу в тому, що він найбільшою мірою відповідає переходу економіці від
індустріальної ери до інформаційної [150].
Дослідники відзначають, що управління з позицій маркетингу дозволяє створити
методологічну основу для ефективного використання всіх ресурсів ринкового
суб'єкта, визначення і затвердження положення на ринку за рахунок гнучкого
реагування на зміни ринкової кон'юнктури [47; 74, с. 47; 150, с. 10].
Цілеположення маркетингової діяльності в головному вирішальному елементі –
задоволенні потреб і бажань через механізм обмінних відносин, що забезпечує
стабільність діяльності підприємства за рахунок зниження ризику ринкової
діяльності [62; 74; 80; 91; 150; 169]. На думку одних дослідників, головне в
маркетингу, з одного боку, це ретельне і всебічне вивчення ринку, попиту,
смаків і потреб; орієнтація виробництва на ці вимоги, адресність продукції, що
випускається; з іншого боку – активний вплив на ринок і існуючий попит, на
формування потреб і купівельних переваг [169]. Для інших найбільш важливим є
прагнення до задоволення економічних інтересів протилежних соціальних груп:
покупців і продавців, конкурентів, суспільства й окремого його представника
[91, с. 68-69]. Маркетинг забезпечує найкращий контакт виробника і споживача,
сприяє ефективності чинених ними обмінів [129, с. 6].
Американський маркетолог Ф. Котлер визначає маркетинг як вид діяльності,
спрямований на задоволення потреб людини за допомогою обміну [91]. Дослідники
Інституту маркетингу Великобританії трактують маркетинг, як основну функцію
адміністративного персоналу, що складається в організації і управлінні всім
комплексом підприємницької діяльності, пов'язаної з оцінкою купівельного
попиту, перетворенням його в реальний попит на товар або послугу, а також з
просуванням товару або послуги до споживача чи клієнта для того, щоб досягти
намічених прибутків або інших цілей [36], що дає можливість зрозуміти
соціально-економічну сутність маркетингу.
Деякі вітчизняні дослідники вважають, що "необходимо отличать маркетинг как
определенную концепцию от маркетинга как комплекса разнообразных видов
деятельности, осуществляемых специалистами, и маркетинг как образ мышления от
маркетинга как образа действия" [89, с.31].
Можна привести й інші визначення досліджуваного поняття, однак усі вони, як
правило, стосуються приватних сторін діяльності: або досягнення максимального
прибутку, або діяльності, зв'язаної з виробництвом і якістю товару, або більш
широкого тлумачення як філософії поведінки фірми на ринку. У використанні
маркетингу на аналізованому ринку важливо те, що цей підхід дозволяє підвищити
продуктивність праці в умовах цінових обмежень, характерних для більшості
сегментів ринку праці. Маркетинг виступає як соціальний процес, завдяки якому
прогнозується, розширюється і задовольняється попит на товари і послуги за
допомогою їх розробки, просування і реалізації, що дозволяє зробити висновок
про можливості застосування даного поняття в діяльності державних і недержавних
служб зайнятості. Тут маркетинг є соціально-економічним поняттям, тому що дає
можливість управління в сфері людських взаємин.
Дослідники звертають увагу на те, що існує розподіл маркетингу на три рівні:
внутрифірмовий, регіональний і національний (суспільний) [74; 91]. Під
суспільним маркетингом розуміють "розробку, перетворення в життя і контроль над
виконанням програм, що мають метою домогтися сприйняття цільовою групою
суспільної ідеї, руху або практики" [91, с.643]. Його цілями можуть бути
досягнення розуміння (наприклад, значимості роботи Державної служби
зайнятості), спонукання до одноразової дії, прагнення змінити поведінкові
звички, зміна основоположних уявлень. Для досягнення максимальної відповідної
реакції цільової групи в процесі суспільного маркетингу прибігають до
сегментації ринку, вивченню споживачів, розробці задуму, комунікацій, прийомам
полегшення засвоєння, стимулам і використанню теорії обміну [91, с.650]. На
думку автора, стосовно до області регулювання соціально-трудових відносин, цей
вид маркетингу досить значний. Однією з задач нашого дослідження є визначення
ролі національного маркетингу на різних рівнях управління ринком праці.
Внутрифірмовий маркетинг регулюється державою і регіональними органами влади
через систему оподатковування, митного законодавства, антимонопольної політики
й інших заходів, що створюють умови, з одного боку, для реструктуризації
економіки, а з іншого для підвищення підприємницької активності підприємств.
Вченими відзначається необхідність пошуку нових форм і методів розвитку
внутрішньофірмового маркетингу для того, щоб привести національний маркетинг і
відносини на національному ринку і ринку світогосподарських зв'язків у деяку
рівновагу в умовах переходу до нових форм ринкових відносин [74, с. 66; 150;
165].
У деяких роботах по регулюванню ринку праці маркетинговий п
- Київ+380960830922