розділ II, ст. 13-18, ст.24,25) [33], Законі України "Про місцеву державну адміністрацію (ст. 15,16,18-20) [43], Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 17,18, 26-31,60) [41].
Законодавча база в процесі проведення реформи не може не вдосконалюватися, що ініціативно визначено Кабінетом Міністрів України, який схвалив державну Програму реформування житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки й на період до 2010 року (постанова № 139 від 14.02.02) [97].
Повноваження по управлінню житлово-комунальним господарством передані органам виконавчої влади місцевих рад. Також управління житлово-комунальним господарством здійснюють власники об'єктів галузі. Участь у управлінні здійснюють також громадські організації, профспілки, трудові колективи й громадяни [36].
Кожний з перерахованих органів здійснює управління галуззю в межах своєї компетенції. Виконавчі органи районних, міських, районних у містах рад [30,34]:
1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю об'єктів житлово-комунального господарства;
2) управляють об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт об'єктів галузі;
3) здійснюють облік громадян, які мають потребу в поліпшенні житлових умов і контроль за станом цього процесу в інших інстанціях;
4) здійснюють облік житлового фонду, контроль за його використанням;
5) здійснюють управління житловим фондом місцевих рад;
6) здійснюють інші функції, передбачені законодавством.
Місцеві державні адміністрації здійснюють наступне [30,34]:
1) регулюють ціни й тарифи за виконані роботи й надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначення й установку норм їхнього споживання, здійснення контролю за їхнім виконанням
2) забезпечення організації обслуговування населення підприємствами, організаціями житлово-комунального господарства незалежно від форм власності
3) організація роботи з атестації об'єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств й організацій житлово-комунального господарства
4) забезпечення у встановленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги.
Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства здійснює наступні функції:
1) формує державну політику в області житлово-комунального господарства й забезпечує її реалізацію;
2) забезпечує реформування й розвиток галузі;
3) здійснює заходи щодо підвищення техніко - економічного стану житлово-комунального господарства;
4) здійснює нормативне й методичне забезпечення діяльності суб'єктів житлово-комунального господарства;
5) здійснює заходи, спрямовані на збільшення конкуренції в галузі;
6) виконує інші функції, передбачені чинним законодавством;
Система управління житлово-комунального господарства населеного пункту повинна будується на підставі створення трьохрівневої системи:
1) власник житлового фонду й інших об'єктів нерухомості;
2) замовники житлово-комунальних послуг;
3) підрядні організації, що забезпечують надання житлово-комунальних послуг.
Для забезпечення експлуатації житлових будинків функціонують спеціалізовані житлово-експлуатаційні організації (ЖЕО). Їхня діяльність спрямована на забезпечення схоронності житлового фонду, належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, контроль за виконанням громадянами правил користування житловими приміщеннями й прибудинковими територіями.
Відповідно до законодавства України й уставів громадських організацій профспілки, інші громадські організації й трудові колективи, а також громадяни беруть участь у управлінні житловим фондом й у забезпеченні його схоронності (ст.21 ЖК) [33].
Громадські організації беруть участь у поліпшенні експлуатації житлового фонду. Вони мають право здійснювати контроль за якістю й строком виконання ремонту житлових будинків, а також здійснювати ряд інших заходів щодо управління житловим фондом і забезпеченням його схоронності.
Громадяни можуть самостійно сприяти поліпшенню використання й забезпечення схоронності житлового фонду, вносити державним органам, підприємствам й організаціям пропозиції з питань експлуатації й схоронності житлового фонду. Крім того, вони можуть вступати в об'єднання власників багатоквартирного житлового будинку [36].
Служба замовника повинна в максимальному ступені орієнтуватися на задоволення потреб наймачів і власників житла в частині надання їм житлово-комунальних послуг. Така орієнтація може бути досягнута вибором відповідних правових, організаційних і фінансових механізмів.
Основними завданнями служби замовника є:
1) вибір найкращого підрядника житлових і комунальних послуг;
2) висновок договірних відносин з обраними підрядниками на надання житлових і комунальних послуг заданої якості, кількості й оптимальної вартості;
3) забезпечення системи контролю за наданням послуг й оплати
їх по факту надання.
Необхідність проведення перетворень системи управління галуззю обумовлена тим, що діюча система управління житлово-комунальним господарством міст і селищ АР Криму орієнтована на адміністративно-командний стиль роботи, при якому неможливо ефективно використати функції замовника, виробника й виконавця послуг. Таке положення справ у наданні першочергових послуг, якимись є водопостачання й водовідведення, теплопостачання, утримування житлового фонду із прилягаючою територією не стимулює поліпшення якості їхнього надання й підвищення відповідальності за кінцевий результат.
У країнах з розвинутою ринковою економікою накопичений значний досвід рішення житлових проблем [31, 169, 68, 113].
У цей час у цих країнах на відтворення житлового фонду відводиться в середньому 23-25 % валових інвестицій. Останнім часом намітилася тенденція до скорочення інвестицій у нове житлове будівництво. Це викликано скороченням попит
- Київ+380960830922