РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
2.1. Формування стратегії територіальної організації житлово-комунального господарства: основні передумови і механізм забезпечення
Формування науково обґрунтованої стратегії територіальної організації ЖКГ має базуватися на єдиному методологічному підході. Незважаючи на те, що розробці окремих аспектів цієї проблеми присвячена значна кількість наукових досліджень, дотепер відсутній науково-обґрунтований і територіально диференційований підхід до формування відповідної стратегії у рамках єдиної цілісної концепції ЖКГ.
Основні вихідні методологічні принципи, які мають бути покладені в основу визначення стратегічних напрямків територіальної організації ЖКГ у рамках вже існуючих розробок, доцільно звести до таких:
- урахування історично сформованого розселення жителів, що проживають на певній території, та динаміки їх чисельності;
- забезпечення раціонального розміщення об'єктів соціальної інфраструктури (забезпеченість школами і дитячими дошкільними установами, об'єктами охорони здоров'я, культури, спорту, громадського харчування, торгівлі, побуту);
- максимальне використання можливостей планування забудови певної території;
- якомога повніше передбачення перспектив соціально-економічного, демографічного, екологічного розвитку території.
Початковим етапом формування стратегії територіальної організації житлово-комунального господарства повинна стати оцінка реальної ситуації у цій сфері на основі узагальнюючих показників. Інтегральні оцінки мають бути використані для обґрунтування такого стратегічно важливого параметра, як величина капітальних вкладень, необхідних для розвитку соціально-побутової сфери територій з метою досягнення гарантованого рівня соціальної забезпеченості населення. Це є надзвичайно актуальним для вироблення стратегії вдосконалення територіальної організації ЖКГ.
Методологія цієї стратегії, з урахуванням останніх досліджень, має базуватися на таких положеннях:
- побудова дерева цілей, ранжованого за рівнями управління;
- формування на його основі основних завдань щодо вдосконалення територіальної організації ЖКГ;
- комплексний підхід до територіальної організації ЖКГ на стадіях перспективного планування з урахуванням сезонних коливань;
- раціоналізація інформаційних потоків, створення сучасних інформаційно-керуючих систем, що забезпечують управління ЖКГ на всіх стадіях і рівнях [30-32, 36].
Практична реалізація цих концептуальних положень в стратегії територіальної організації ЖКГ потребує використання: 1) системного підходу, за яким ЖКГ розглядається як складна система, що активно взаємодіє з зовнішнім середовищем; 2) структурно-функціонального аналізу, в основу якого покладено поділ досліджуваної системи на елементи, кожний з яких має певне функціональне призначення, а сукупність стійких зв'язків між ними утворює територіальну структуру.
Концептуальні засади формування стратегії територіальної організації житлово-комунального господарства мають базуватися на таких принципах:
- врахування соціального призначення галузі;
- визнання необхідності децентралізації територіального управління;
- досягнення максимальної економії часу за рахунок вдосконалення територіальної організації ЖКГ;
- посилення ролі комунального обслуговування та підвищення якості послуг;
- забезпечення високої ефективності функціонування житлово-комунального господарства та його територіальної організації.
Слід зазначити, що принцип врахування соціального призначення галузі має стати одним з пріоритетних. По суті, саме він визначає стратегічні напрямки розвитку і розміщення ЖКГ - специфіку формування територіальних пропорцій, забезпечення основними фондами, режим фінансування, кредитування, ціноутворення, а також особливості розміщення окремих об'єктів.
Принцип децентралізації територіальної організації ЖКГ передбачає удосконалення її основних структурних характеристик, підвищення оперативності, ефективності прийняття рішень. Принцип максимальної економії часу населення орієнтує на таке розміщення об'єктів регіонального ЖКГ, яке б забезпечувало комфортні умови для населення при одержанні послуг.
Принцип підвищення якості обслуговування населення території набуває дедалі більшого значення в територіальній організації житлово-комунального господарства. Через нестачу коштів якість послуг різко погіршується, а в деяких випадках, якщо йде мова про недофінансування, обсяг наданих послуг у декілька разів зменшується порівняно із запланованим [2, ст. 6].
Принцип ефективності територіальної організації ЖКГ необхідно враховувати у двох аспектах. Доцільно виходити з того, що ефективність, з одного боку, означає підвищення економічної віддачі ресурсів, що витрачаються на його формування і розвиток, з другого, - зростання рівня задоволення потреб суспільства. Підвищення ефективності територіальної організації житлово-комунального господарства як стратегічний напрям повинне передбачати успішне досягнення кінцевої мети - повне задоволення потреб населення в побутових послугах з мінімальними трудовими і матеріальними затратами на їх виробництво.
На жаль, існуюча територіальна організація житлово-комунального господарства є недосконалою: вона не відповідає вимогам системного підходу, не забезпечує реалізацію можливостей місцевого самоуправління у цій сфері, а найголовніше - не приведена поки що у відповідність до вимог ринку і не дає змоги здійснювати ефективне державне регулювання цього важливого сегмента сфери обслуговування. Тому з точки зору концептуального обґрунтування перспектив розвитку ЖКГ важливо оцінити вплив функцій відповідних органів управління на основі характеристики цієї сфери господарювання.
Формуючи стратегію територіальної організації житлово-комунального господарства на найближчу і більш віддалену перспективу, необхідно виходити з того, що ця сфера господарювання об'єднує у собі два зовсім різн