Розділ 2
АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
2.1. Методичні основи аналізу регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва
Будь-яка інформація зберігається та поширюється у вигляді знаків. Знаки, організовані у певній послідовності несуть інформацію не тому, що вони відображають реальні об'єкти, а за загальною згодою про однозначний зв'язок між знаками та об'єктами, ними позначуваними. Саме тому, з точки зору семіотики, будь-яке поняття являє собою єдність трьох складових: позначуваного (реального об'єкта), знака (терміна) та значення (розуміння даного терміну).
В процесі інформаційного обміну суб'єкти взаємодії обмінюються знаками, а розуміють під цими знаками певні значення. Проблема невірного сприйняття інформації часто полягає у відсутності в суб'єктів інформаційної взаємодії єдиних зв'язків між цими трьома складовими певного поняття.
Таким чином, для забезпечення зрозумілості необхідна розробка множини термінів, за допомогою котрих буде описуватись певна предметна область, у даному випадку транскордонне співробітництво.
За умови зрозумілості, виникає потреба кількісної оцінки інформації.
Для дослідження даних питань, насамперед, важливо нагадати, що в межах вже згадуваної семіотики інформацію досліджують на 3 рівнях:
- синтактика або синтаксис: повідомлення досліджуються, не враховуючи змісту та цінності інформації;
- семантика: повідомлення досліджуються з точки зору проблеми співвідношення знаків та позначуваних ними об'єктів;
- прагматика: повідомлення досліджуються з точки зору цінності отримуваної інформації шляхом оцінки використання інформації та її впливу на поведінку споживачів [146, С. 48-49].
Для даного дослідження більшого значення має прагматична оцінка інформації, котру, проте, важко зробити без короткого викладу досягнень синтаксичної та семантичної оцінок.
Найбільші успіхи в розробці кількісних оцінок інформації були досягнуті на синтаксичному рівні, перш за все у випадку передачі повідомлень каналами зв'язку, які пов'язуються з іменем К. Шеннона, котрий запропонував при кількісній оцінці інформації враховувати імовірність появи повідомлення [67, С. 164, 673]:
(2.1)де Pi - імовірність появи повідомлення;
k - кількість можливих повідомлень.
При цьому кількість інформації пов'язувалась з ентропією - кількісною мірою невизначеності [67, С. 164, 672]. Тобто, інформація - це те, що зменшує невизначеність.
Проте, формула Шеннона (2.1) визначає лише кількість можливої інформації, котру можна отримати з повідомлення. Скільки з даного повідомлення буде отримано цінної інформації наведена формула не показує. Саме тому, її використання не дає змоги визначити цінність інформації [113, С. 127].
Таким чином, міра інформації за формулою Шеннона (2.1), оскільки вона не враховує змістовність, інформативність та цінність інформації, в основному враховує синтаксичний аспект. Змістовність та інформативність інформації оцінюється на рівні семантики, в зв'язку з чим постає питання оцінки рівня змістовності та інформативності інформації. І на кінець, з прагматичної точки зору, важливим є визначення цінності інформації для окремого її користувача [146, С. 49].
Проте, існує думка, що змістовність та інформативність інформації неможливо визначити на семантичному рівні, а лише на прагматичному. Тобто, семантика повинна обмежитися якісною оцінкою змісту, котра пов'язана з однозначним визначенням понять, аналізом відношень між ними, побудовою системи класифікацій, словників тощо [146, С. 51].
Отже, для кількісної характеристики змістовності та інформативності доведеться обмежитись співвідношенням між формою та змістом інформації. Для даної цілі необхідно використати поняття "вислів". Вислів - одиниця тексту, котра може мати певний смисл, характеризується певною імовірністю появи, і таким чином, при певних умовах здатна нести деяку кількість інформації. Тому для оцінки інформативності тексту можна використовувати показник кількості інформації на один вислів [146, С. 52]:
(2.2)де ? - інформативність тексту, тобто кількість інформації на один вислів;
I(v) - кількість інформації в тексті;
v - кількість висловів у тексті.
Оскільки кількість висловів переважно не співпадає з кількістю речень у тексті, визначити значення v є досить важко. Проте, для досить специфічного та особливо важливого в економіці типу вислову, яким є показник, це зробити досить просто, оскільки всі показники володіють особливою ознакою - кількісним значенням.
Для оцінки змістовності тексту можна використовувати показник кількості символів на один вислів, або величину, обернену до нього [146, С. 52]:
(2.3)де ? - змістовність тексту - показник, обернений до кількості символів на один вислів;
l - кількість символів у тексті.
На практиці користуються формулою (2.3) переважно підсвідомо: для підвищення змістовності тексту математики використовують систему умовних позначень, а фахівці з статистики - табличну форму організації тексту. За орієнтовними підрахунками, для самостійного висловлення статистичного показника поза текстом необхідний вислів з 60-70 символів, а при табличному записі за рахунок винесення в назву таблиці та заголовки граф і рядків реквізитів, спільних для всіх або певної групи показників, кількість символів на один показник при збільшенні розміру таблиці наближається до кількості символів у самому показнику [146, С. 52].
Таким чином, в подальшому дослідженні буде звернуто увагу на використання табличної форми подачі числової інформації.
Спроб оцінки цінності інформації було достатньо. Зокрема, були спроби оцінки інформації за формулою Шеннона (2.1): цінність інформації розраховувалась як різниця між ентропією системи до і після одержання повідомлення, тобто цінність інформації визначалась як зменшення ентропії [146, С. 56-58]. Недоліком даного підходу є суб'єктивна оцінка ентропії.
Були спроби оцінки інформації за цілим
- Київ+380960830922